Уїшань (гори)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Уїшань
Wuyi Mountains
Scenic and Historic Interest Area
 *
* Назва в офіційному англомовному списку

World Heritage Logo global.svg    Світова спадщина    Прапор ЮНЕСКО
Wuyi Mountains Sea of clouds 4.jpg
27°43′00″ пн. ш. 117°41′00″ сх. д. / 27.71667° пн. ш. 117.68333° сх. д. / 27.71667; 117.68333
Країна Flag of the People's Republic of China.svg КНР
Тип Змішаний
Критерії iii, vi, vii, x
Об'єкт № 911
Регіон ЮНЕСКО Азія і Океанія
Історія реєстрації
Зареєстровано: 1999 (23 сесія)
Уїшань (гори) (Китайська Народна Республіка)
Уїшань (гори)
Розташування на карті Китаю

CMNS: Уїшань на Вікісховищі

Уїшань (кит. 武夷山脉, піньінь: Wǔyí Shān) — система гір в китайських провінціях Фуцзянь та Цзянсі. У 1999 році включено до Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Назва перекладається як «Гори варвара-вояка».

Опис[ред.ред. код]

Розташовані у повітах Чун'ань та Пучен на північному заході провінції Фуцзянь та півдні провінції Цзянсі південно-східного Китаю. Їх загальна площа — 99975 га. Вони наділені унікальним природним пейзажем, відомі своїм «рельєфом Данься». Піки і скелі, розташовані по обох берегах гірського струмка Цзюцюйсі, відображаються в прозорих водах, утворюють дивно красивий пейзаж (площа 36400 га). Найвищим піком є гора Хуанган, що сягає 2 158 метрів заввишки.

У горах Уїшань зберігся пейзаж, який існував упродовж більш ніж XII століть. Він охоплює низку археологічних та історичних пам'яток, зокрема руїни княжого міста династії Західна Хань I ст. до н. е. (площа 48 га), численні храми, а також руїни Академії неоконфуціанства Чжуцзі, яка виникала в XI столітті. Гори Уїшань вважаються колискою неоконфуціанства.

Основи гір та піків у західній частині складають вулканічні породи, значною мірою саме вони призвели до створення сучасної гірської системи. Східну частину гір становлять з червоного пісковику.

Тут збереглася значна кількість первісних, різноманітних лісових зон, які є найбільшими і представницькими зразками китайських субтропічних лісів і тропічних лісів південного Китаю. У лісових зонах гір Уїшань величезна кількість старовинних та рідкісних видів рослин (2888 видів), деякі з них ростуть лише у Китаї. Найпоширенішими є камелії, магнолії, бук, лавр. Тут також мешкає безліч птахів (256 видів), тварин (71 вид), плазунів (73 види) та земноводних (35 види), комах (4635 видів), риб (40 видів), з яких 49 є ендімками Китаю і 3 гір Уїшань, зокрема димчастий леопард, китайська велетенська саламандра, чорний мунтчжак, південно-китайський тигр, північнокитайський леопард.

Клімат переважно вологий — 80-85%, з високим рівнем опадів (2200-3200 мм). В середньому температура становить 12-13 °C (з середних висот й вище).

Перелік гір[ред.ред. код]

Історія[ред.ред. код]

За дослідженням археологів люди почали селитися біля підніжжя гори Уїшань 4000 років тому. Згідно з китайськими легендами з давніх-давен мешкали мудреці, так званні досконаломудрі, зокрема Пен-цзу (彭租), нащадок міфічного володаря Чжуань-сюя, який назвав двох синів У та Ї на честь цієї гори. За часів династії Західна хань тут розташовувався центр провінції, а згодом напівнезалежного князівства. Згодом в цій місцях зведено столицю держави Міньюе — Ченкунь. Водночас гори Уїшань стають важливим центром даосизму і буддизму.

У 1975 році стає національним парком Китаю. Згодом приймаються додаткові закони стосовно охорони і збереження цієї території. У 1999 році гори Уїшань увійшли до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Сьогодні на території розташовано 14 сіл. Тут вирощуються одні з найкращих китайських чаїв — Бай Цзі Гуань, Цзінь Шуї, Ті Луошань, Сі Дамін Конг. Водночас посилюється тиск діяльності людини на навколишнє середовище.

Джерела[ред.ред. код]