Уданшань

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Уданшань
Wudangshan 2003 10.jpg

32°24′03″ пн. ш. 111°00′14″ сх. д. / 32.400833333360772315° пн. ш. 111.00388888891778549° сх. д. / 32.400833333360772315; 111.00388888891778549Координати: 32°24′03″ пн. ш. 111°00′14″ сх. д. / 32.400833333360772315° пн. ш. 111.00388888891778549° сх. д. / 32.400833333360772315; 111.00388888891778549
Країна Flag of the People's Republic of China.svg КНР
Регіон Шиянь
Тип гірський хребет
Висота 1612 м
Площа 400 км²
Ідентифікатори і посилання
GeoNames 1791322
Уданшань. Карта розташування: Китайська Народна Республіка
Уданшань
Уданшань
Уданшань (Китайська Народна Республіка)
CMNS: Уданшань у Вікісховищі
ЮНЕСКО Світова спадщина ЮНЕСКО, об'єкт №705 (англ.)
Храм на вершині Тяньчжу

Уданшань (кит. 武当山, трансліт. Wǔdāng Shān, латиніз. Уданшань), гора Удан — невеликий гірський хребет у провінції Хубей, розташований недалеко від промислового міста Шиянь та приблизно 120 км від міста Сян'ян.

Гори Уданшань знамениті своїми даоськими монастирями та храмами, тут був даоський університет, в якому досліджувалася медицина, фармакологія, системи живлення, медитація та бойові мистецтва. Ще під час Східної Династії Хань (25-220 років) гора привернула особливу увагу імператора. Під час династії Тан (618907) було відкрито перший храм — Храм П'яти Драконів.

Значне будівництво розпочалось на горі в XV століття, коли імператор Чжу Ді скликав 300 тисяч солдатів та обладнав гору, побудувавши численні храмові комплекси. В горах Уданшань тоді побудували 9 храмів, 9 монастирів, 36 скитів і 72 кумирні, безліч альтанок, містків та багатоярусних башт, що утворюють 33 архітектурних ансамблі. Будівництво в горах тривало 12 років від 1412.

Імператор Чжу Ді, який насильно повалив з трону племінника, не володів правом успадкування, і задумував будівництво з метою вмилостивити духів та отримати підтримку народних мас, довівши свою обраність та підтримку вищих сил. Попри великий обсяг будівництва, імператор Чжу Ді так і не відвідав храмового комплексу.

Комплекс споруд охоплював головну вершину та навколишні 72 малих піки, споруди простягаються на 80 км.

Під час Культурної революції в Китаї (19661976) храми були зруйновані, але потім відновлені, гору активно відвідують туристи з Китаю та інших країн.

1994 року весь комплекс храмів та монастирів на горі отримав статус Світової спадщини ЮНЕСКО.

Архітектура комплексу поєднує в собі найкращі досягнення китайської традиційної архітектури за останні півтори тисячі років.

Найбільш знаменні споруди:[ред. | ред. код]

  • комплекс будівель на вершині гори Тяньчжу (колона, що підпирає Небо). Його було побудовано в той самий час, що і Заборонене місто в Пекіні, воно оточене товстою кам'яною стіною і має чотири входи. За стіною — кілька храмів і на вершині — Золотий павільйон (金殿) – бронзова будівля вагою 20 тонн та позолотою, котра в цілому важить 360 кг, рік її встановлення – 1416. Літописи розповідають, що Золотий хол був виготовлений у Пекіні, а потім доставлений на гору. Це один із найбільших бронзових храмів у Піднебесній. Усередині, звісно, височіє статуя Чжень У.
  • Храм Наньян
  • Храм Пурпурної Хмари
  • Храм Сина Неба

На горі діють кілька шкіл бойових мистецтв: Утанцюань (武当拳), або нейцзя (内家): Тайцзіцюань (太极拳), Сініцюань (形意拳), Багуаджан (八卦掌), Бацзіцюань (八极拳).

Уданшань та масова культура[ред. | ред. код]

З монастирем пов'язана хвиля популярної культури — фільмів жанру ушу та літератури про бойові мистецтва: «Подорож на Захід», «Тигр, що крадеться, дракон, що причаївся», «Шаолінь і Утан» За популярністю в масовій культурі Уданшань стоїть на другому місці після Шаолінь.

Див. Також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]