Феодор ІІ (патріарх Александрійський)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Папа і Патріарх Феодор II
Πατριάρχης Θεόδωρος Β΄
Patriarch of Alexandria Theodoros II.jpg
116-й Папа і Патріарх Александрійський і всієї Африки [1]
24 жовтня 2004 —  
Обрання: 9 жовтня 2004  
Інтронізація: 24 жовтня 2004  
Попередник: Петро VII
Митрополит Зімбабве
16 вересня 2002 — 24 жовтня 2004
Попередник: Кирил (Ікономопулос)
Наступник: Георгий (Владимиру)
Митрополит Камерунський
12 березня 1997   — 16 вересня 2002  
Попередник: Петро (Папапетру)  
Наступник: Димитрій (Захаренгас)
Єпископ Киренський,
Екзарх патріарха Олександрійського в Афінах  
7 червня 1990   — 12 березня 1997  
Церква: Олександрійська православна церква  
Попередник:  
Наступник: Афанасій (Кіккотіс)
 
Альма-матер: Фессалонікійський університет
Одеський державний університет імені І. І. Мечникова
Ім'я при народженні: Ніколаос Хорефаціс
Νικόλαος Χορευτάκης
Народження: 25 листопада 1954(1954-11-25) (64 роки)
с. Канлі-Кастелі, Крит, Королівство Греція
Священство: 1975
Чернецтво: 1973
Єп. хіротонія: 7 червня 1990
Феодор ІІ у Вікісховищі?

Патріарх Феодор II (грец. Πατριάρχης Θεόδωρος Β΄, у миру Ніколаос Хорефтакіс, грец. Νικόλαος Χορευτάκης; нар. 25 листопада 1954, село Канлі-Кастелі, Крит, Королівство Греція) — єпископ Олександрійської православної церкви; з 24 жовтня 2004 року — Папа і Патріарх Олександрійський і всієї Африки[1]. Грецький богослов і місіонер.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 25 листопада 1954 в селі Канлі-Кастелі (нині Профітіс-Іліас) на острові Крит.

Початкову освіту здобув у рідному селі. Закінчив Ризарийскую церковну школу в Афінах і богословський факультет Фессалонікійський університету зі ступенем магістра богослов'я. Вивчав історію мистецтв, літературу і філософію в Одеському університеті (СРСР).

В 1973 прийняв чернечий постриг в Агарафському монастирі Успіння Пресвятої Богородиці в Іракліоні[2].

У 1975 митрополитом Ламбійським і Сфакийським Феодором (Дзедакісом) рукопокладений в сан диякона, після чого служив архідияконом Ламбиської митрополії на Криті.

23 квітня 1978 тим же архієреєм висвячений у сан ієромонаха, після чого був протосинкелом тієї ж митрополії. Займався благодійністю.

У 1985—1990 був екзархом Олександрійського патріархату в РПЦ (подвір'я в Одесі) при патріархах Миколі VI і Парфенію III.

7 червня 1990 рукопокладений у єпископа Киренського і призначений екзархом Олександрійської православної церкви в Афінах, супроводжував Парфенія III у місійних поїздках по Африці та в закордонних візитах.

16 вересня 2002 призначений митрополитом Зімбабвійським.

Заснував чотири місіонерських центри в Хараре, грецький культурний центр на 400 чоловік, два великих місіонерських центри в сусідньому Малаві з лікарнями, технічними школами і курсами медсестер. На кошти грецького парламенту оновив грецький квартал (Школа, Церква, Будинок Священика) в Бейрі, Мозамбік. Він засновував церкви та сприяв створенню православних громад в Ботсвані та Анголі.

11 вересня 2004 Патріарх Петро і ряд вищих єпископів Олександрійської Православної Церкви загинули в катастрофі вертольота над Егейським морем. Синод обрав 9 жовтня митрополита Феодора на патріарший престол.

24 жовтня 2004 в Успенському соборі Олександрії відбулася його інтронізація. На церемонії були присутні предстоятелі та представники помісних православних церков, у тому числі Архиєпископ Афінський і всієї Еллади Христодул і Архієпископ Тірани і всієї Албанії Анастасій, глава Коптської Церкви Папа Шенуда III, президент Греції Костіс Стефанопулос, представники президента Єгипту Хосні Мубарака[3].

У жовтні 2007 здійснив офіційний візит в Московський Патріархат[4].

Був єдиним з предстоятелів інших церков у патріаршому сані і брав участь в інтронізації патріарха московського Кирила в Храмі Христа Спасителя 1 лютого 2009.

Нагороди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б торжественний титул: «Блаженнійший, Божественнійший і Святійший Отець і Пастироначальник, Папа і Патріарх Великого Граду Олександрії, Лівії, Пентаполя, Ефіопії, всього Єгипту і всієї Африки, Отець Отців, Пастир Пастирів, Архієрей Архієреїв, Тринадцятий Апостол и Судія Вселенної»
  2. Ιερα Μονη Αγκαραθου — Ηρακλειο
  3. Церковный вестник / Православный мир
  4. В день памяти преподобного Сергия Радонежского Предстоятели Александрийской и Русской Православных Церквей совершили совместное богослужение в Троице-Сергиевой лавре официальный сайт МП 8 октября 2007 г.
  5. Указ Президента Российской Федерации от 17 сентября 2009 года № 1044 «О награждении орденом Дружбы граждан Арабской Республики Египет»[недоступне посилання з травень 2019]
  6. Указ Президента Украины № 394/2013 «О награждении орденом князя Ярослава Мудрого». Архів оригіналу за 12 липень 2014. Процитовано 1 жовтень 2018. 
  7. Предстоятели Александрийской и Русской Православных Церквей вручили друг другу церковные награды официальный сайт МП 8 октября 2007 г.
  8. Состоялась встреча Святейшего Патриарха Кирилла с Предстоятелем Александрийской Православной Церкви
  9. В УПЦ (МП) нагородили Патріарха Феодора II орденом Архівовано 29 жовтень 2007 у Wayback Machine. (укр.)(укр.)
  10. Александрийский Патриарх удостоен высшей награды Грузинской Православной Церкви
  11. Состоялась братская беседа Предстоятеля Русской Православной Церкви с Блаженнейшим Патриархом Александрийским Феодором / Видеоматериалы / Патриархия.ru
  12. Alexandrian Patriarch Theodoros II awarded by President of Serbia Aleksandar Vucic with the order of Great Cross of Apostle Mark. A high state order handed in to Patriarch Theodoros II
  13. «Несмотря на то, что на голове у меня тиара, а на груди панагия — в сердце я остаюсь миссионером». Патриарх Феодор II посетил Духовную Академию

Посилання[ред. | ред. код]