Афанасій Великий

Афанасій Великий
дав.-гр. Ἀθανάσιος
Народився	296 Александрія, Єгипет, Римська імперія, Стародавній Рим
Помер	2 травня 373 або 373 Александрія, Diocese of the Eastd, praetorian prefecture of the Eastd, Римська імперія, Стародавній Рим
Країна	Стародавній Рим
Діяльність	православний священик, агіограф, богослов, письменник, католицький диякон
Alma mater	Александрійська богословська школа
Вчителі	Александр Александрійський
Знання мов	давньогрецька і латина
Посада	єпископ, Папа Коптської православної церкви Александрії, Патріарх Олександрійський і єпископ
Конфесія	православна церква
Висловлювання у Вікіцитатах  Медіафайли у Вікісховищі

Афанасій Великий або Атанасій Александрійський (грец. Αθανάσιος Αλεξανδρείας, *295 — †2 травня 373 р.) — отець Церкви, єпископ Александрійський. Головний противник аріанства, захисник віри, відстоював догмати про природу Святої Трійці та божественності Ісуса. Визнаний святим багатьма християнськими конфесіями. Йому приписують написання Афанасієвського символу віри.

Біографія

Афанасій Великий, архієпископ Александрійський, народився близько 297 р. в єгипетській Александрії у християнській сім'ї.

Коли Афанасію виповнився 21 рік, святитель Александр Алксандрійський висвятив його в сан диякона Александрійської Церкви. У цьому сані святий Афанасій супроводжував Александра у 325 році на Нікейський Собор, де виступив із спростуванням єресі Арія. Після смерті святителя Александра, диякон Афанасій був обраний його наступником — Первосвятителем Александрійської Церкви. 8 липня 326 року він був висвячений в єпископа Александрійського.

Очоливши Александрійську Церкву, святитель Афанасій продовжував ревну боротьбу проти послідовників Арія. У 336 році його звинувачують у вбивстві та відправляють у вигнання в Трір. Після смерті імператора Константина І, Афанасій повернувся із заслання.

Афанасій Александрійський відправився у Рим до Папи Юлія I (337—352), старанням якого був виправданий на помісному Сардікійському Соборі у 343 році. Після цього святитель Афанасій повернувся в Александрію, але за намовою аріан його кілька разів виганяли з міста.

Незважаючи на багаторічні (в загальній складності понад 20 років) гоніння й переслідування єретиків, святитель Афанасій продовжував відстоювати чистоту віри і невпинно викривати аріан, проти яких написав багато послань і богословських трактатів.

При імператорі Юліані Відступнику (361—363) святитель Афанасій опинився у вигнанні в Фівадійскій пустелі. Після смерті імператора Первосвятитель керував Александрійською Церквою ще 7 років аж до своєї смерті 2 травня 373 року.

Твори: численні коментарі до Біблії, аскетичні настанови, слова та бесіди, листи, апологетичні та догматичні твори, в яких відстоював чистоту віровчення. Особливе значення у полеміці з аріанами мали «Історія аріан для ченців», «Чотири слова проти аріан», «Книга про Трійцю і про Духа Святого». Йому належить також життєпис преподобного Антонія Великого.

Афанасій Великий на Нікейському соборі.

Спільне святкування святителя Афанасія та Кирила Александрійського встановлено за їх багаторічні великі труди і подвиги, понесені на захист догматів Вселенської церкви проти єресі.

	Вбивати недозволено, але винищувати ворога на війні і законно, і гідно похвали; тому ті, що відзначилися в боях удостоюються великих почестей, і їм споруджуються пам’ятники, що сповіщають про їх заслуги.
— Святитель Афанасій Великий, "Послання до ченця Амуна", яке було затверджено як загальноцерковне вчення на VI і VII Вселенських Соборах

Посилання

• Афанасій Александрійський // Українська Релігієзнавча Енциклопедія
• Атанасій Великий, св. // Українська Католицька енциклопедія
• St. Ahanasius // Catholic Encyclopedia.(англ.)

  Примітки

  Джерела

  • Афанасій Александрійський // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — 742 с. — 1000 екз. — ББК 87я2. — ISBN 966-531-128-X.
  • Афанасий, архиепископ александрийский // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. — Т. IIa. — С. 569—570. (рос. дореф.)
  • Асмус В., Чичуров И. С., Афанасий Великий. Православная энциклопедия. — М. : Церковно-научный центр «Православная энциклопедия», 2002. — Т. IV. — С. 22-49. — ISBN 5-89572-009-9.(рос.)