Порфирій (патріарх Сербський)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Порфирій (патріарх Сербський)
серб. Патриjарх Порфирије
Patr.Porfirije.jpg
46-й Архієпископ Печський, Митрополит Белградсько-Карловацький, Патріарх Сербський
з 19 лютого 2021
Конфесія: православ'я
Церква: Сербська православна церква
Попередник: Іриней (патріарх Сербський)
 
Альма-матер: теологічна
Науковий ступінь: доктор богослів'я
Діяльність: патріарх
Ім'я при народженні: Првослав Перич
серб. Првослав Перић
Народження: 22 липня 1961(1961-07-22) (59 років)
Бечей, САК Воєводина, НР Сербія, СФРЮ
Священство: 21 листопада 1990
Єп. хіротонія: 13 червня 1999

CMNS: Порфирій у Вікісховищі

Патріа́рх Порфи́рій (серб. Патријарх Порфирије, в миру Првослав Перич (серб. Првослав Перић) нар. 22 липня 1961(19610722), Бечей, Воєводіна) — єпископ Сербської православної церкви. Архієпископ Печський, митрополит Белградсько-Карловацький, 46-й патріарх Сербський (з 18 лютого 2021 року). Митрополит Загребсько-Люблянський (2014—2021).

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 22 липня 1961 року в місті Бичеї, Сербія, в родині Радивоя і Радойки і був хрещений з ім'ям Првослав. Початкову школу закінчив у Чуруге, а гімназію в Новому Саді.

У Фоміну неділю 1985 року в монастирі Високі Дечани був пострижений в чернецтво своїм духовним отцем, ієромонахом Іринеєм (Буловичем).

У 1986 році закінчив з Богословський факультет Бєлградського університету.

У тому ж році, на Другий Духів день в Троїцькому монастирі в селі Мушутиште єпископом Рашсько-Призренський Павлом (Стойчевиіч) висвятив його у сан ієродиякона. Потім він відбув на аспірантуру в області Святого Письма Нового Завіту в Афіни, де залишався до 1990 року.

У 1990 році з благословення єпископа Бачського Іринея, повернувся до Сербії і 6 жовтня прибув до монастиря Святих Архангелів у Ковильї. На Собор святого архангела Михаїла 21 листопада того року він був висвячений в сан пресвітера. Незабаром за цим, c припливом багатьох молодих послушників, обитель стала рости і ієромонах Порфирій був поставлений її ігуменом. Будучи насельником Ковильського монастиря, виступав з багатьма лекціями в різних форумах, особливо дбаючи проти різноманітних деструктивних сект.

14 травня 1999 року в черговому засіданні Священного Архієрейського Собору Сербської Православної Церкви в Белграді обраний єпископом єгерського, вікарієм Бачської єпархії. Його архієрейська хіротонія відбулася 13 червня того ж року.

У 2004 році на Богословському факультеті Афінського університету успішно захистив докторську дисертацію на тему «Здатність до Богопізнання у апостола Павла по тлумаченню святого Іоанна Златоуста».

29 липня 2008 року Рада Республіканського радіомовного агентства обрав його своїм головою.[1]

У 2010 році Священний Архієрейський Синод СПЦ доручив йому встановити капеланську службу в Сербській армії. Плоди його роботи в цій галузі — це не тільки відповідні правові норми, але також добір військових капеланів, організація та облаштування храмів у казармах та виконання перших богослужінь.

24 травня 2014 року рішенням Архієрейського собору Сербської церкви в Белграді обраний правлячим єпископом Загребсько-Люблянської митрополії з піднесенням у сан митрополита.[2]

13 липня 2014 року в Преображенському соборі Загреба Патріархом Іринеєм настолован як митрополит Загребсько-Люблінський.[3]

У 2020 році заявляв що віряни Православної церкви України не можуть вважатись членами Церкви.[4][5]

18 лютого 2021 року обраний 46-м патріархом Сербської православної Церкви.[6] Отримав привітання від багатьох предстоятелів православних церков і від митрополитів, зокрема від Московського патріарха Кирила (Гундяєва), Вселенського патріарха Варфоломія I, митрополита УПЦ МП Онуфрія (Березовського) і предстоятеля ПЦУ митрополита Епіфанія. Порфирій подякував всім крім митрополита Епіфанія.[7]

Погляди[ред. | ред. код]

У своїх перших заявах після інтронізації Патріарх Порфірій наголосив, що «місія Церкви полягає у побудові миру» і що в його програмі не буде «елементів сучасного відчуження від політики або часткової участі в ній».[7]

Оцінки[ред. | ред. код]

На думку богослова Кирила Говоруна Порфирій є конформістом і буде притримуватись середньої між Фанаром і Москвою позиції.[8]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]