Фернандо де ла Руа

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Фернандо де ла Руа
Фернандо де ла Руа
Президент Аргентини
10 грудня 1999 — 20 грудня 2001
Віце-президент Карлос Альварес
Попередник Карлос Менем
Наступник Рамон Пуерта
Мер Буенос-Айреса
7 серпня 1996 — 10 грудня 1999
Попередник Хорхе Домінгес
Наступник Енріке Олівейра
Сенатор
10 грудня 1993 — 7 серпня 1996
Сенатор
10 грудня 1983 — 10 грудня 1989
Сенатор
25 травня 1973 — 24 березня 1976
Народився 15 вересня 1937(1937-09-15)[1][2]
Кордова, Аргентина
Помер 9 липня 2019(2019-07-09)[3][1][2] (81 рік)
Лома-Вердеd[4][5][6]
Громадянство Аргентина
Політична партія Радикальний громадянський союз
Дружина Інес Пертіне
Діти Агустіна, Антоніо, Фернандо
Професія адвокат
Релігія католицизм
Нагороди
Підпис Firma Fernando de la Rua.gif

Ферна́ндо де ла Ру́а (ісп. Fernando de la Rúa, нар. 15 вересня 1937 — пом. 9 липня 2019) — аргентинський політик і юрист. Займав посаду президента Аргентини у 1999—2001 роках.

Біографія[ред. | ред. код]

Закінчив Національний університет Кордови, де вивчав право. 1973 року був обраний до Сенату від Громадянського радикального союзу. 1976 року балотувався на пост віце-президенти разом із Рікардо Бальбіном й посів друге місце. Після чергового військового перевороту викладав в Університеті Буенос-Айреса. 1996 року став першим обраним мером Буенос-Айреса та завоював популярність на цьому посту.

1999 року був обраний президентом, набравши 48,37 % голосів проти 38,27 % у найближчого опонента Едуардо Дуальде (вибори проходили в один тур). Відзначається, що немалу роль в його обранні відіграла одіозність чинного президента Карлоса Менема, чиїм однопартійцем був Дуальде[7]. Перед виборами де ла Руа обіцяв боротись з корупцією, злочинністю та безробіттям, однак пообіцяв зберегти створену за Менема неоліберальну економічну модель[7]. Однак саме за часів його президентства основні економічні показники Аргентини погіршились: економіка увійшла в стадію стагнації, державний борг зріс до понад 100 мільярдів доларів, відбувалось зростання дефіциту бюджету й безробіття. Влітку 2001 року кредитні рейтинги Аргентини були знижені, що призвело до подальшого ускладнення фінансового положення[8]. Невдовзі очолюваний де ла Руа уряд зіткнувся з проблемою повернення кредитів і був змушений вдатись до непопулярних заходів економії (скорочення зарплатні держслужбовцям і пенсій), що призвело до масових заворушень[9]. 3 грудня було введено ліміт на зняття грошей з банківських рахунків[10], а 12 грудня уряд не зміг виплатити 1,4 мільйони пенсій, оскільки готівка була задіяна у процесі погашення кредитів[11]. Паралельно у країні проходили масові акції протесту й загальнонаціональні страйки проти політики уряду й особисто де ла Руа та міністра економіки Домінго Кавальйо[11]. До 20 грудня у сутичках з поліцією загинуло 20 осіб[12], й наступного дня де ла Руа пішов у відставку. 23/24 грудня в.о. президента оголосив про дефолт за зовнішніми зобов'язаннями на загальну суму 132 мільярди доларів[13].

Після відставки полишив політичну кар'єру. Притягався до судового розгляду у справі про загибель протестувальників під час заворушень, але його було виправдано.

1 січня 2019 року де ла Руа було госпіталізовано через проблеми з серцево-судинною системою і нирками. Провівши у лікарні декілька місяців, він помер 9 липня 2019 року. Через смерть екс-президента в Аргентині було оголошено триденну жалобу. Похорон відбувся у Палаті депутатів. Фернандо де ла Руа було поховано на меморіальному цвинтарі у м. Пілар[en], що у провінції Буенос-Айрес.

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]