Ісабель Мартінес де Перон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ісабель Мартінес де Перон
Ісабель Мартінес де Перон
Президент Аргентини
1 липня 1974 — 24 березня 1976
Попередник Хуан Домінго Перон
Наступник Хорхе Рафаель Відела (de facto)
Віцепрезидент Аргентини
12 жовтня 1973 — 1 липня 1974
Президент Хуан Домінго Перон
Попередник Вісенте Солано Ліма
Народилася 4 лютого 1931(1931-02-04)[2][3][…] (89 років)
Ла-Ріоха, Аргентина
Політична партія хустисіалістська
Чоловік Хуан Домінго Перон
Професія танцівниця[1]
Релігія Католичка
Нагороди
орден Визволителя Сан-Мартіна Order of May Кавалер Великого хреста ордена Ізабелли Католички орден «Зірка Румунії»
Підпис Firma Isabel Perón.svg

Марі́я Есте́ла Марті́нес де Перо́н (ісп. María Estela Martínez de Perón), більш відома під іменем Ісабе́ль (*4 лютого 1931) — президент Аргентини у 1974—1976 роках і перша жінка-президент у світі. Дружина Хуана Домінго Перона. 24 березня 1976 року була скинута внаслідок військового перевороту. З 1981 року живе в Іспанії.

Перша леді[ред. | ред. код]

З майбутнім чоловіком познайомилась у Панамі, де працювала танцівницею у нічному клубі. Разом із Пероном переїхала до Іспанії у 1960 році. Під тиском церкви Перон був змушений одружитись із нею (хоч Ісабель була молодшою за нього на 35 років).

Коли Перон почав повертатись у політику, Ісабель нерідко їздила за його дорученнями до різних країн Південної Америки й до Іспанії. У цей час з нею познайомився філософ-містик Хосе Лопес Рега, який до самого її усунення від влади сильно впливав на неї. Під тиском своєї дружини Перон призначив Лопеса своїм особистим секретарем, згодом той став міністром. У подальшому Хосе Лопес Рега став лідером аргентинських «ескадронів смерті» — праворадикального Аргентинського антикомуністичного альянсу.

Президент[ред. | ред. код]

Коли Перон вирішив у 1973 році втретє балотуватись у президенти Аргентини, він висунув свою дружину у віцепрезиденти. Невдовзі після перемоги на виборах Хуан Перон помер, і в 1974 році Ісабель Перон автоматично стала главою держави. Займала посаду президента Аргентини з 1 липня 1974 до 24 березня 1976 року. Усунута від посади в результаті перевороту, який організував генерал Хорхе Рафаель Відела. Перебувала під домашнім арештом, у 1981 році заслана до Іспанії.

Ісабель була першою у світі жінкою, яка займала пост президента будь-якої держави (хоч її й не було обрано на цей пост), і першою жінкою на чолі республіки Західної півкулі.

Звинувачення[ред. | ред. код]

У січні 2007 року в Аргентині видано ордер на затримання Ісабель Перон, яку вважають причетною до убивств та зникнення сотень аргентинців-комуністів й тому вимагають її екстрадиції[5] За оцінками правозахисних організацій, у 1974—1976 роках від рук членів ААА, що діяв, як стверджують, з особистої санкції Ісабель Перон, у країні загинуло майже півтори тисячі лівих активістів.

У 2008 році Національний суд Іспанії відхилив запит Буенос-Айреса про екстрадицію Ісабель Перон, постановивши, що термін давності позову давно сплив, відповідно необхідності в екстрадиції немає[6].

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Б. Матвієнко. Перон Марія Естела де // Політична енциклопедія / редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови). — К. : Парламентське видавництво, 2011. — С. 551-552. — ISBN 978-966-611-818-2.

Посилання[ред. | ред. код]