Фріц фон Бродовскі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Фріц фон Бродовскі
Народження 26 листопада 1886(1886-11-26)
Кошалін, Померанія, Німецька імперія
Смерть 28 жовтня 1944(1944-10-28) (57 років)
біля Безансона, Франція
Країна  Німецька імперія
Приналежність Німецька імперія
Веймарська республіка
Третій Рейх
Рід військ Вермахт, Сухопутні війська
Роки служби 19041945
Звання  Генерал-лейтенант
Війни / битви
Нагороди
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Лицарський хрест 1-го класу ордена Альберта (Саксонія)
Лицарський хрест 1-го класу ордена Альберта (Саксонія)
Лицарський хрест 2-го класу ордена Церінгенського лева
Лицарський хрест 2-го класу ордена Церінгенського лева
Лицарський хрест ордена дому Гогенцоллернів з мечами на військовій стрічці
Лицарський хрест ордена дому Гогенцоллернів з мечами на військовій стрічці
За поранення (нагрудний знак)
За поранення (нагрудний знак)
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Хрест Воєнних заслуг I класу з мечами
Хрест Воєнних заслуг I класу з мечами
Хрест Воєнних заслуг II класу з мечами
Хрест Воєнних заслуг II класу з мечами
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)

Фрідріх-Вільгельм Конрад фон Бродовскі, відомий як Фріц, (нім. Friedrich Wilhelm Konrad von Brodowski; 26 листопада 1886, Кошалін — 28 жовтня 1944, Безансон) — генерал німецької армії, якого було вбито під час перебування в полоні у Франції. Через це було вбито ув'язненого французького генерала Гюстава Месного.

Біографія[ред. | ред. код]

Фріц фон Бродовскі був сином генерала прусської армії Федора Бродовського (1841–1923).[1] 10 березня 1904 р. у місті Бранденбург-на-Гафелі Фріц Бродовскі став кадетом 6-го полку кірасирів «Російський імператор Микола I» у прусській армії. З 6 листопада 1904 р. по 8 липня 1905 р. він навчався у військовій академії міста Ґлоґув. 21 жовтня 1908 р. він став офіцером свого полку, а 18 жовтня 1909 р. його було переведено до Полку гвардії кірасирів. 1 жовтня 1912 р. Фріц Бродовскі вступив до Прусської військової академії, яку йому довелося покинути на початку Першої світової війни.

Перша світова війна[ред. | ред. код]

Після мобілізації Фріц Бродовскі служив офіцером ескадрону. З 6 серпня 1914 р. почав служити Ад'ютантом у штабі 1-ї та 3-ї кавалерійських дивізій (Німецька імперія). Наприкінці червня 1917 р. його було переведено до запасної ескадри Полку гвардії кірасирів, де він керував гренадерами армійського полку імператора Франца. Через місяць Бродовскі вступив до полку королеви Єлизавети, де йому, 4 серпня 1917 року, було призначено керувати батальйоном «Фузильєр». 30 вересня 1918 р. на Західному фронті, під час оборони міст Камбре та Сен-Кантен, Бродовскі було поранено.

Після одужання, у грудні 1918 р., Бродовскі було переведено до генерального штабу армії в Берліні. 18 січня 1919 р. він повернувся до гвардії кірасирів. З місцевих добровольчих полків формувалися фрайкори, де Бродовскі, 1 лютого 1919 року, було призначено керівником добровольчої ескадри. 11 квітня 1919 р. його було перепризначено до тимчасового рейхсверу, а 1 листопада 1919 року — до 3-го кавалерійського полку. З 24 лютого 1920 р. по 31 березня 1922 р. Бродовскі було призначено головнокомандувачем 4-го кавалерійського полку. Потім його перевели на один рік до Міністерства оборони в Берліні. 1 листопада 1931 р. став командиром 16-го кавалерійського полку в Касселі. 13 квітня 1935 р., при переході рейхсверу до вермахту, Бродовскі було призначено інспектором із військового призову. З травня 1938 р. по 26 грудня 1941 р. він був інспектором збройних сил у Штутгарті.

Друга світова війна[ред. | ред. код]

У червні 1942 року, Бродовскі було призначено командиром дивізії Feldersatz B[2] (Field Replacement Division B). З 25 вересня 1942 р. по 14 березня 1943 р. він керував 404-ю дивізією (Landesschützen)[3] в Дрездені. Бродовскі було призначено головнокомандувачем штабу для командування вермахтом у Нідерландах. Після цього, влітку 1943 року, Бродовскі було призначено головнокомандувачем у Києві, а потім у Ліллі.

15 квітня 1944 р. Бродовскі став головнокомандувачем у Клермон-Феррані, де він командував «Hauptverbindungsstäb» (HVS) 588[4] та був відповідальним за 9 департаментів у центрі Франції:

У травні 1944 р. генерал Бродовскі, занепокоєний концентрацією «Макі» в Канталі,[1] попросив коменданта Heeresgebiet Südfrankreich (військове командування армією на півдні Франції), переходу до військ Ліона для боротьби з опором.[4] У травні 1944  р. генерал Курт фон Єссер створив Колону Єссер, чисельність якої складала близько 5000 солдатів, включаючи 2-гу танкову дивізію СС «Дас Райх». З червня 1944 р. по серпень 1944 р. її було використано в регіонах Оверні та Лімузену для придушення й знищення макізарів.[1] У червні 1944 р., після висадки союзників у Нормандії, ці підрозділи винищили населення міста Орадур-сюр-Глан. Через це французи вважали Бродовського одним із найвідповідальніших генералів.[1]

У вересні 1944 р. Бродовскі був головнокомандувачем бойової групи "von Brodowski" і брав участь у Битві на Вогезах.[5] 27 жовтня 1944 р., неподалік від Жуссе Бродовскі було захоплено французькими військами.[5] Його ув'язнили у фортеці міста Безансон й утримували в окремій камері французькі сили внутрішніх справ. 28 жовтня його застрелила варта. За їхніми словами, Бродовскі намагався втекти.[1] Розслідуючи вчинок варти, французька військова влада прийшла до офіційного висновку, що Бродовскі намагався втекти, однак вбивство лишилося нерозкритим. Його було поховано з військовими почестями.[1]

Про смерть Бродовскі було розголошено 8 листопада 1944 р. на французькій радіостанції «Радіо Лондон» (фр. Radio Londres) та 9 листопада на Swiss News Agency[de]. Тоді Адольф Гітлер сказав вбити у відповідь французького генерала Гюстава Месного.[6] Гюстава було вбито есесівцями в січні 1945 р.[1] під час переведення до в'язниці.

Звання[ред. | ред. код]

Нагороди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д е ж Weitkamp, Sebastian (2008). Braune+Diplomaten%3A+Horst+Wagner+und+Eberhard+von+Thadden+als+Funktionäre+der+%E2%80%9CEndlösung%E2%80%9C.&dq=Braune+Diplomaten%3A+Horst+Wagner+und+Eberhard+von+Thadden+als+Funktionäre+der+%E2%80%9CEndlösung%E2%80%9C.&hl=en&sa=X&ei=NaKyVK3lLJS_sQSV5oCYCg&ved=0CCAQ6AEwAA Braune Diplomaten: Horst Wagner und Eberhard von Thadden als Funktionäre der "Endlösung". J.H.W. Dietz, Bonn. с. 331—333. ISBN 978-3801241780. Архів Braune+Diplomaten:+Horst+Wagner+und+Eberhard+von+Thadden+als+Funktionäre+der+%E2%80%9CEndlösung%E2%80%9C.&dq=Braune+Diplomaten:+Horst+Wagner+und+Eberhard+von+Thadden+als+Funktionäre+der+%E2%80%9CEndlösung%E2%80%9C.&hl=en&sa=X&ei=NaKyVK3lLJS_sQSV5oCYCg&ved=0CCAQ6AEwAA оригіналу за 18 квітня 2016. Процитовано 11 січня 2015.
  2. Feldersatz-Division B. Lexikon der Wehrmacht. Архів оригіналу за 16 червня 2020. Процитовано 16 червня 2020.
  3. The Landesschützen were territorial infantry units composed of older personnel used for guard and garrison duties
  4. а б Fritz von Brodowski, Kurzbiographie [Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.], Institut d'histoire du temps présent (IHTP) of the CNRS; undated
  5. а б Kommandant Heeresgebiet Südfrankreich: Schlussbericht für die Zeit vom 1.7.-2.9.1944 [Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.], (Commander Army Area Southern France: War Diary for the period 1.7.-2.9.1944) BA-MA RW 36/1316, Institut d'histoire du temps présent (IHTP); undated
  6. Weitkamp, Sebastian (2006). Braune+Diplomaten%3A+Horst+Wagner+und+Eberhard+von+Thadden+als+Funktionäre+der+%E2%80%9CEndlösung%E2%80%9C.&dq=Braune+Diplomaten%3A+Horst+Wagner+und+Eberhard+von+Thadden+als+Funktionäre+der+%E2%80%9CEndlösung%E2%80%9C.&hl=en&sa=X&ei=NaKyVK3lLJS_sQSV5oCYCg&ved=0CCAQ6AEwAA Mord mit reiner Weste: Die Ermordung des Generals Maurice Mesny im Januar 1945. In: Timm C. Richter [Murder with a clean slate: The assassination of General Maurice Mesny in January 1945]. Krieg und Verbrechen. Meidenbauer, München. с. 31—40. ISBN 3-89975-080-2. Архів Braune+Diplomaten:+Horst+Wagner+und+Eberhard+von+Thadden+als+Funktionäre+der+%E2%80%9CEndlösung%E2%80%9C.&dq=Braune+Diplomaten:+Horst+Wagner+und+Eberhard+von+Thadden+als+Funktionäre+der+%E2%80%9CEndlösung%E2%80%9C.&hl=en&sa=X&ei=NaKyVK3lLJS_sQSV5oCYCg&ved=0CCAQ6AEwAA оригіналу за 18 квітня 2016. Процитовано 11 січня 2015.

Література[ред. | ред. код]

  • Louis Le Moigne and Marcel Barbanceys, Sédentaires, réfractaires et maquisards : L'Armée secrète en Haute-Corrèze (1942–1944), Association Amicale des Maquis A. S. de Haute-Corrèze, 1979.
  • Dermot Bradley (Publ.): Die Generale des Heeres 1921–1945. Die militärischen Werdegänge der Generale, sowie der Ärzte, Veterinäre, Intendanten, Richter und Ministerialbeamten im Generalsrang. Vol 2: von. Blanckensee–von. Czettritz und Neuhauß. Biblio Verlag, Osnabrück 1993, ISBN 3-7648-2424-7, pp. 276–278.

Посилання[ред. | ред. код]