Сухопутні війська Німеччини
| Сухопутні війська Німеччини | |
|---|---|
 Емблема Сухопутних військ Німеччини | |
| Засновано | 12 листопада 1955  |
| Країна |  Німеччина |
| Вид | сухопутні війська |
| Тип | Збройні сили Німеччини |
| У складі | Міністерство оборони Німеччини |
| Гарнізон/Штаб | Штаб сухопутних військ Німеччиниd |
| Штандарт | синій, сірий та білий |
| Війни/битви | миротворчі операції (Боснія і Герцеговина, Косово, Ірак, Афганістан) |
| Вебсайт | bundeswehr.de/de/organisation/heer(нім.) |
| Командування | |
| Поточний командувач | Генерал-лейтенант Ганс-Отто Будде (нім. Hans-Otto Budde) |
Медіафайли на Вікісховищі | |
Сухопутні війська Німе́ччини (нім. Deutsches Heer) — один з видів збройних сил Німеччини. Сучасна німецька армія була заснована в 1955 році як частина новоствореного західнонімецького Бундесверу разом з морською піхотою (ВМС Німеччини) та Люфтваффе (ВПС Німеччини). Станом на січень 2022 року чисельність німецької армії становила 62 766 солдатів.[1]
Німеччина стала сучасною єдиною державою в 1871 році та попередні назви німецьких сухопутних військ включають:
- 1871–1935 — Рейхсвер (нім. Reichsheer) або імператорську армію, частину імперських сил;
- 1935–1945 — армію, частину Вермахту (нім. Heer);
- 1956–1990 — сухопутні війська Національної народної армії НДР (нім. Landstreitkräfte);
- 1955—даний час — німецька армія ФРН (нім. Deutsches Heer), складова частина Бундесверу (нім. Bundeswehr).
Сучасні сухопутні війська були створені у десятий рік після закінчення Другої світової війни 12 листопада 1955 р. Заснуванню німецької армії передувало підписання угод в Парижі в 1954 р., по яких на території ФРН був відмінений окупаційний режим, відновлений її державний суверенітет.
Після об'єднання двох Німеччин 12 вересня 1990 р., збройні сили НДР увійшли до складу бундесверу. На той момент сухопутні війська складали максимальну чисельність після Другої світової війни — 360 тис. чоловік. Після закінчення холодної війни німецький уряд прийшов до єдиної думки, що така велика армія за чисельністю не потрібна. Відповідно до програми модернізації до 1 липня 2001 року були розформовані національні армійські корпуси, 1-ша гірсько-піхотна і 5-та танкова дивізії і створені дві дивізії — аеромобільна та спеціальних операцій, а також командування родів військ, що включає формування бойового і тилового забезпечення. Всі штаби дивізій перепідпорядковані безпосередньо оперативному командуванню сухопутних сил, а військові округи в жовтні того ж року передані в Об'єднані сили забезпечення Німеччини зі скороченням їх кількості з семи до чотирьох. За даними на 2009 р. чисельність сухопутних військ Німеччині становить 102 756 осіб[2].
Сухопутні війська Німеччини — вид Збройних сил, призначений для ведення бойових дій переважно на суші. Сухопутні війська є найбільш численними, різноманітними за озброєнням та способами бойових дій. За своїми бойовим можливостям вони здатні самостійно або у взаємодії з іншими видами збройних сил вести наступ з метою розгрому угруповань противника і оволодіння його територією, завдавати вогневих ударів на велику глибину, відбивати вторгнення противника, знищувати його повітряні та морські десанти, міцно утримувати займані території, райони і рубежі.
В організаційному відношенні сухопутні війська складаються з підрозділів, у своєму складі мають різні роди військ, спеціальні війська і служби.
Всього у складі сухопутних сил: п'ять[a] танкових/механізованих бригад, повітрянодесантна, гірсько-піхотна, повітряно-механізована, армійської авіації, командування сил спеціального призначення; німецький компонент франко-німецької бригади; шість полків територіальної оборони.
KSK (абр. від нім. Kommando Spezialkräfte, укр. Сили спеціального призначення) — підрозділ сил спеціальних операцій Бундесверу і велике з'єднання бригадного рівня у складі Сухопутних військ, що призначене для проведення таємних операцій, гібридної війни, захоплення або знищення важливих цілей, боротьби з тероризмом, розвідки, пошуково-рятувальних операцій, евакуації, захисту високопоставлених осіб, а також виконання функцій військових радників; KSK знаходиться в оперативному підпорядкуванні Дивізії швидкого реагування (абр. DSK, нім. Division Schnelle Kräfte) і дислокується у вюртемберзькому Кальві[3].
При створенні KSK за взірець бралися британська Спеціальна повітряна служба, Сили спеціальних операцій армії США та спецпідрозділ Федеральної поліції Німеччини GSG 9[4].
З моменту свого створення 20 вересня 1996 року цей підрозділ брав участь у багатьох спецопераціях, зокрема, у пошуку та затриманні військових злочинців на території колишньої Югославії та під час війни в Афганістані в 2001—2021 роках. Цей підрозділ та його операції підлягають суворому режиму секретності. Навіть після завершення операцій довго не оприлюднювалися будь-які відомості про результати операцій.[5]
- 1-ша танкова дивізія[en] (Ольденбург)
- 10-та танкова дивізія[en] (Файтсгехгайм)
- дивізія швидкого реагування[en] (Штадталлендорф)
- Дивізія територіальної оборони (Берлін)
- 1-й полк територіальної оборони (Рот)
- 2-й полк територіальної оборони (Мюнстер)
- 3-й полк територіальної оборони (Нінбург)
- 4-й полк територіальної оборони (Альт-Дуфенштедт)
- 5-й полк територіальної оборони (Ордруф)
- 6-й полк територіальної оборони (Альтенграбов)
Структура звань німецької армії відповідає ранговій структурі НАТО. На відміну від своїх попередників, сучасна німецька армія не використовує звання генерал-полковника.
Найвищий ранг для офіцера є генерал-лейтенант, а звання генерала зарезервовано для начальника штабу Збройних сил і офіцерів, які служать як посадові особи НАТО.
Кандидати в офіцери не мають вислужити через всі рядові звання, а отримують звання лейтенанта після 36 місяців служби.
Офіцери армії Німеччини
| ||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Генерал (General) Gen |
Генерал-лейтенант (Generalleutnant) GenLt/GL |
Генерал-майор (Generalmajor) GenMaj/GM |
Бригадний генерал (Brigadegeneral) BrigGen/BG |
Оберст (Oberst) Oberst/O |
Оберст-лейтенант (Oberstleutnant) Oberstlt/OTL | |||||
| OF-9 | OF-8 | OF-7 | OF-6 | OF-5 | OF-4 | |||||
|
|
|
|
|
| |||||
| Офіцери армії Німеччини
| ||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Майор (Major) Maj/M |
Штабс-капітан (Stabshauptmann) StHptm/SH |
Гауптман (Hauptmann) Hptm/H |
Обер-лейтенант (Oberleutnant) OLt /OL |
Лейтенант (Leutnant) Lt/L | ||||||
| OF-3 | OF-2 | OF-2 | OF-1 | OF-1 | ||||||
|
|
|
|
| ||||||
| Унтер-офіцери армії Німеччини
| ||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Обер-штабс-фельдфебель (Oberstabsfeldwebel) OStFw/OSF |
Штабс-фельдфебель (Stabsfeldwebel) StFw/SF |
Старший прапорщик (кадет-офіцер) (Oberfähnrich) OFähnr/OFR |
Гауптфельдфебель (Hauptfeldwebel) HptFw/HF |
Оберфельдфебель (Oberfeldwebel) OFw/OF | ||||||
| OR-9 | OR-8 | OR-8 | OR-7 | OR-6 | ||||||
|
|
|
|
| ||||||
| Унтер-офіцери армії Німеччини
| ||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Прапорщик (кандидат в офіцери) (Fähnrich) Fähnr/FR |
Фельдфебель (Feldwebel) Fw/F |
Штабс-унтер-офіцер (Stabsunteroffizier) StUffz/SU |
Фанен-юнкер (кандидат в офіцери) (Fahnenjunker) Fhj/FJ |
Унтер-офіцер (Unteroffizier) Uffz/U | ||||||
| OR-6 | OR-6 | OR-5 | OR-5 | OR-5 | ||||||
|
|
|
|
| ||||||
| Рядовий склад армії Німеччини
| ||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Оберштабс-єфрейтор (Oberstabsgefreiter) OStGefr/OSG |
Штабс-єфрейтор (Stabsgefreiter) StGefr/SG |
Гаупт-єфрейтор (Hauptgefreiter) HptGefr/HG |
Обер-єфрейтор (кадет сержантського складу) (Obergefreiter UA) OGefr/OG |
Обер-єфрейтор (Obergefreiter) OGefr/OG | ||||||
| OR-4 | OR-4 | OR-3 | OR-3 | OR-3 | ||||||
|
|
|
|
| ||||||
| Рядовий склад армії Німеччини
| ||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Єфрейтор (кадет-офіцер) (Gefreiter OA) Gefr/G |
Єфрейтор (кадет-сержант) (Gefreiter FA) Gefr/G |
Єфрейтор (кадет сержантського складу) (Gefreiter UA) Gefr/G |
Єфрейтор (Gefreiter) Gefr/G |
Солдат (Soldat) S | ||||||
| OR-2 | OR-2 | OR-2 | OR-2 | OR-1 | ||||||
|
|
|
|
| ||||||
- ↑ не враховано 45-ту бригаду, яка має штаб, але не усі бойові підрозділи
- ↑ Personalzahlen. www.bundeswehr.de (нім.). Процитовано 25 січня 2023.
- ↑ Дані Бундесверу [Архівовано 9 січня 2010 у Wayback Machine.] (нім.)
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 20 січня 2019. Процитовано 31 серпня 2024.
{{cite web}}: Проігноровано невідомий параметр|abruf=(можливо,|access-date=?) (довідка); Проігноровано невідомий параметр|datum=(можливо,|date=?) (довідка); Проігноровано невідомий параметр|hrsg=(можливо,|publisher=?) (довідка); Проігноровано невідомий параметр|titel=(можливо,|title=?) (довідка); Проігноровано невідомий параметр|werk=(можливо,|work=?) (довідка)Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ […] Анотація до статті Geheimnisumwitterte Elitekämpfer Штефана Левенштейна, див. faz.net, дата доступу - 29 серпня 2008.
- ↑ Geheimnisumwitterte Elitekämpfer von Stephan Löwenstein, siehe bei faz.net, Zugriff am 29. August 2008.
- Вебсайт Сухопутних військ Німеччини [Архівовано 14 січня 2011 у Wayback Machine.]
- Вооружение мотопехотного взвода Бундесвера: так выглядит профессиональная армия. ФОТО [Архівовано 17 березня 2015 у Wayback Machine.], Цензор. НЕТ, 13.03.2015
- Німеччина вдвічі збільшить кількість артилерії в бундесвері
- Реорганізація Сухопутних сил країн НАТО після завершення “Холодної війни”: Німеччина, Франція, Британія // Мілітарний
| Командування |
|
|---|---|
| Оснащення | |
| Незалежні держави |
Австрія • Азербайджан² • Албанія • Андорра • Бельгія • Білорусь • Болгарія • Боснія і Герцеговина • Ватикан • Велика Британія • Вірменія² • Греція • Грузія² • Данія • Естонія • Ірландія • Ісландія • Іспанія¹ • Італія • Казахстан² • Кіпр² • Латвія • Литва • Ліхтенштейн • Люксембург • Мальта • Молдова • Монако • Нідерланди • Німеччина • Норвегія • Північна Македонія • Польща • Португалія • Росія² • Румунія • Сан-Марино • Сербія • Словаччина • Словенія • Туреччина² • Угорщина • Україна • Фінляндія • Франція • Хорватія • Чехія • Чорногорія • Швейцарія • Швеція |  |
|---|---|---|
| Невизнані і частково визнані держави | ||
| Література та бібліографія | |
|---|---|
| Нормативний контроль |
