Фіалка собача
Фіалка собача | ||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||
Viola canina L., 1753 | ||||||||||||||||||||||||
Viola canina subsp. montana (L.) Hartm. | ||||||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||||||
|
Фіа́лка соба́ча (Viola canina), віолетка, ранник, сердечник[1] — рослина родини фіалкові — Violaceae.
Багаторічна трав'яниста рослина заввишки до 20 см із прикореневою розеткою листків і коротким кореневищем, від якого відходять одиничні або численні прямостоячі чи трохи підняті стебла. Рослина може бути голою або запушеною короткими волосками. Прикореневі листки на довгих черешках, листкова пластинка яйцеподібна або довгасто-яйцеподібна, з серцеподібною основою. Край листкової пластинки зарубчастий. Квітки завдовжки 1-2,5 см, сині (рідко білі), у зіві білясті, без запаху. Нижня пелюстка коротша за бічні, з тупою білуватою або жовтуватою шпоркою. Після цвітіння утворюється плід — довгасто-яйцеподібна коробочка. Цвіте фіалка наприкінці весни.
Фіалку собачу застосовують у народній медицині як проносне, сечогінне і знеболювальне. Водний настій використовують при кашлі, болях у грудях, при застуді та хрипоті голосу, при бронхітах і пухлинах. Порізане листя фіалки собачої прикладають до ран у вигляді припарок. Для цього настоюють три столові ложки сухої або свіжої трави у окропі, а потім загортають цю суміш у марлю і прикладають до хворого місця.[1]
- ↑ а б Фіалка в народній медицині — сильне антистресову дію. a-yak.com. Процитовано 18 вересня 2015.
- Чопик В. И., Дудченко Л. Г., Краснова А. Н. Дикорастущие полезные растения Украины : справочник. — К. : Наукова думка, 1983. — 400 с. (рос.)
- Гамуля Ю. Г. Рослини України / за ред. О. М. Утєвської. — Харків : Фактор, 2011. — 208 с. — (Україна. Вчора, сьогодні, завтра) — 3000 прим. — ISBN 978-966-312-720-0.