Очікує на перевірку

Холоменюк Іван Олександрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Холоменюк Іван)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей з таким прізвищем: див. Холоменюк.
Холоменюк Іван Олександрович
Народження14 жовтня 1926(1926-10-14)
Мизинівка, Звенигородський район, Уманська округа, Українська СРР, СРСР
Смерть22 квітня 2008(2008-04-22) (81 рік)
 Чернівці, Україна
Жанржанрове малярство, портрет, пейзаж і натюрморт
НавчанняЛьвівський інститут прикладного та декоративного мистецтва (1954)
Діяльністьхудожник
ВчительЯблонська Тетяна Нилівна, Єржиковський Сергій Миколайович, Григор'єв Сергій Олексійович, Бокшай Йосип Йосипович, Ліщинер Михайло Іванович, Щербатенко Юрій Володимирович і Гуторов Іван Федорович
ЧленСпілка радянських художників України
ПартіяКПРС
У шлюбі зНікуліна-Холоменюк Валентина Іванівна
ДітиХоломенюк Андрій Іванович
Нагороди
орден князя Ярослава Мудрого V ступеня
Народний художник України почесна грамота Президії Верховної Ради УРСР заслужений діяч мистецтв УРСР

Іван Олександрович Холоменю́к (14 жовтня 1926, Мизинівка — 22 квітня 2008, Чернівці) — український живописець; член Спілки радянських художників України з 1961 року (у 1962—1976 та 1986—1990 роках голова правління її Чернівецької обласної організації)[1]. Чоловік художниці Ніни Нікуліної-Холоменюк, батько художника Андрія Холоменюка[2], Ігора Холоменюка та Юрія Холоменюка.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 14 жовтня 1926 року в селі Мизинівці (нині Звенигородський район Черкаської області, Україна). Протягом 1948—1950 років навчався у Київському художньому інституті у Тетяни Яблонської, Сергія Єржиковського, Сергія Григор'єва; у 1950—1954 роках — на факультеті монументального живопису Львівського інституту прикладного та декоративного мистецтва у Йосипа Бокшая, Михайла Ліщинера, Юрія Щербатенка[3]. Дипломна робота — картина «Похорони Сталіна» (керівник Іван Гутуров, оцінка — відмінно)[4].

У Чернівцях з 1955 року[1]. Член КПРС з 1961 року[5]. Мешкав у будинку на вулиці Шевченка, № 40, квартира № 6[6] та у будинку на вулиці Богдана Хмельницького, № 34, квартира № 14[1]. Помер у Чернівцях 22 квітня 2008 року[3].

Творчість

[ред. | ред. код]

Працював у галузі станкового живопису, писав тематичні композиції, портрети[1]; протягом останнього періоду творчості створив низку пейзажів та натюрмортів[7]. Серед робіт:

  • «Плотогони» (1960);
  • «Тарас Шевченко на етапі» (1961);
  • «Лісоруби» (1963);
  • «Цимбалісти» (1965);
  • «Інтернаціонал» (1967);
  • «Молодість» (1968);
  • «Хотинці» (1968);
  • «Опришки» (1969—1970);
  • «Заслужений артист УРСР Іван Миколайчук» (1970);
  • «Георгій Якутович» (1971);
  • «І. Левицький — переможець у Всесоюзних змаганнях орачів» (1971);
  • «Переможці» (1975);
  • «Народні комісари» (1977—1978);
  • «Народний артист УРСР Петро Міхневич» (1979);
  • «Перед святом» (1982);
  • «Гори мої» (1984);
  • «Свято в Путивлі» (1987);
  • «Народний артист УРСР Назарій Яремчук» (1987);
  • «Антон Чехов у Гурзуфі» (1987—1988);
  • «Тарас Шевченко» (1990);
  • «Кобзар» (1993);
  • «Богдан Хмельницький» (1994);
  • портретна галерея «Бургомістри, примарі та мери Чернівців» (1997);
  • «Михайло Грушевський» (1998);
  • «Карпати» (2000);
  • «Гомін Карпат» (2002).

Брав участь у республіканських виставках з 1957 року, всесоюзних — з 1970 року, закордонних — з 1977 року. Персональні виставки відбулися у Чернівцях у 1969 році, «По Югославії» у 1980 році та «По Німеччині» у 1982 і 1997 роках[1].

Роботи художника зберігаються у Чернівецькому художньому музеї (15 полотен[7]), інших музеях України, а також у музеях Канади, США, Німеччини, Австрії[1].

Відзнаки

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г д е ж и к л Митці Буковини. Енциклопедичний довідник, 1998, с. 112, Т. 1.
  2. ↑ Т. І. Дугаєва, О. В. Денисова. Нікуліна-Холоменюк Валентина Іванівна // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2021. — Т. 23 : Нг — Ня. — 832 с. — ISBN 978-966-02-9624-4.
  3. ↑ а б Шевченківська енциклопедія, 2015, с. 629, Т. 6.
  4. ↑ Львівська національна академія мистецтв. Кафедра монументального живопису. Випускники кафедри. 1954
  5. ↑ Українська радянська енциклопедія, 1985, Т. 12.
  6. ↑ Українські радянські художники, 1972, с. 495.
  7. ↑ а б І. Холоменюк / Чернівецький обласний художній музей.
  8. ↑ Указ Президента України від 14 грудня 1996 року № 1224/96 «Про присвоєння почесних звань України»
  9. ↑ Указ Президента України від 28 листопада 2006 року № 1004/2006 «Про відзначення державними нагородами України»

Література

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Холоменюк_Іван_Олександрович&oldid=43114783