Хімічний склад річкових вод Криму
Хімічний склад річкових вод Криму — вміст розчинених у річкових водах Криму хімічних речовин — основних (головних) іонів, біогенних речовин, значення мінералізації та твердості води. Річки Криму впадають в Чорне та Азовське моря.
Умови формування хімічного складу річкових вод[ред. | ред. код]
Формування хімічного складу вод різних генетичних категорій на території Криму відбувається в різних ґрунтових і кліматичних умовах гірських, передгірських і степових його районів.
Основну роль у водному балансі річок відіграють води поверхнево-схилового і ґрунтового стоку. У живленні гірських річок Криму поверхневий стік становить 70-75 %.
Поверхнево-схилові води в Криму утворюються, головним чином, у період зимових відлиг і ранніх весняних паводків. Стікаючи з крутих схилів по мерзлому ґрунту, ці води не встигають збагатитися розчинними речовинами.
Води поверхнево-схилового стоку, які утворюються в період весняних паводків, після розмерзання ґрунтового покриву і в період літніх дощів мають більш високу мінералізацію. З гірських схилів у річки зноситься велика кількість теригенного матеріалу, збільшується кількість завислих речовин у воді.
В іонно-сольовому складі помітно збільшується вміст сульфатів, клас вод змінюється з гідрокабонатного на гідрокарбонатно-сульфатний.
У Степовому Криму, який належить до зони недостатнього зволоження з дуже засоленими ґрунтами, мінералізація води ґрунтових вод у період літніх паводків змінюється в межах 455-2000 мг/дм³, домінують сульфати, хлориди та натрій.
Значному засоленню поверхневих вод у степових районах Криму сприяють кліматичні умови: високі літні температури і велике випаровування з поверхні суші та акваторії водойм; останнє зумовлює різке збільшення мінералізації води в замкнутих водоймах.
У гірських районах у живленні річок беруть участь води закарстованої товщі юрських вапняків, які утворюють потужні джерела, що дають початок найбільшим річкам Криму. Характеризуються вони помірною мінералізацією води – 450-750 мг/дм³, в іонному складі домінують гідрокарбонати і кальцій.
Гідрохімічний режим[ред. | ред. код]
Кількість атмосферних опадів і розподіл їх протягом року, а також особливості температурного режиму зумовлюють паводковий характер гідрологічного режиму річок і достатнє промивання ґрунтів гірської частини водозборів від легкорозчинних солей.
В цілому, для гідрологічного режиму річок Криму характерними є два основні періоди: паводковий (зимово-весняний); меженний (літньо-осінній).
У зимово-весняний період (і під час злив) мінералізація річкових вод у гірській частині становить 200-300 мг/дм³ на південних і західних схилах Кримських гір, 250-350 мг/дм³ - на північних і 250-500 мг/дм³ на північно-східних схилах гір. Твердість води становить 2-5 ммоль/дм³. Вода належить до гідрокарбонатного класу групи кальцію.
1. Середні багаторічні концентрації основних іонів та мінералізація річкових вод у моніторингових створах річок Криму, мг/дм³[1][2]
| Річка — пункт, сезон | Ca2+ | Mg2+ | Na++K+ | HCO− 3 |
SO2− 4 |
Cl− | Мінералізація води |
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Весна | |||||||
| Альма – північніше Партизанського вдсх | 51,8 | 11,2 | 12,2 | 212,9 | 61,1 | 9,6 | 359 |
| Кача – с. Баштанівка | 60,9 | 12,8 | 16,3 | 193,9 | 79,2 | 8,8 | 372 |
| Дерекойка – м. Ялта | 58,4 | 11,9 | 11,1 | 206,6 | 39,8 | 14,0 | 342 |
| Чорна – с. Чорноріченське | 75,3 | 5,8 | 9,9 | 288,3 | 26,1 | 14,4 | 420 |
| Судак – м.Судак | 148,1 | 38,5 | 234,2 | 290,1 | 342,8 | 144,8 | 1198 |
| Сухий Індол – с. Тополівка | 82,4 | 10,5 | 45,1 | 279,3 | 71,4 | 20,3 | 509 |
| Салгир – с. Піонерське | 62,4 | 8,7 | 10,5 | 217,9 | 58,0 | 17,4 | 375 |
| Салгир – Дворіччя | 256 | 79,2 | 317,5 | 236,7 | 489,4 | 498,9 | 1878 |
| Бурульча – с. Міжгір’я | 82,4 | 6,6 | 4 | 254,2 | 18,9 | 8,9 | 375 |
| Літньо-осіння межень | |||||||
| Альма – північніше Партизанського вдсх | 71,3 | 14,8 | 17,9 | 249,5 | 78,6 | 9,5 | 442 |
| Кача – с. Баштанівка | 79,9 | 13,6 | 17,5 | 255,3 | 58,4 | 26,3 | 451 |
| Дерекойка – м. Ялта | 74,8 | 16,1 | 23 | 243,9 | 59,6 | 27,5 | 445 |
| Чорна – с. Чорноріченське | 59,6 | 5 | 9,7 | 187,4 | 19,7 | 12,7 | 294 |
| Судак – м. Судак | 128,1 | 50,3 | 207,4 | 231,5 | 330,2 | 83,9 | 1031 |
| Сухий Індол – с. Тополівка | 87,4 | 14,5 | 120/1 | 282,5 | 89,8 | 31,4 | 606 |
| Салгир – с. Піонерське | 101,4 | 15,8 | 21,8 | 286,5 | 70,8 | 22,6 | 519 |
| Салгир – Дворіччя | 148,3 | 74,3 | 179,2 | 228,6 | 455,8 | 442,5 | 1529 |
| Бурульча – с. Міжгір’я | 87,1 | 7,2 | 8,2 | 280,1 | 22,1 | 11,5 | 416 |
| Зима | |||||||
| Альма – північніше Партизанського вдсх | 68,3 | 13,5 | 13,9 | 255,0 | 41,8 | 8,9 | 401 |
| Кача – с. Баштанівка | 76,6 | 12,2 | 16,6 | 237,6 | 66,3 | 15,8 | 425 |
| Дерекойка – м. Ялта | 78,7 | 17,6 | 26,8 | 261,3 | 52,6 | 24,1 | 461 |
| Чорна – с. Чорноріченське | 69,4 | 8,2 | 9,8 | 224,2 | 24,9 | 16,8 | 353 |
| Судак – м. Судак | 243,2 | 102,1 | 311,1 | 226,4 | 649,1 | 282,3 | 1814 |
| Сухий Індол – с. Тополівка | 79,8 | 27,5 | 29,7 | 252,3 | 69,6 | 28,5 | 487 |
| Салгир – с. Піонерське | 76,6 | 29,2 | 20,6 | 237,6 | 86,3 | 15,8 | 466 |
| Салгир – Дворіччя | 240,8 | 167,7 | 302,7 | 252,6 | 661 | 619,8 | 2245 |
| Бурульча – с. Міжгір’я | 78,6 | 5,8 | 10,9 | 238,3 | 25,8 | 10,7 | 370 |
Мінералізація руслових вод нижче схилів Кримських гір у зимово-весняний період становить 200-300 мг/дм³ (нижче західних схилів) і 350-700 мг/дм³ (нижче північних і східних схилів гір). Твердість води становить 2-6 ммоль/дм³. Вода належить до гідрокарбонатного і гідрокарбонатно-сульфатного класу, групи кальцію.
У паводковий період мінералізація талих і дощових вод у балках і ставках Степового Криму становить 160-700 мг/дм³.
У меженний період (літньо-осінній) мінералізація руслових вод гірської частини річок становить 450-550 мг/дм³ на західних схилах, 450-650 мг/дм³ – на північних, 450-850 мг/дм³ – на південних і 550-750 мг/дм³ – на північно-східних схилах гір. Вода гідрокарбонатного класу групи кальцію.
У літньо-осінній період нижче схилів Кримських гір мінералізація руслових вод значно збільшується і досягає 750-1000 мг/дм³ (нижче західних схилів), 1000-1750 мг/дм³ – (нижче північних) і 1000-4000 мг/дм³ – (нижче східних схилів гір). Твердість води може сягати 25 ммоль/дм³. Вода належить до гідрокарбонатно-сульфатного і сульфатно-гідрокарбонатного класу, групи кальцію – магнію, до хлоридно-сульфатного чи хлоридного класу групи натрію.
У меженний період мінералізація талих і дощових вод у балках і ставках Степового Криму досягає 7500-28000 мг/дм³ і вода стає хлоридно-сульфатною чи хлоридною.
При вивченні хімічного складу річкових вод Криму треба враховувати, що на більшості річок і тимчасових водотоків збудовано водосховища чи ставки, які регулюють стік. Якщо водотоки перекриті греблями, то у водосховищах (Чорноріченське, Сімферопольське, Старо-Кримське та ін.) акумулюються головним чином маломінералізовані паводкові води і лише попуски води з них утворюють нижче гребель змішані води паводкового і меженного стоку.
2. Середні багаторічні концентрації біогенних речовин — загального заліза (Fe), мінерального фосфору (P), кремнію (Si), сполук азоту (NO−
3, NO−
2, NH+
4), мг/дм³ та значення біхроматної окиснюваності (БО, мг О/дм³) у річкових водах за моніторинговими створами річок Криму[1][2]
| Річка — пункт, сезон | Fe | P | Si | NO− 3 |
NO− 2 |
NH+ 4 |
БО |
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Весна | |||||||
| Альма – північніше Партизанського вдсх | 0,02 | -* | - | 0,490 | 0,006 | 0,094 | 7,8 |
| Кача – с. Баштанівка | 0,01 | - | - | 1,000 | 0,016 | 0,540 | 15,2 |
| Дерекойка – м. Ялта | 0,01 | 0,012 | 2 | 0,373 | 0,005 | 0,172 | 11,7 |
| Чорна – с. Чорноріченське | 0,01 | 0,004 | 1,8 | 0,966 | 0,005 | 0,374 | 10,3 |
| Судак– м. Судак | 0,01 | - | - | 3,084 | 0,037 | 0,117 | 10,3 |
| Сухий Індол – с. Тополівка | 0,01 | - | - | 0,116 | 0,005 | 0,01 | 8,9 |
| Салгир – с. Піонерське | 0,01 | - | - | 1,700 | 0,019 | 0,086 | 10,4 |
| Салгир – Дворіччя | 0,01 | 0,004 | 1,4 | 2,880 | 0,044 | 0,187 | 10,6 |
| Бурульча – с. Міжгір’я | 0,01 | 0,004 | 2,5 | 0,828 | 0,002 | 0,023 | 4,6 |
| Літньо-осіння межень | |||||||
| Альма – північніше Партизанського вдсх | 0,002 | - | - | 0,390 | 0,002 | 0,007 | 6,5 |
| Кача – с. Баштанівка | 0,002 | - | - | 1,430 | 0,003 | 0,008 | 9,3 |
| Дерекойка – м. Ялта | 0,01 | 0,034 | 2,8 | 0,790 | 0,027 | 0,330 | 13,5 |
| Чорна – с. Чорноріченське | 0,01 | 0,003 | 1,7 | 0,650 | 0,005 | 0,090 | 9,8 |
| Судак– м. Судак | 0,14 | - | - | 2,830 | 0,007 | 0,050 | 13,1 |
| Сухий Індол – с. Тополівка | 0,01 | - | - | 0,580 | 0,006 | 0,016 | 9,4 |
| Салгир – с. Піонерське | 0,007 | - | - | 2,490 | 0,008 | 0,039 | 16,5 |
| Салгир – Дворіччя | 0,001 | 0,008 | 3,1 | 5,430 | 0,038 | 0,190 | 19,7 |
| Бурульча – с. Міжгір’я | 0,01 | 0,029 | 2,6 | 0,440 | 0,011 | 0,020 | 13,6 |
| Зима | |||||||
| Альма – північніше Партизанського вдсх | 0,01 | - | - | 0,175 | 0,002 | 0,01 | 7 |
| Кача – с. Баштанівка | 0,01 | - | - | 1,17 | 0,003 | 0,187 | 9,4 |
| Дерекойка – м. Ялта | 0,01 | 0,030 | 2,8 | 0,598 | 0,189 | 0,117 | 12,9 |
| Чорна – с. Чорноріченське | 0,01 | 0,003 | 2 | 0,506 | 0,009 | 0,023 | 8,3 |
| Судак – м. Судак | 0,01 | - | - | 0,501 | 0,002 | 0,094 | 12,6 |
| Сухий Індол – с. Тополівка | 0,01 | - | - | 0,564 | 0,001 | 0,111 | 6,2 |
| Салгир – с. Піонерське | 0,01 | - | - | 0,900 | 0,009 | 0,280 | 15,6 |
| Салгир – Дворіччя | 0,01 | 0,020 | 1,9 | 0,910 | 0,044 | 0,047 | 12,4 |
| Бурульча – с. Міжгір’я | 0,01 | 0,025 | 2,3 | 0,782 | 0,002 | 0,062 | 5,9 |
Примітка: * — компонент не визначався.
Таким чином, вміст основних іонів, біогенних та органічних речовин, у воді річок Криму в значній мірі залежить від специфічних природних чинників (див. табл. 1-2). У річках Степового Криму спостерігається незадовільна якість води за рахунок природних чинників — перевищення мінералізації та твердості води для прісних вод та ГДК для джерел питного водопостачання.
Див. також[ред. | ред. код]
Література[ред. | ред. код]
- ↑ а б Горєв Л. М., Пелешенко В. І., Хільчевський В. К. Гідрохімія України. — К.: Вища школа, 1995. — 307 с. — ISBN 5-11004522-4
- ↑ а б Хільчевський В. К., Осадчий В. І., Курило С. М. Основи гідрохімії. — К., 2012. — ISBN 978-966-521-559-2
Посилання[ред. | ред. код]
| |||||