Хіральда

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Координати: 37°23′10″ пн. ш. 5°59′33″ зх. д. / 37.38611° пн. ш. 5.99250° зх. д. / 37.38611; -5.99250

Хіральда в різних епохах
Хіральда
Хіральда вночі
Хіральда (деталь)

Хіральда (ісп. Giralda — «флюгер») — пам'ятка, символ Севільї, чотирикутна вежа, що піднімається над Севільським кафедральним собором. Висота вежі становить близько 98 м.[1]

Історія[ред.ред. код]

Прототипом для будівлі Хиральди послужив мінарет мечеті Кутубія в Марракеші (Марокко)[2]. Будівництво розпочато під час правління Абу Юсуфа Якуба аль-Мансура в 1184 за проектом архітектора Ахмеда бен Бану, а закінчено Алі ал Гомара в 1198[3], в період розквіту мавританського мистецтва в Андалусії. Вежа служила мінаретом Великої мечеті Севільї. За часів арабського владарювання Хіральду вінчали чотири мідних позолочених кулі. У хроніці короля Альфонсо Мудрого відзначено, що коли сонце освітлювало кулі, їх відблиск було видно на відстані дня шляху від міста. Плоский дах мінарету дозволяв використовувати Хіральду як обсерваторію, в той час одну з найбільших в Європі.

Після того, як у 1248 Фердінандо III завоював Севілью, мечеть використовували як собор, пізніше перебудувавши в готичному стилі. Мінарет, однак, зберіг свою первісну форму і став використовуватися як дзвіниця Севільського собору.

У 1568 кордовський архітектор Ерман Руїс добудував вежу в стилі іспанського Ренесансу[4], додавши нову квадратну в плані дзвіницю, увінчану трьома послідовно меншими ярусами «ліхтарів». Верхній закінчується стоячою на кулі чотириметровою бронзовою статуєю Віри з прапором у руках, яка розташована на висоті 83 метри[5] та служить флюгером, по-іспанськи, хіральдільо (звідси назва башти)[6]. Статуя виконана в 1568 скульптором Бартоломе Морелем.

Хіральда єдина мусульманська споруда, яка вистояла в тривалу 16-місячну облогу Севільї християнами в часи Реконкісти. З оглядового майданчика відкривається чудовий вид на Севілью.

Спочатку Ла Хіральда називалася не вся дзвіниця, а сама статуя, яка своїми розмірами та масивністю справляла сильне враження на сучасників. Проспер Меріме в «Душах чистилища» стверджує, ніби севільський «чичероне вам розповість, як дон Жуан зробив дивну пропозицію Хиральді — бронзовій фігурі, яка вінчає мавританську вежу собору, і як Хіральда його прийняла».

Архітектура[ред.ред. код]

Стародавня мавританська частина башти піднімається на 70 метрів. Вежа дуже компактна за обсягом, а тонкий орнамент на стінах надає їй особливу легкість та стрункість. У плані вежа представляє з себе чотирикутник зі стороною 13,6 метра. Основа вежі складена з великих каменів із зруйнованих римських споруд, подекуди на каменях збереглися ще римські написи. Інша частина башти побудована з цегли. Орнаментальний візерунок починається лише на висоті 25 метрів. Орнамент починається ні від ребра башти, а з певним відступом, ліворуч та праворуч залишається вузька вільна смуга. Знизу орнамент починається від арок з нішами, розділеними невеликими мармуровими колонами. Між смугами орнаменту пробиті вікна підковоподібної форми.

Усередині башти йде широкий пологий пандус. По цій рампі можна було в'їжджати на коні на верхів'я вежі.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Шаблон:Из
  2. Sacred Destination — La Giralda, Seville
  3. Catedral de Sevillia — La Giralda
  4. Seville, Spain (Capital)
  5. Высота всей башни сильно отличается в разных источниках (89, 98, 102, 105, 115 метров), если же исходить из общей высоты башни в 104,1 метров, то основание статуи должно находиться где-то на высоте 93—94 метра
  6. Энциклопедия Кругосвет — Хиральда

Література[ред.ред. код]

  • Никитюк О.Д. Кордова Гранада Севілья (древні центри Андалусії) / Редактор Л.М.Азарова, художній редактор Л.А.Іванова. — М. : Мистецтво, 1972. — 190 с. — (Міста та музеї світу). — 50000 прим.
  • Гнєдич П.П. Історія мистецтв (живопис, скульптура, архітектура) / Відповідальний редактор Н.Арановская. — М. : ЕКСМО, 2004. — 848 с. — 5000 прим.

Посилання[ред.ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Хіральда