Андерс Цельсій

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Цельсій Андерс)
Перейти до: навігація, пошук
Андерс Цельсій
Anders-Celsius-Head.jpg
Народився 27 листопада 1701(1701-11-27)[1][2][3][4][5]
Уппсала, комуна Уппсала, лен Уппсала, Швеція[6]
Помер 25 квітня 1744(1744-04-25)[1][2][3][4][5] (42 роки)
Уппсала, комуна Уппсала, лен Уппсала, Швеція[6]
туберкульоз
Громадянство Flag of Sweden.svg Швеція
Діяльність астроном[2], фізик[2], математик, викладач університету і винахідник
Відомий астрономія
Alma mater Уппсальський університет
Відомі студенти Йоган Ґоттшальк Валлеріус[d]
Заклад Уппсальський університет
Батько Нільс Цельсій[d]
Автограф Anders Celsius Signature.svg
Нагороди

А́ндерс Це́льсій (швед. Anders Celsius; нар. 27 листопада 1701 — пом. 25 квітня 1744) — шведський астроном і математик.

Цельсій у 1730-х роках.

Є широковідомим сьогодні завдяки термометру зі стоградусною шкалою, який отримав його ім'я (термометр зі шкалою Цельсія або термометр Цельсія) і використовується в більшості країн світу. Сам Цельсій називав його «прикрасою» або приладом, що дозволяє побачити «якою мірою теплішає чи холоднішає в кімнаті». Спершу Цельсій визначив точку кипіння води як нуль градусів, а точку танення криги як 100 градусів. Після смерті Цельсія у 1744 році шкалу перевернув М. Штремер (відтоді 0 градусів — температура плавлення льоду, а 100 — кипіння води).

Крім того науковець зробив внесок у вивчення північних територій, зокрема, він брав участь у Лапландській експедиції (1736—1737) з вимірювання меридіану.

Після повернення з полярних областей Цельсій почав роботу з організації й будівництва астрономічної обсерваторії в Упсалі, в 1740 став її директором.

Дослідження[ред.ред. код]

Температурна шкала Цельсія[ред.ред. код]

Цельсій запропонував шкалу, в якій температура потрійної точки води (ця температура практично збігається з температурою плавлення льоду при нормальному тиску) приймалася за 100, а температура кипіння води - за 0.[7] У 1745 році, вже після смерті Цельсія, шкала була перевернута Карлом Ліннеєм (за 0 стали приймати температуру плавлення льоду, а за 100 - кипіння води), і в такому вигляді використовується до нашого часу.

Уппсальська обсерваторія, заснована Цельсієм (Уппсала, Швеція).

Експедиція по вимірюванню меридіана в 1 градус[ред.ред. код]

Разом з французьким астрономом П'єром Луї Моро де Мопертюї брав участь в експедиції з метою вимірювання відрізка меридіана в 1 градус в Лапландії. Аналогічна експедиція була організована на екватор, на території нинішнього Еквадору. Порівняння результатів підтвердило припущення Ньютона, що Земля є еліпсоїд, сплюснутий біля полюсів.

Відкриття зв'язку північного сяйва з магнетизмом[ред.ред. код]

Спостерігав Полярне сяйво і описав понад 300 своїх і чужих спостережень. Виявив, що відхилення стрілки компаса корелюють з інтенсивністю сяйва. На цій підставі зробив правильний висновок, що природа Північного сяйва пов'язана з магнетизмом.

Створення обсерваторії[ред.ред. код]

1741 року започаткував Уппсальску астрономічну обсерваторію. Дуже точно виміряв яскравість 300 зірок, використовуючи систему однакових скляних пластин, що поглинали світло.

Родичі[ред.ред. код]

Батько Андерса Цельсія, Нільс Цельсій (1658-1724), і обидва діда, Магнус Цельсій (1621-1679) і Андерс Споле (1630-1699), теж були професорами. Вченими були і багато інших родичі Андерса Цельсія, в тому числі його дядько Улоф Цельсій (1670-1756), теолог, ботанік, історик і сходознавець.

Смерть[ред.ред. код]

Помер 25 квітня 1744 року в рідному місті від туберкульозу.

Присвоєння імен[ред.ред. код]

На додаток до температурної шкалою, на честь Цельсія названо астероїд 4169. Шведський астронавт Крістер Фуглесанг брав участь в ESA під назвою Celsius Mission (Місія Цельсія). Кілька вулиць у Швеції назвали в честь Цельсія, в тому числі і в Стокгольмі, Гетеборзі, Мальме і Уппсалі. Навіть шведська оборонно-промислова група Цельсія AB була названа в честь Андерса Цельсія.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б data.bnf.fr: платформа відкритих даних — 2011.
  2. а б в г Anders Celsius — 1917.
  3. а б SNAC
  4. а б Nationalencyklopedin — 1999.
  5. а б Find a Grave — 1995.
  6. а б https://www.britannica.com/biography/Anders-Celsius
  7. ЦЕЛЬСИЙ, АНДЕРС | Энциклопедия Кругосвет. www.krugosvet.ru (ru). Процитовано 2018-04-25. 
  8. Lutz D. Schmadel, International Astronomical Union. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin Heidelberg New-York : Springer-Verlag, 2003. — 992 с. — ISBN 3-540-00238-3.