Чемпіонат Німеччини з футболу 1999—2000: Бундесліга

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бундесліга
Сезон1999–2000
Чемпіони«Баварія» (Мюнхен)
15-й титул переможців Бундесліги
16-й титул чемпіонів Німеччини
Підвищилися«Армінія» (Білефельд)
«Унтергахінг»
«Ульм 1846»
Вибули«Ульм 1846»
«Армінія» (Білефельд)
«Дуйсбург»
Ліга чемпіонів«Баварія» (Мюнхен)
«Баєр 04»
«Гамбург»
«Мюнхен 1860»
Кубок УЄФА«Кайзерслаутерн»
«Герта» (Берлін)
«Вердер» (фіналіст національного кубка)
Кубок Інтертото«Вольфсбург»
«Штутгарт»
Зіграно матчів306
Забито голів885 (2.89 за гру)
Найкращий
бомбардир		Мартін Макс (19)
Найбільша перемога
вдома		сім ігор з різницею у 5 голів (двічі 6–1, п'ять разів 5–0)
Найбільша перемога
в гостях		«Ульм 1846» 1–9 «Баєр 04»
(18 березня 2000)
Найрезультативніша гра«Ульм 1846» 1–9 «Баєр 04»
(10 голів) (18 березня 2000)

Сезон Бундесліги 1999–2000 був 37-им сезоном в історії Бундесліги, найвищого дивізіону футбольної першості Німеччини. Він розпочався 13 серпня 1999[1] і завершився 20 травня 2000 року[2]. Діючим чемпіоном країни була мюнхенська «Баварія».

Формат змагання

[ред. | ред. код]

Кожна команда грала з кожним із суперників по дві гри, одній вдома і одній у гостях. Команди отримували по три турнірні очки за кожну перемогу і по одному очку за нічию. Якщо дві або більше команд мали однакову кількість очок, розподіл місць між ними відбувався за різницею голів, а за їх рівності — за кількістю забитих голів. Команда з найбільшою кількістю очок ставала чемпіоном, а три найгірші команди вибували до Другої Бундесліги.

Зміна учасників у порівнянні з сезоном 1998–99

[ред. | ред. код]

«Нюрнберг», «Бохум» і «Боруссія» (Менхенгладбах) за результатами попереднього сезону вибули до Другої Бундесліги, посівши останні три місця турнірної таблиці. На їх місце до вищого дивізіону підвищилися «Армінія» (Білефельд), «Унтергахінг» і «Ульм 1846».

Огляд сезону

[ред. | ред. код]

За п'ять турів до завершення сезону «Баєр 04» мав 61 очко, випереджаючи на один бал діючих чемпіонів, мюнхенську «Баварію». Згодом леверкузенці збільшили відрив до трьох очок, який зберігали до останнього туру. Утім, у вирішальному турі «Баєр» поступився 0:2 скромному «Унтергахінгу», що дозволило «Баварії», яка здолала «Вердер» 3:1, наздогнати лідерів і обійти їх за кращою різницею голів, захистивши таким чином свій чемпіонський титул.

Команди-учасниці

[ред. | ред. код]
Місцезнаходження команд Бундесліги 1999–2000
Клуб Місто Стадіон[3] Вміщує[3]
«Герта» (Берлін) Berlin Олімпіаштадіон 76,000
«Армінія» (Білефельд) Білефельд Білефельд Альм 26,600
«Вердер» Бремен Везерштадіон 36,000
«Боруссія» (Дортмунд) Дортмунд Зігналь Ідуна Парк 68,600
«Дуйсбург» Дуйсбург Ведауштадіон 30,128
«Айнтрахт» (Франкфурт-на-Майні) Франкфурт-на-Майні Вальдштадіон 62,000
«Фрайбург» Фрайбург Баденова-Штадіон 25,000
«Гамбург» Гамбург Фолькспаркштадіон 62,000
«Кайзерслаутерн» Кайзерслаутерн Фріц-Вальтер-Штадіон 41,500
«Баєр 04» Леверкузен БайАрена 22,500
«Мюнхен 1860» Мюнхен Олімпіаштадіон 63,000
«Баварія» (Мюнхен) Мюнхен Олімпіаштадіон 63,000
«Ганза» Росток ДКБ-Арена 25,850
«Шальке 04» Гельзенкірхен Паркштадіон 70,000
«Штутгарт» Штутгарт Готтліб-Даймлер-Штадіон 53,700
«Ульм 1846» Ульм Донауштадіон 23,500
«Унтергахінг» Унтергахінг Шпортпарк Унтергахінг 11,300
«Вольфсбург» Вольфсбург VfL-Штадіон 21,600

Турнірна таблиця

[ред. | ред. код]
Поз Команда І В Н П ГЗ ГП РГ О Кваліфікація або пониження
1 «Баварія» (Мюнхен) 34 22 7 5 73 28 +45 73 Груповий етап Ліги чемпіонів УЄФА 2000—2001
2 «Баєр 04» 34 21 10 3 74 36 +38 73
3 «Гамбург» 34 16 11 7 63 39 +24 59 3-й кваліфікаційний раунд Ліга чемпіонів УЄФА 2000—2001
4 «Мюнхен 1860» 34 14 11 9 55 48 +7 53
5 «Кайзерслаутерн» 34 15 5 14 54 59 −5 50 Перший раунд Кубка УЄФА 2000—2001
6 «Герта» (Берлін) 34 13 11 10 39 46 −7 50
7 «Вольфсбург» 34 12 13 9 51 58 −7 49 Третій раунд Кубка Інтертото 2000
8 «Штутгарт» 34 14 6 14 44 47 −3 48 Другий раунд Кубка Інтертото 2000
9 «Вердер» 34 13 8 13 65 52 +13 47 Перший раунд Кубка УЄФА 2000—2001[a]
10 «Унтергахінг» 34 12 8 14 40 42 −2 44
11 «Боруссія» (Дортмунд) 34 9 13 12 41 38 +3 40
12 «Фрайбург» 34 10 10 14 45 50 −5 40
13 «Шальке 04» 34 8 15 11 42 44 −2 39[b]
14 «Айнтрахт» (Франкфурт-на-Майні) 34 12 5 17 42 44 −2 39[c]
15 «Ганза» 34 8 14 12 44 60 −16 38
16 «Ульм 1846» 34 9 8 17 36 62 −26 35 Пониження у класі до Другої Бундесліги
17 «Армінія» (Білефельд) 34 7 9 18 40 61 −21 30
18 «Дуйсбург» 34 4 10 20 37 71 −34 22
Джерело: www.dfb.de
Правила розподілу місць у групі: 1) очки; 2) різниця голів; 3) кількість забитих голів.
Примітки:
  1. ↑ Оскільки володарем Кубка Німеччини була «Баварія», що стала учасником Ліга чемпіонів, місце у Кубку УЄФА за квотою національног кубка отримав фіналіст цього змагання, «Вердер».
  2. ↑ Результати очних зустрічей визначили підсумкові позиції «Шальке 04» і «Айнтрахт», які мали однакові показники.
  3. ↑ Айнтрахт був оштрафований на два очки через проблеми з ліцензуванням.

Результати

[ред. | ред. код]
Команда ГЕР АРМ ВЕР БРД ДУЙ АЙН ФРГ ГАМ КАЙ Б04 М60 БАВ ГАН Ш04 ШТТ УЛМ УНТ ВОЛ
«Герта» (Берлін) — 2–0 1–1 0–3 2–1 1–0 0–0 2–1 0–1 0–0 1–1 1–1 5–2 2–1 1–1 3–0 2–1 0–0
«Армінія» (Білефельд) 1–1 — 2–2 0–2 0–1 1–1 2–1 3–0 1–2 1–2 2–2 0–3 2–2 1–2 1–2 4–1 1–0 0–0
«Вердер» 4–1 3–1 — 3–2 4–0 3–1 5–2 2–1 5–0 1–3 1–3 0–2 2–1 0–1 2–1 2–2 2–2 2–2
«Боруссія» (Дортмунд) 4–0 1–3 1–3 — 2–2 1–0 1–1 0–1 0–1 1–1 1–1 0–1 3–0 1–1 1–1 1–1 1–3 2–1
«Дуйсбург» 0–0 0–3 0–1 2–2 — 2–3 1–2 1–1 2–2 0–0 3–0 1–2 2–2 1–1 1–3 0–0 2–0 2–3
«Айнтрахт» (Франкфурт-на-Майні) 4–0 2–1 1–0 1–1 2–2 — 2–0 3–0 0–1 1–2 3–1 1–2 0–0 0–2 0–1 2–1 3–0 4–0
«Фрайбург» 0–1 1–1 2–1 1–1 3–0 2–3 — 0–2 2–1 0–0 3–0 1–2 5–0 2–1 0–2 2–0 4–3 1–1
«Гамбург» 5–1 5–0 0–0 1–1 6–1 1–0 2–0 — 2–1 0–2 2–0 0–0 1–0 3–1 3–0 1–2 3–0 2–2
«Кайзерслаутерн» 1–2 0–2 4–3 1–0 3–2 1–0 0–2 2–0 — 1–3 1–1 0–2 2–2 2–1 1–2 6–2 4–2 2–2
«Баєр 04» 3–1 4–1 3–2 3–1 3–0 4–1 1–1 2–2 3–1 — 1–1 2–0 1–1 3–2 1–0 4–1 2–1 4–1
«Мюнхен 1860» 2–1 5–0 1–0 0–3 4–1 2–0 3–1 0–0 2–1 1–2 — 1–0 4–3 3–3 1–1 4–1 2–1 1–2
«Баварія» (Мюнхен) 3–1 2–1 3–1 1–1 4–1 4–1 6–1 2–2 2–2 4–1 1–2 — 4–1 4–1 0–1 4–0 1–0 5–0
«Ганза» 0–1 2–1 1–1 1–0 3–1 3–1 1–1 3–3 4–2 1–1 0–0 0–3 — 1–0 1–4 2–1 1–1 1–1
«Шальке 04» 1–1 1–1 3–1 0–0 3–0 0–0 2–2 1–3 1–2 1–1 2–2 1–1 0–2 — 3–0 0–0 1–0 1–1
«Штутгарт» 1–0 3–3 0–0 1–2 4–2 0–2 1–0 1–3 0–1 1–2 1–3 2–0 3–1 0–2 — 2–0 0–2 2–5
«Ульм 1846» 0–1 2–0 2–1 0–1 0–3 3–0 1–1 1–2 3–1 1–9 3–0 0–1 1–1 1–1 1–1 — 1–0 2–0
«Унтергахінг» 1–1 2–0 1–0 1–0 2–0 1–0 1–0 1–1 1–2 2–0 1–1 0–2 1–1 3–1 2–0 1–0 — 1–1
«Вольфсбург» 2–3 2–0 2–7 1–0 1–0 1–0 2–1 4–4 3–2 3–1 2–1 1–1 2–0 0–0 0–2 1–2 2–2 —
Джерело: DFB
Колір: блакитний = перемога господарів; жовтий = нічия; рожевий = перемога гостей.

Найкращі бомбардири

[ред. | ред. код]
Місце Гравець Клуб Голи
1 Німеччина Мартін Макс «Мюнхен 1860» 19
2 Німеччина Ульф Кірстен «Баєр 04» 17
3 Бразилія Джоване Елбер «Баварія» (Мюнхен) 14
Данія Еббе Санд «Шальке 04»
5 Німеччина Марко Боде «Вердер» 13
Бразилія Пауло Сержіо «Баварія» (Мюнхен)
7 Бразилія Аїлтон «Вердер» 12
Нігерія Джонатан Акпоборі «Вольфсбург»
Німеччина Міхаель Претц «Герта» (Берлін)
10 Німеччина Штефан Байнліх «Баєр 04» 11
Франція Юрій Джоркаєфф «Кайзерслаутерн»
Польща Анджей Юсковяк «Вольфсбург»
Німеччина Бруно Лаббадіа «Армінія» (Білефельд)
Туніс Адель Селлімі «Фрайбург»

Склад чемпіонів

[ред. | ред. код]
«Баварія» (Мюнхен)
Воротарі: Олівер Кан (27); Бернд Дреєр (6); Штефан Вессельс (2).

Захисники: Томас Лінке (27 / 1); Маркус Баббель (26 / 1); Біксант Лізаразю Франція (22 / 1); Самуель Куффур Гана (18 / 2); Патрік Андерссон Швеція (16); Лотар Маттеус (15 / 1).
Півзахисники: Єнс Єреміс (30 / 3); Paulo Sérgio Бразилія (28 / 13); Штефан Еффенберг (captain; 27 / 2); Міхаель Тарнат (26 / 1); Торстен Фінк (26); Мехмет Шолль (25 / 6); Мікаель Візінгер (13 / 1); Томас Штрунц (9); Славомир Войцеховський Польща (3 / 1); Маріо Баслер (2); Ендрю Сінкала Замбія (1).
Нападники: Хасан Саліхаміджич Боснія і Герцеговина (30 / 4); Роке Санта-Крус Парагвай (28 / 5); Джоване Елбер Бразилія (26 / 14); Карстен Янкер (23 / 9); Александер Ціклер (14 / 7).
(кількість ігор і голів наведена у дужках)

Головний тренер: Оттмар Гіцфельд.

Був у заявці, але не взяв участі у жодній грі чемпіонату: Давид Яролім Чехія.

Залишили команду по ходу сезону: Лотар Маттеус (до «Нью-Йорк Ред Буллз»); «Маріо Баслер» (до «Кайзерслаутерна»).

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Schedule Round 1. DFB. Архів оригіналу за 28 вересня 2012. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |df= (довідка)
  2. ↑ Archive 1999/2000 Round 34. DFB. Архів оригіналу за 28 вересня 2012. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |df= (довідка)
  3. ↑ а б Grüne, Hardy (2001). Enzyklopädie des deutschen Ligafußballs, Band 7: Vereinslexikon. Kassel: AGON Sportverlag. ISBN 3-89784-147-9. (нім.)

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Чемпіонат_Німеччини_з_футболу_1999—2000:_Бундесліга&oldid=41787376