Шарль Жак

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Шарль Жак
Charles-Émile Jacque
Selbstportrait 1846 (33 jährig).JPG
Автопортрет, офорт 1846 р.
При народженні Charles-Émile Jacque
Народження 23 травня 1813(1813-05-23)
Париж, Франція[1]
Смерть 7 травня 1894(1894-05-07) (80 років)
  Париж
Поховання
Національність Франція Франція
Громадянство Франція
Жанр побутовий жанр, анімалістичний жанр
Навчання Париж, Барбізон
Діяльність Анімаліст, ілюстратор, майстер офорта, художник, художник-гравер
Напрямок реалізм
Вплив Барбізонська школа
Член Барбізонська школа
Твори побутова картина, анімалістичний жанр
Нагороди
кавалер ордена Почесного легіону

Шарль Жак у Вікісховищі?

Шарль Жак (фр. Charles Jacque 23 травня, 1813, — 7 травня, 1894 ) — французький художник, гравер, ілюстратор, карикатурист 19 ст.

Життєпис[ред. | ред. код]

Походив з сільської родини і мав бідне дитинство. Батьки віддали хлопця у майтерню графіка, аби той навчився якомусь ремеслу. Відомо, що він опановував графічні технології і виготовляв мапи. 1830 року його батьки оселились в Бургундії. Хлопець розчарувався у навчанні і часто повертався у Бургундію. Практично на цьому його художнє навчання закінчилося.

Солдатська служба[ред. | ред. код]

Аби заробляти на життя, Шарль Жак подався у солдати і був переправлений у Бельгію. Служба тривала сім років і молодик дослужився до звання капрала. Серед війсьових операцій, у котрих від брав участь - облога міста Антверпен. 1835 року він звільяється і відчуває, що нікому не потрібен.

Заробітчанин у Лондоні[ред. | ред. код]

Він подався 1836 р. у Лондон в надії заробити гроші. Практично малоосвічений селянин і вояк у минулому (і без надійного фаху) мало що міг запропонувати великому місту. Він пішов у наймити до друкарів і знову повернувся до графіки. До лондонського періоду відносяться його дереворити до чергового британського видання Шекспіра і праця у різних друкарнях. 1838 р. він повернувся у Францію, де працював ремісником по перекладу картин у графічні ілюстрації (репродукційна гравюра). Лише згодом, опанувавши ремесло і образи голланських граверів минулого, сам звернувся до творчості. Але присмак технік старих майстрів був присутнім в його творах, що помітили консервативні сучасники. Згодом він виборов декотрий авторитет як графік.

В художній колонії Барбізон[ред. | ред. код]

В середині 19 ст. в Парижі спалахнула епідемія холери (1849 рік). Серед тих, хто покинули місто, були і художники Жан-Франсуа Мілле та Теодор Руссо. Вони узяли з собою і Шарля Жака. В селі Барбізон останній звернувся до побутового жанру і анімалістичного жанру, почав малювати причепурені сільські сценки з численими пастушками, коровами, курами, вівцями. Він і запам'ятався багатьом, як художник овець та числених сільських сцен. Він почав переходити від графіки до живопису олійними фарбами.

На відміну від картин і офортів Жана-Франсуа Мілле твори митця відрізнялися солодкавістю і причепуреністю. Його селянки - молоді, привабливі і стрункі, а їх бідність - живописна і зовсім не страшна. Ніяких ознак співчуття до пригнобленого стану французького селянства в картинах Шарля Жака не було, як не було і розуміння драм такого стану. Часто він звертався до зображень свійських тварин, що були нейтральними зображеннями на потребу невибагливого художнього ринку. Сільська свідомість Шарля Жака відбилася навіть в тому, що він створив посібник для розпліднення і утримання курей. Здається, його посібник для розпліднення курей мав більшу популярність, ніж його живопис, бо витримав декілька передруків.

Мав двох синів. Еміль Жак (1848-1912) і Фредерик Жак (1859-1931) були другорядними французьими художниками.

Як художник книг і часописів[ред. | ред. код]

Разом із граверами Феліксом Бракмоном і Феліксом Бюго він відродив у мистецтві Франції культуру офорту.

Як художник і карикатурист, він працював у виданнях «Pittoresque», «Le Charivari », « Le Musée Philipon», для газети «L'Illustration ». Аби заробляти на життя, брався робити ілюстрації до нових видань книг, серед котрих Шарль Перро «Казки», Крістофер Вордсворт «Живописна Греція».

Вибрані офорти[ред. | ред. код]

«Музикант», офорт, 1847 р., Бруклінський музей.

Галерея картин[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Pierre-Olivier Fanica, Charles Jacque, 1813-1894: École de Barbizon : graveur original et peintre animalier (Montigny-sur-Loing: Art Bizon, 1995) In French. ISBN 2-9509265-0-9

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Шарль Жак

Див. також[ред. | ред. код]