Шахова олімпіада 1931

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Шахова олімпіада 1931 року — четверта офіційна шахова олімпіада. Пройшла у Празі 1326 липня 1931 року.

Підготовка до турніру[ред.ред. код]

На проведення претендували Угорщина і Чехословаччина. Гамбурзький конгрес ФІДЕ вибрав господарем столицю Чехословаччини, обґрунтувавши своє рішення тим, що шахова спілка цієї країни відзначала 50-річний ювілей.

Ще після III-ї олімпіади було вирішено закріпити за шахістами номери шахівниць: 1, 2, 3 і 4. Тобто відтепер гравці не могли вибирати зручного суперника чи кольору фігур: 1-й шахіст одної команди зустрічався із 1-м шахістом іншої, 2-й із 2-м і т. д.

Протягом олімпіади у Празі пройшов черговий конгрес ФІДЕ, який прийняв рішення про проведення олімпіади раз на 2 роки.

Заявки надійшли від 22 країн, але не приїхали Бельгія, Фінляндія та Естонія.

Перебіг[ред.ред. код]

Змагання проходили у приміщенні великої зали популярного у Празі кафе «У Новака» на Водичковій вулиці. Зала, де відбувалися ігри, могла прийняти близько 800 глядачів.

Фаворитами вважали поляків, які повністю зберегли чемпіонський склад, і американців.

Після 14-го туру попереду були збірні Польщі і Чехословаччини, на пів очка відставали команди Австрії і США. Останній тур став кульмінацією турніру — зустрічалися команди США і Польщі, причому американські шахісти мали 1 очко переваги. Нічия робила чемпіонами американських гравців, перемога з будь-яким рахунком давала «золото» полякам.

На 1-й шахівниці Айзек Кежден швидко програє Акібі Рубінштейнові і Польща виходить уперед. Нічийно закінчились партії ТартаковерМаршалл і МакарчикСтайнер. Найдовше тривав поєдинок на 3-й шахівниці між Горовіцем та Пшепюркою — у рівній позиції поляк помилився і програв на 60 ході.

Підсумки[ред.ред. код]

Чемпіоном стала збірна США: Айзек Кежден (+8 =8 -1); Френк Джеймс Маршалл (+7 =6 -3); Артук Вільям Дейн (+5 =7 -2); Ісраель Альберт Горовіц (+6 =6 -1); Герман Стайнер (+7 =3 -2).

Другою стала Польща, третіми стали шахісти Чехословаччини. Колись сильна збірна Угорщини, яка виступала без Ґези Мароці і Шандора Такача.

Цікавим є факт, що жоден шахіст не уникнув принаймні однієї поразки. Зокрема, першу турнірну партію за останні 4 роки (після матчу на першість світу з Капабланкою 1927) програв Александр Алехін (+10 =7 -1), який виступав за збірну Франції на першій шахівниці.

Підсумкова таблиця[ред.ред. код]

  • Очки - сума набраних очок всіма шахістами (1 за перемогу шахіста, ½ за нічию, 0 - поразка);
  • КО - командні очки, набрані всією командою (2 за перемогу команди, 1 - нічия, 0 - поразка);
Країна 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 Очки КО Перемоги Нічиї Поразки
1 США США Chess qll44.png 2 2 2 3 3 4 4 3 48 27 12 3 3
2 Польща Польща 2 Chess qll44.png 2 3 2 2 2 3 3 4 4 47 27 11 5 2
3 Чехія Чехословаччина ½ Chess qll44.png 2 3 3 4 4 46½ 27 13 1 4
4 Югославія Югославія 2 Chess qll44.png 1 2 3 3 4 46 26 12 2 4
5 Німеччина Німеччина 2 1 3 Chess qll44.png 2 ½ 3 3 3 3 4 45½ 28 13 2 3
6 Латвія Латвія Chess qll44.png 2 1 3 3 3 4 4 45½ 27 13 1 4
7 Швеція Швеція 2 2 2 2 2 Chess qll44.png 1 2 3 4 3 2 3 3 45½ 25 9 7 2
8 Австрія Австрія 2 3 Chess qll44.png 3 4 3 3 45 27 13 1 4
9 Англія Англія ½ 2 Chess qll44.png 3 3 3 44 25 12 1 5
10 Угорщина Угорщина ½ 1 3 Chess qll44.png 3 2 3 3 3 39½ 19 9 1 8
11 Нідерланди Нідерланди 1 1 Chess qll44.png 0 2 2 3 2 4 35 15 6 3 9
12 Швейцарія Швейцарія 2 2 1 1 0 1 1 4 Chess qll44.png 3 1 3 3 34 16 7 2 9
13 Литва Литва 1 1 1 1 1 2 ½ 1 Chess qll44.png 2 1 3 3 3 3 30½ 12 5 2 11
14 Франція Франція 1 ½ ½ 1 1 2 1 2 2 Chess qll44.png 3 3 29½ 11 4 3 11
15 Румунія Румунія ½ 1 ½ 1 1 ½ 0 1 1 2 3 3 Chess qll44.png 3 2 3 28 12 5 2 11
16 Італія Італія ½ 0 ½ 1 1 1 ½ 1 1 1 Chess qll44.png 2 24 7 3 1 14
17 Данія Данія 0 0 ½ 0 0 ½ 1 ½ ½ 1 1 1 Chess qll44.png 3 19½ 6 3 0 15
18 Норвегія Норвегія 0 0 ½ ½ ½ ½ 1 ½ ½ 2 1 1 1 2 ½ ½ Chess qll44.png 2 15½ 3 0 3 15
19 Іспанія Іспанія 1 0 0 ½ 0 ½ 1 ½ 1 0 1 1 1 2 1 2 Chess qll44.png 15½ 2 0 2 16

Особовий залік[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Святослав Ю. Р. З історії шахових олімпіад. — Київ: Здоров'я, 1983. — 240 с.