Очікує на перевірку

Шерідан Ле Фаню

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Шерідан Ле Фаню
грец. Sheridan Le Fanu
Ім'я при народженніангл. Joseph Thomas Sheridan Le Fanu
Псевдонімkola[1]
Народився28 серпня 1814(1814-08-28)[2][3][…]
Дублін, Ірландія[d], Сполучене Королівство[5]
Помер7 лютого 1873(1873-02-07)[2][3][…] (58 років)
Дублін, Ірландія[d], Сполучене Королівство[5]
ПохованняMount Jerome Cemeteryd
Країна Сполучене Королівство
 Британська імперія
Діяльністьадвокат, письменник, журналіст, правник
Alma materТриніті-коледж
Мова творіванглійська
Жанрготичний роман
Magnum opusCountess Mircalla Karnsteind, Uncle Silasd і Камілла
БатькоThomas Philip Le Fanud[6]
МатиEmma Lucretia Dobbind[7][6]
У шлюбі зSusan Bennettd[6]
ДітиThomas Philip Le Fanud[7], Eleanor Le Fanud[7], Emma Lucretia Le Fanud[7] і George Brinsley Le Fanud[7]
CMNS: Шерідан Ле Фаню у Вікісховищі

Джозеф Шерідан Ле Фаню (англ. Joseph Sheridan Le Fanu; 28 серпня 1814(1814-08-28), Дублін — 7 лютого 1873(1873-02-07), Дублін) — ірландський письменник, що продовжував традиції готичної прози. Автор класичних оповідань про привидів.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Джозеф Шерідан Ле Фаню народився в Дубліні в літературній родині гугенотів. Його бабуся Алісія Шерідан Ле Фаню і двоюрідний дід Річард Брінслі Шерідан були драматургами.

Перші 12 років життя Ле Фаню провів поруч з Ірландською королівською військовою школою, де його батько служив у сані капелана. Парк Фенікса, де розташовувалася школа, село поруч і парафіяльну церкву не раз зустріне читач у творах Ле Фаню.

З 1826 року батько Джозефа отримує посаду ректора на півдні Ірландії — і вся родина переїжджає туди. Хоча в Ле Фаню був наставник, основні знання він черпає з великої батьківської бібліотеки, де проводить багато часу.

У 1832 році почалися заворушення, викликані війною проти десятини. В Абінгтоні[en] проживало всього кілька дюжин послідовників Ірландської церкви, тому уряд змушував фермерів — зокрема й католиків, яких було близько 6 тисяч — платити десятину на утримання церкви нарівні з протестантами.

Родину Ле Фаню постійно переслідували фінансові проблеми, незважаючи на старання батька Томаса підтримувати репутацію прізвища. Дохід, одержуваний від посади ректора, повністю йшов на оплату десятин.

Джозеф вивчав юриспруденцію в Коледжі Св. Трійці в Дубліні, де згодом був обраний аудитором коледжу. З 1838 року він став публікуватися в журналі Дублінського університету, там і була опублікована його перша «жахлива» історія — «Привид і Костоправ». З 1840 року Ле Фаню придбав кілька газет, зокрема Dublin Evening Mail[en].

18 грудня 1844 року Ле Фаню одружується із Сузанні Беннет, дочкою провідного дублінського адвоката. Свідком на весіллі був Ісаак Батт. Вони знімають будинок на Воррінгтон Плейс біля Великого Каналу[en] в Дубліні. Там і народжується в 1845 році їхня перша донька, Елеонора. Потім у 1846 році з'являється на світ Емма, у 1847 році Томас, і Джордж у 1854 році.

У 1847 році Джозеф Шерідан Ле Фаню підтримує Джона Мітчелла і Томаса Міґера в їхній кампанії проти байдужості уряду до Ірландського голоду. Його підтримка коштувала йому призначення членів парламенту від партії Торі в графстві Карлоу в 1852 році.

У 1856 році Джозеф з родиною переїжджає з Воррінгтон Плейс у будинок батьків його дружини на Мерріон Сквер, 18, оскільки батьки Сусанни поїхали в Англію.

Родинне життя Джозефа не ладиться, тому що його дружина страждає неврозами. У неї була криза віри, вона відвідувала релігійні збори в сусідній церкві Св. Стефана, обговорювала релігійні проблеми з молодшим братом Джозефа — Вільямом, оскільки Ле Фаню перестав відвідувати церкву. Вона дуже переживала смерть кількох близьких родичів, зокрема смерть її батька за два роки до цього. Це й стало основною причиною сімейних проблем.

У квітні 1858 року в Сусанни стався нервовий зрив, і наступного дня вона померла. Обставини її смерті так і залишилися нез'ясованими. Вона була похована в сімейному склепі Беннет разом з її батьком і братами. За деякими уривками зі щоденників Ле Фаню можна зрозуміти, що він вважав себе винним у смерті дружини. Після смерті дружини Ле Фаню довго не пише, аж до смерті його матері в 1861 році. Чергове нещастя прориває греблю емоцій. У цей час його підтримувала його кузина леді Гіффорд — вона все життя була для нього близькою людиною.

У 1861 році Джозеф стає редактором і власником журналу Дублінського університету. Там він і публікує деякі зі своїх романів.

Помер 7 лютого 1873 року в Дубліні.

Творчість

[ред. | ред. код]

Автор містичних і пригодницьких творів. З 1845 по 1873 рік опублікував 14 романів, з яких найбільш відомі «Дядько Сайлас[en]» (англ. Uncle Silas, 1864), «Будинок біля кладовища[ru]» (англ. The House by the Churchyard, 1863) і збірка з п'яти новел — «Крізь тьмяне скло[en]» (англ. In a Glass Darkly,1872).

Творчість Ле Фаню отримала високу оцінку М. Р. Джеймса і Х. Кортасара. Повість «Кармілла» (англ. Carmilla, 1871) справила значний вплив на творчість Брема Стокера.

Екранізації

[ред. | ред. код]

Див. категорію Екранізації творів Джозефа Шерідана Ле Фаню.

Українські переклади

[ред. | ред. код]
  • Джозеф Шерідан Ле Фаню. Кармілла / пер. з англ. Ірини Гоял. — Nebo BookLab Publishing, 2023. — 256 с. — ISBN 978-617-7914-75-3.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Czech National Authority Database
  2. ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. ↑ а б Encyclopædia Britannica
  4. ↑ а б SNAC — 2010.
  5. ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #118640380 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  6. ↑ а б в Kindred Britain
  7. ↑ а б в г д Lundy D. R. The Peerage

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Шерідан_Ле_Фаню&oldid=42359066