Юліан (Пелеш)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Юліян Пелеш
Pelesh Iulian.jpg
єпископ
з 1891-1896
Конфесія: УГКЦ
 
Народження: 3 січня 1843(1843-01-03)
Смерековець
Смерть: 22 квітня 1896(1896-04-22) (53 роки)
Перемишль
Посада: Єпископ Перемиський, Самбірський і Сяноцький

Юліян (Юліан) Пелеш (пол. Julian Pełesz) (3 січня 1843, с. Смерековець — 22 квітня (в деяких документах 10 січня) 1896, Перемишль) — греко-католицький церковний діяч і богослов, єпископ Станіславівський (1885—1891), Перемиський, Самбірський і Сяноцький (1891—1896).

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 3 січня 1843 року в селі Смерековець Ясельського повіту на Лемківщині в сім'ї дяка-вчителя Григорія Пелеша та дочки пароха з Ждині Іванни Щавінської. Вчився спершу в Яселі, потім — в гімназіях Пряшева (I—IV класи) та Перемишля (VII—VIII класи), іспит зрілості склав із відзнакою.

Вивчав філософію та богослів'я у Відні, де в 1867 році прийняв рукоположення. 10 травня 1870 року отримав ступінь доктора теології у Віденському університеті.

З 17 червня 1870 року до 30 вересня 1872 р. був префектом студій у греко-католицькій Генеральній семінарії у Львові, катехитом у вірменській високій школі для дівчат і в учительській семінарії, ексгоратором Академічної гімназії і екзаменатором на богословських іспитах. У вересні 1872 р. став професором пасторального богослів'я в Духовній Семінарії у Перемишлі, а також просинодальним екзаменатором, референтом Консисторії та членом комісії для підготовки і видання катехитичних книжок. Співзасновник церковного місячника «Руський Сіон».

У 1874 році повертається до Відня, де протягом 18741883 років був парохом церкви Св. Варвари і ректором греко-католицької Духовної Семінарії, а також катехитом-наставником престолонаслідника архикнязя Рудольфа Габсбурга, якого навчав української мови[1]. У 1883 році о. Юліан Пелеш став архидияконом Львівської Митрополичої Капітули.

У 1885 році о. д-р Юліан Пелеш був у числі найбільш ймовірних кандидатів на Митрополита після відставки Йосифа Сембратовича, однак Папа Лев ХІІІ іменував Митрополитом Сильвестра Сембратовича.

У березні 1885 року Папа Лев ХІІІ видав буллу «De universo dominico grege» про утворення Станіславівської Єпархії. Рішенням від 20 лютого 1885 року імператор Франц Йосиф I іменував, а Папа на таємній Папській Консисторії 27 березня 1885 року підтвердив та канонізував першим Станіславівським Єпископом о. д-ра Юліяна Пелеша.

27 березня 1885 р. о. д-р Юліан Пелеш прийняв у соборі Св. Юра у Львові єпископську хіротонію з рук Галицького Митрополита С. Сембратовича як святителя і Львівських Архиєпископів Северина Титуса Моравського (латинського обряду) та Ісаака Миколая Ісаковича (вірменського обряду) як співсвятителів. Нарешті, 10 січня 1886 р. єпископ Ю. Пелеш урочисто інтронізований. Станіславівський староста вручив єпископу Ю.Пелешу єпископські відзнаки. Був членом Крайового Галицького сейму. За скаргою Юліана Пелеша 26 березня 1889 р. апеляційний суд у Львові видав наказ не призначати українцям судові розгляди у дні, які припадали на їхні національні свята.[2]

На Станіславській кафедрі о. Юліан Пелеш пробув до 10 травня (в інших документах подається дата 12 листопада) 1891 року, тоді його було переведено на перемиську кафедру.

У 1891 році Єпископ Ю.Пелеш був одним із ініціаторів Львівського Провінційного Синоду.

Помер 10 січня 1896 року в Перемишлі.

Наукові праці[ред. | ред. код]

Доктор Юліан Пелеш є автором «Учебника католицької релігії»(1876 р.), «Пастирського богословія» у 2-х томах (Відень, 1877, 2-е видання — 1885), «Розправи о духовном урядовом стилі» (Відень, 1878), «Geschichte der Union der Ruthenischen Kirche mit Rom» («Історії унії руськой церкви з Римом» — у 2-х томах (Відень, 1880) та інших.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. І. Чорновол. 199 депутатів Галицького Сейму… С. 170.
  2. Олена БУЧИК. Справа про українські свята.

Джерела та література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

  1. Дзиндзюра Віталій. Пастирське служіння за працею доктора Юліана Пелеша «Пастирське богословіє»
  2. Юліан Пелеш
  3. Назарко І. Єпископ Ю. Пелеш — історик церкви.