Ядерна бомба Mark 4
 Клепаний алюмінієвий корпус бомби Mark 4N. Запас Mk 4s використовував сталевий корпус вагою 2830 фунтів (1280 кг). | |
| Тип | Повітряно-десантна ядерна зброя |
| Походження |
 США |
| Історія використання | |
| Оператори | Повітряні сили США |
| Історія виробництва | |
| Виготовлення | 1949–1953 |
| Виготовлена кількість |
Близько 550 шт |
| Характеристики | |
| Вага | 4,900 - 4,940 кг |
| Довжина | 3,3 м |
| Діаметр | 1,5 м |
|
| |
Ядерна бомба Mark 4 у Вікісховищі | |
Ядерна бомба Mark 4 — американська ядерна бомба імплозійного типу, заснованою на попередній конструкції Mark 3 Товстун, яка використовувалася під час випробування Трініті та бомбардування Нагасакі. З огляду на те, що для Mark 3 кожен окремий компонент потрібно було зібрати вручну лише висококваліфікованими техніками в ретельно контрольованих умовах, метою Mark 4 було створення атомної зброї як практичного боєприпасу. Mark 4 Mod 0 надійшов на озброєння з 19 березня 1949 року[1] і використовувався до 1953 року. Закуплено понад 500 одиниць, Mark 4 став першою ядерною зброєю масового виробництва.
Дизайн[ред. | ред. код]
Mark 4 використовував пакет ядерної вибухівки, майже ідентичний збірці 1561 Mark 3, але нещодавно сформований відділ Z у Лос-Аламосі зосередився на модернізації комплектів електроніки та звичайних вибухових речовин, для того щоб вони були більш модульними для легшого збирання в польових умовах. Пріоритетними цілями бомбової програми Mark 4 була можливість контролювати батарею зброї та електричні системи під час перевезення в бомбовому відсіку літака, який потрібно було націлити[2]. Багато проблем сповільнили та затримали проектування та виробництво Mark 4, першою з яких було формування та фізичне розміщення підрозділу Z. Перші дні Z підрозділ підкреслили відсутність інфраструктури та матеріально-технічного забезпечення підприємства ядерної зброї, в той час коли виробництво компонентів зброї сповільнилося через відсутність основних електричних матеріалів, таких як паяльна каніфоль і з’єднувальний дріт[2]. Особовий склад відділу Z також використовувався для допомоги у випробуваннях Mark 3 під час операції «Перехрестя» в 1946 році[3] і знову для випробування зброї в Еніветаку під час операції «Пісковик» у 1948 році[3]. Хоча між випробуваннями після запиту Конгресу щодо звіту про стан ядерних боєприпасів Наукова лабораторія Лос-Аламоса змогла повідомити про позитивні досягнення, такі як розробка збірки «патронного типу» для розміщення компонентів термозапалювача та рішення запровадити « Радар Арчі». Поряд з іншими розробками для радарів, основним компонентом системи був пристрій APS/13 Tail Warning, який згодом став «Арчі»[4]. Цей радіолокаційний пристрій замикав реле на заданій висоті, використовуючи чотири одиниці в кожному детонаторі, вимагаючи принаймні двох для стрільби, що дозволяло продовжити сигнал стрільби[4]. Незважаючи на затримки перших випробувань зброї, розробка та виробництво зброї були прискорені та впорядковані через зростання напруженості в Берліні[2].
Mark 4 Mod 0 становив 1,5 метри у діаметрі та 3,3 метри в довжину, ті самі основні розміри, що й Mark 3. Важив трохи більше — (4,900 - 4,940 кг), залежно від конкретної версії Mark 4. (Марк 3 важив 4,670 кг)
Операційна історія[ред. | ред. код]
Було вироблено близько 550 одиниць ядерної зброї Mark 4. На зміну Mark 4 прийшов Mk6, який був загалом подібним, але значно вдосконаленим.
Боєголовка ракети W4[ред. | ред. код]
Варіант під назвою W4 (Боєголовк 4), призначений для використання на крилатій ракеті SM-62 Snark, був розроблений, але так і не виготовлений. Дизайн W4 був скасований у 1951 році.
Примітки[ред. | ред. код]
Література[ред. | ред. код]
- Hansen, Chuck (2007). Swords of Armaggedon:Volume V. Sunnyvale, CA: Chukelea Productions. с. 179—180. ISBN 978-0-9791915-5-8.
- Sandia Corporation (1967). The History of the Mk4 Bomb. Sandia National Laboratory. Процитовано 11 листопада 2019.
- United States Department of Energy (2015). United States Nuclear Tests July 1945 through September 1992 (PDF). U.S. Department of Energy; National Nuclear Security Administration Nevada Field Office. Процитовано 13 листопада 2019.
- Hawkins, David; Truslow, Edith; Smith, Ralph (1961). Manhattan District History Project Y: The Los Alamos Project (PDF). Los Alamos Scientific Laboratory of the University of California. Процитовано 13 листопада 2019.
- Goetz, Peter (2018). A Technical History of America's Nuclear Arms Volume 1. ISBN 9781719831963.
Посилання[ред. | ред. код]
- Allbombs.html список усіх ядерних боєголовок США на сайті ядерної Weaponarchive.org
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
Це незавершена стаття про зброю. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |