Юджин Пол Вігнер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Юджин Пол Вігнер
англ. Eugene Paul Wigner
Wigner.jpg
Народився 17 листопада 1902(1902-11-17)
Будапешт, Угорщина
Помер 1 січня 1995(1995-01-01) (92 роки)
Принстон, США
·пневмонія[1]
Поховання цвинтар Принстонаd[2][3]
Країна Австро-Угорщина Австро-Угорщина, США США
Національність євреї[4]
Діяльність математик, фізик, викладач університету, фізик-теоретик, фізик-ядерник
Alma mater Гімназія Фашорі (1919)[4] і Берлінський технічний університет (1925)[4]
Галузь фізика
Заклад Принстонський університет[4], Берлінський технічний університет[4], Університет Вісконсин-Медісон[4], Геттінгенський університет[4], Лейденський університет[5], Принстонський університет[4], Манхеттенський проект[4], Принстонський університет[4][6] і Національна лабораторія Ок-Ридж[7]
Вчителі Ласло Рац
Аспіранти, докторанти Джон Бардін[8], Віктор Фредерік Вайскопф[9], Маркос Мошинскі, Abner Shimonyd[10], Fred Tappertd[10], William Tout Sharpd[10], Ralph Zvi Roskiesd[10], Theodore Duddell Newtond[10], Francis Joseph Narcowichd[10], Rajmund Lewis Somorjaid[10], Leonard Eisenbudd[10], George Abraham Snowd[10], Conyers Herringd[10], Joseph O. Hirschfelderd[10], Едвін Томпсон Джейнсd[10] і Frederick Seitzd[10]
Членство Лондонське королівське товариство, Угорська академія наук, Американська академія мистецтв і наук, Американське філософське товариство[11], AAAS[11], Американське фізичне товариство[11], Нідерландська королівська академія наук і Національна академія наук США
Брати, сестри Margit Diracd
У шлюбі з Amelia Frankd, Mary Annette Wheelerd і Eileen Clare-Patton Hamiltond
Діти David Wheeler Wignerd
Родичі Поль Дірак і Gabriel Andrew Diracd
Нагороди Nobel prize medal.svg Нобелівська премія з фізики (1963)
Медаль імені Макса Планка (1961
Нагорода Альберта Ейнштейна (1972)
Автограф Eugene wigner sig.jpg

CMNS: Юджин Пол Вігнер у Вікісховищі

Юджин Пол Вігнер (англ. Eugene Paul Wigner; 17 листопада 1902, Будапешт, Угорщина — 1 січня 1995, Принстон, США) — американський фізик угорського походження. Нобелівський лауреат 1963 року за внесок в теорію атомного ядра та елементарних частинок, особливо за відкриття та застосування фундаментальних принципів симетрії.

Біографія[ред. | ред. код]

Ранні роки[ред. | ред. код]

Вігнер народився в Будапешті в єврейській сім'ї середнього достатку (сім'я згодом прийняла лютеранство в 1919 році, але залишалася нерелігійною).[12] Його батько, Антал Вігнер (Antal Wigner, 1870—1955), працював керуючим шкіряно-дубильного цеху; мати, Елізабет (Erzsébet Einhorn Wigner, уроджена Айнхорн, 1879—1966), була домогосподаркою. Дід Вігнера по материнській лінії був лікарем у маєтку Естергазі в Айзенштадті. У Вігнера були дві сестри, Берта і Маргіт (остання у 1937 році стала дружиною фізика Поля Дірака).

У віці 11 років Вігнер заразився туберкульозом і протягом 6 тижнів перебував разом зі своєю матір'ю в санаторії в Австрійських горах. Вігнер відвідував лютеранську гімназію, де він вивчав математику під керівництвом Ласло Ратца — вчителя Джона фон Неймана. У 1921 році він навчався у Вищій технічній школі Берліна (сьогодні Берлінський технічний університет). У цей час він відвідував по середах колоквіуми німецького фізичного товариства. На цих колоквіумах виступали такі знаменитості, як Макс Планк, Макс фон Лауе, Рудольф Ладенбурге, Вернер Гейзенберг, Вальтер Нернст, Вольфганг Паулі і Альберт Ейнштейн. На одному з колоквіумів Вігнер зустрів Лео Сіларда, який відразу став близьким другом Вігнера. Також у Берліні Вігнер познайомився в Майклом Полані, який став другим, після Ласло Ратца, вчителем Вігнера.

Вернер Гайзенберг та Юджин Вігнер (1928)

Навчався хімії та інженерії в Техічному університеті Берліна. Тут він познайомився з Альбертом Ейнштейном та Лео Сілардом. Працював у Принстонському університеті в 1930 році. В 1937 році одержав громадянство США. В 1939 році був серед п'яти науковців, які повідомили президенту США Франкліну Д. Рузвельту про військовий потенціал атомної енергії. Під час Другої світової війни брав участь у роботі над плутонієвим реактором.

Публікації[ред. | ред. код]

  • Айзенбуд Л., Вигнер Е. Структура ядра. — М. : ИЛ, 1959. — 180 с.
  • Вейнберг А., Вигнер Е. Физическая теория ядерных реакторов. — М. : ИЛ, 1961. — 732 с.
  • Вигнер Е. Теория групп и её приложения к квантовомеханической теории атомных спектров. — М. : ИЛ, 1961. — 444 с.
  • Вигнер Е. Этюды о симметрии. — М. : Мир, 1971. — 320 с.

Див. також[ред. | ред. код]

Інше

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]