Еміліо Джино Сегре

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Еміліо Джино Сегре
Emilio Segre.jpeg
Народився 1 лютого 1905(1905-02-01)
Тіволі, Італія
Помер 22 квітня 1989(1989-04-22) (84 роки)
Лафайєтт, штат Каліфорнія, США
Громадянство Італія Італія, Flag of the United States.svg США
Alma mater Римський університет
Галузь наукових інтересів фізика
Заклад Університет Каліфорнії
Вчене звання професор
Науковий ступінь доктор наук
Відомий завдяки: відкриття антипротона
Нагороди Nobel prize medal.svg Нобелівська премія з фізики (1959)
Nobel prize medal.svg

Еміліо Джино Сегре (італ. Emilio Gino Segrè) (* 1 лютого 1905, Тіволі, Італія — † 22 квітня 1989, Лафайєтт, штат Каліфорнія, США) — італо-американський фізик, лауреат Нобелівської премії з фізики 1959 р. «за відкриття антипротона» (разом з Оуеном Чемберленом).

Біографія[ред.ред. код]

Еміліо Сегре народився 1 лютого 1905 р. у Тіволі (Італія) неподалік від Рима в сім'ї промисловця. Навчався в початковій школі Тіволі, в римському ліцеї Маміані (1922), потім — на інженерному факультеті Римського університету. На захоплення Сегре фізикою вплинув його викладач Енріко Фермі. Викладач та студент стають друзями і колегами. Докторську дисертацію Сегре захищає 1928 р. під керівництвом Фермі. Прослуживши чотири роки в італійській армії артилерійським офіцером, Сегре повертається до Римського університету на посаду інструктора з фізики. Отримавши стипендію Рокфеллерівського фонду, працював з Отто Штерном у Гамбурзі, з Пітером Зееманом в Амстердамі. Потім стає ад'юнкт-професором на кафедрі Фермі. У складі його групи 1934 р. брав участь у відкритті явища уповільнення нейтронів. 1936 р. Сегре призначають деканом фізичного факультету Університету Палермо. Цього ж року він їде до США, де працює на циклотроні Каліфорнійського університету (Берклі). Разом з колегами відкрив новий хімічний елемент технецій (1937), який у природному вигляді на Землі не існує, але був виявлений методом спектроскопічного аналізу на зірках. 1940 р. Сегре з групою співпрацівників відкрив астат і плутоній-239. Антисемітські закони італійського уряду змушують Сегре, єврея за національністю і давнішнього противника фашистського режиму, залишитися в США. 1944 р. він отримує американське громадянство. Під час Другої світової війни Сегре був начальником групи в Лос-Аламоській лабораторії Манхеттенського проекту (секретній організації, що створювала атомну бомбу). Після війни повертається до Берклі і як повний (дійсний) професор продовжує дослідження з фізики елементарних частинок. На початку 50-х рр. починає співпрацювати з Оуеном Чемберленом. Вони намагаються знайти антипротон, існування якого передбачалося теоретично. 1955 р. учені оголосили, що існування антипротонів підтверджено експериментально. Нобелівської премії 1959 р. Сегре і Чемберлен були удостоєні «за відкриття антипротона». Сегре продовжував дослідження у Берклі до відставки 1972 р. Через два роки його було призначено на посаду професора ядерної фізики, а 1975 р. — заслуженого професора Римського університету.

Помер Е. Серге 22 квітня 1989 р.

Популяризатор науки[ред.ред. код]

Еміліо Сегре був не тільки видатним фізиком, але й талановитим популяризатором науки. Його перу належить ряд науково-популярних книг з фізики елементарних частинок, покликані привернути до цієї галузі фізики молодих людей.

Приватне життя[ред.ред. код]

1936 р. Сегре одружився з Ельфрідою Спіро. Подружжя мало сина і двох дочок. Після смерті дружини одружився з Розою Мінес. Він був пристрасним рибалкою і альпіністом.

Нагороди та звання[ред.ред. код]

Сегре удостоєний медалі Августа Вільгельма фон Хофмана Німецького хімічного товариства (1958) та премії Станіслава Канніццаро Італійської національної академії наук (1958), а також інших нагород. Він був членом американської Національної академії наук, Італійської національної академії наук, Американського філософського товариства, Американського та Італійського фізичних товариств, Американської академії наук і мистецтв, Індійської академії наук, Гейдельберзької академії наук, Уругвайського наукового товариства і Національної академії наук Перу. Йому були присвоєні почесні вчені ступені університетами Палермо, Сан-Марко (Ліма) і Тель-Авіва, коледжем Густава Адольфа.

Бібліографія[ред.ред. код]

  • Экспериментальная ядерная физика, тт. 1-3. Под ред. Э.Сегре. М., 1955—1961 (рос.)
  • Экспериментальная ядерная физика. Под ред. Э.Сегре, тт. 1-3. М., 1955—1961 (рос.)
  • Сегре Э. Антипротоны. М., 1957 (рос.)
  • Сегре Э. Энрико Ферми — физик. М., 1973 (рос.)

Джерела[ред.ред. код]