Як дикий

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Як дикий
Bos mutus.JPG
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Metazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Інфраклас: Плацентарні (Eutheria)
Надряд: Китопарнокопитні (Cetartiodactyla)
Ряд: Оленеподібні (Cerviformes)
Підряд: Жуйні (Ruminantia)
Родина: Бикові (Bovidae)
Рід: Бик (Bos)
Вид: Як дикий
Біноміальна назва
Bos mutus
Przewalski, 1883
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Bos mutus
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Bos mutus
IUCN logo.svg МСОП: 2892

Як дикий (Bos mutus) — парнокопитний ссавець з роду биків родини Бикових. Предок домашнього яка (Bos grunniens). Назва тварини походить від тиб. གཡག་ (g.yag), що означає «самець яка». Відійшов від предка Тур Bos primigenius 1 та 5 млн років тому.

Батьківщина яка — Тибет. Експлуатується як в'ючна і м'ясна тварина. У районах розведення вживається також молоко яка.

Опис[ред. | ред. код]

Дикі яки одні з найбільших биків, уступають тільки бик гаур. Це найбільша тварина в своїй місцевості. Дикий як достигають 1.6 м до 2.2 м висотою в холці, і мають типову вагу від 305 кг до 1000 кг. Голова та довжина тулупа від 2,5 до 3.3 м, не рахуючи хвоста від до 60 до 100 см.

Дикі яки не виносять місць, освоєних людьми, і тому швидко зникають — зараз вони вціліли лише у високогірних районах Тибету на відмітках 4300-4600 м над р. м. взимку і до 6100 м над р. м. влітку. Станом на 2016 рік чисельність у природі оцінюють в 10 тис. дорослих особин.[1]

Як добре адаптований до умов високогір'я. Він має великі легені й серце в порівнянні з биками низинних районів. Кров яка здатна переносити більше кисню[2] завдяки присутності в ній значної частки фетального гемоглобіну протягом усього життя[3]. Зворотною стороною є погана переносимість низьких висот[4] і перегрів при температурах вище 15 °C. Серед інших пристосувань до низької температури — підшкірний шар жиру і практично повна відсутність потових залоз[2].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Buzzard, P. & Berger, J. 2016. Bos mutus. The IUCN Red List of Threatened Species 2016: e.T2892A101293528. http://dx.doi.org/10.2305/IUCN.UK.2016-2.RLTS.T2892A101293528.en. Downloaded on 26 September 2017.
  2. а б Wiener, Gerald; Jianlin, Han; Ruijun, Long. (2003). 4 The Yak in Relation to Its Environment. The Yak, Second Edition (en). Bangkok: Regional Office for Asia and the Pacific Food and Agriculture Organization of the United Nations. ISBN 92-5-104965-3. Процитовано 2008-08-08. 
  3. Sarkar, M. et al. (1999). Fetal haemoglobin in pregnant yaks (Poephagus grunniens L.). Veterinary Journal 158 (1): 68–70. doi:10.1053/tvjl.1999.0361. 
  4. Yak, Animal genetics training resources version II: Breed Information. Adopted from: Bonnemaire, J. «Yak». In: Mason, Ian L. (ed). (1984). Evolution of Domesticated Animals. London: Longman, pp. 39-45. ISBN 0-582-46046-8. Accessed 8 August 2008.