Янко Краль

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Янко Краль
словац. Janko Kráľ
Janko Kral.jpg
Народження 24 квітня 1822(1822-04-24)[1]
  Ліптовський Мікулаш, Ліптовский Мікулаш, Жилінський край
Смерть 23 травня 1876(1876-05-23)[1] (54 роки)
  Злате Моравце, Злате Моравце (округ), Нітранський край, Словаччина
Поховання National Cemetery in Martin[d]
Національність Словаччина Словаччина
Громадянство
(підданство)
Flag of Slovakia.svg Словаччина
Мова творів чеська, словацька
Рід діяльності поет, письменник
Напрямок романтизм
Жанр поезія

Янко Краль у Вікісховищі?

Янко Краль (словац. Janko Kráľ; 24 квітня 1822, Ліптовський Мікулаш23 травня 1876, Злате Моравце) — словацький культурний діяч, поет, представник романтизму.

Біографія[ред.ред. код]

Янко Краль народився в сім'ї шинкаря, в місті Ліптовський Мікулаш.

З 1837 року навчався в ліцеї міста Левоча, потім - міста Кежмарок. У 1842 році вступив в євангелічну семінарію в Братиславі, де познайомився і потоваришував з громадським діячем і патріотом Людовітом Штуром. З цього знайомства почався творчий шлях Янко Краля, що пройшов під впливом ідей та естетики Л. Штура.

Разом з групою словаків, які об'єдналися навколо Штура з метою демонстрації національної приналежності в умовах мадяризації суспільства, брав участь в першому поході на гору Кривань в серпні 1844 року.

1845-1847 роки Краль провів в подорожах по Словаччині, Хорватії, Сербії.

Здобув юридичну освіту в Братиславі, працював адвокатом у Пешті.

Символічна могила на Народному кладовищі в Мартіні

Події, які передували революції 1848-1849 років, сприяли політичної активності Янко Краля. У березні 1848 він здійснив невдалу спробу підняти повстання словацьких селян. Був схоплений владою Австрійської імперії і засуджений до повішення. У 1849 році, завдяки заступництву хорватського бана Йосипа Елачича і генерала Альфреда Віндішгреца, був помилуваний після 10-ти місяців тюремного ув'язнення. Переселився в Моравію, відмовився від будь-якої громадської діяльності, помер від черевного тифу в 1876 році.

Символічна могила знаходиться на Народному кладовищі в місті Мартіні.

Творчість[ред.ред. код]

Писав чеською, згодом словацькою мовами.

Розробляв фольклорні жанри (балади, думи, пісні). До визначних зразків словацького романтизму належать балади Краля «Зачарована дівиця у Вагу і дивний Янко», «Моя пісня», «Пісня без мене» (усі — 1844 рік).

У творах Янко Краля, пройнятих ідеями народної революції, постає образ селянина-бунтаря, борця проти соціального гноблення (епічний цикл «Випадки з Яношиком», 18441848 роки). Філософсько-ліричний цикл «Драма всесвіту» (18441845) уславлює поборників свободи, утверджує віру в перемогу добра над злом.

У віршах «До народів», «До слов’ян» та інших виступив з критикою панславізму та московського царизму, закликав слов’янські народи до братерства і співпраці.

Записував українські народні пісні (не опубліковані).

Окремі твори Янко Краля переклали Максим Рильський, Андрій Малишко, Роман Лубківський, Марія Пригара та інші.

Примітки[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Богданова И. А. Янко Краль. В кн.: История словацкой литературы. М., 1970. (рос.)
  • Українська Літературна Енциклопедія. — К., 1995. — Т. 3: К-Н. — С. 41-58