Янко Краль

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Янко Краль
словац. Janko Kráľ
Janko Kral.jpg
Народився 24 квітня 1822(1822-04-24)[1]
Ліптовський Мікулаш, Жилінський край
Помер 23 травня 1876(1876-05-23)[1] (54 роки)
Злате Моравце, Нітранський край, Словаччина
·епідемічний висипний тиф
Поховання
Громадянство
(підданство)
Flag of Slovakia.svg Словаччина
Національність Словаччина Словаччина
Діяльність поет, письменник
Мова творів чеська, словацька
Напрямок романтизм
Жанр поезія

Янко Краль у Вікісховищі?

Янко Краль (словац. Janko Kráľ; 24 квітня 1822, Ліптовський Мікулаш23 травня 1876, Злате Моравце) — словацький культурний діяч, поет, представник романтизму.

Біографія[ред. | ред. код]

Янко Краль народився в сім'ї шинкаря, в місті Ліптовський Мікулаш.

З 1837 року навчався в ліцеї міста Левоча, потім - міста Кежмарок. У 1842 році вступив в євангелічну семінарію в Братиславі, де познайомився і потоваришував з громадським діячем і патріотом Людовітом Штуром. З цього знайомства почався творчий шлях Янко Краля, що пройшов під впливом ідей та естетики Л. Штура.

Разом з групою словаків, які об'єдналися навколо Штура з метою демонстрації національної приналежності в умовах мадяризації суспільства, брав участь в першому поході на гору Кривань в серпні 1844 року.

1845-1847 роки Краль провів в подорожах по Словаччині, Хорватії, Сербії.

Здобув юридичну освіту в Братиславі, працював адвокатом у Пешті.

Символічна могила на Народному кладовищі в Мартіні

Події, які передували революції 1848-1849 років, сприяли політичної активності Янко Краля. У березні 1848 він здійснив невдалу спробу підняти повстання словацьких селян. Був схоплений владою Австрійської імперії і засуджений до повішення. У 1849 році, завдяки заступництву хорватського бана Йосипа Елачича і генерала Альфреда Віндішгреца, був помилуваний після 10-ти місяців тюремного ув'язнення. Переселився в Моравію, відмовився від будь-якої громадської діяльності, помер від черевного тифу в 1876 році.

Символічна могила знаходиться на Народному кладовищі в місті Мартіні.

Творчість[ред. | ред. код]

Писав чеською, згодом словацькою мовами.

Розробляв фольклорні жанри (балади, думи, пісні). До визначних зразків словацького романтизму належать балади Краля «Зачарована дівиця у Вагу і дивний Янко», «Моя пісня», «Пісня без мене» (усі — 1844 рік).

У творах Янко Краля, пройнятих ідеями народної революції, постає образ селянина-бунтаря, борця проти соціального гноблення (епічний цикл «Випадки з Яношиком», 18441848 роки). Філософсько-ліричний цикл «Драма всесвіту» (18441845) уславлює поборників свободи, утверджує віру в перемогу добра над злом.

У віршах «До народів», «До слов’ян» та інших виступив з критикою панславізму та московського царизму, закликав слов’янські народи до братерства і співпраці.

Записував українські народні пісні (не опубліковані).

Окремі твори Янко Краля переклали Максим Рильський, Андрій Малишко, Роман Лубківський, Марія Пригара та інші.

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Богданова И. А. Янко Краль. В кн.: История словацкой литературы. М., 1970. (рос.)
  • Українська Літературна Енциклопедія. — К., 1995. — Т. 3: К-Н. — С. 41-58