Святослав Всеволодович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Святослав III Всеволодович
Svjatoslav Vsevolodovich.jpg
Великий князь київський
Правління 1174-1194
(з перервами)
Попередник Ярослав II Ізяславич
Наступник Рюрик Ростиславич
Інші титули Князь чернігівський
Князь новгородський
Князь турівський
Князь володимирський
Князь буський
Князь сновський
Князь стародубський
Князь сіверський
Імена Михайло
Народився Після 1116
Помер 25 липня 1194(1194-07-25)
Берестя
Дружина Марія Василівна
Діти Олег, Мстислав, Всеволод
Династія Рюриковичі
Рід Ольговичі
Батько Всеволод II Ольгович
Матір Агафія (Марія) Мстиславівна

Святослав Всеволодович (після 111625 липня 1194) — князь новгородський (1140), турівський (1142, 1154-1155), волинський (1141-1146), буський (1146), сновський (?) (1151-1154), стародубський (?) (1155-1157), сіверський (1157-1164), чернігівський (1164-1177) з династії Рюриковичів, гілки Ольговичів. Великий князь Київський з короткочасними перервами (1173-1194).

Син Всеволода II. Хрещене ім'я — Михайло. Відомий також як Святослав III. Святославу Всеволодовичу вдалося загальмувати розпад Київської держави і добитись стабілізації під кінець XII ст.

Біографія[ред.ред. код]

Печатка Святослава Всеволодовича

1141 року — батько Святослава, ставши Великим князем Київським, дав йому Турів, а потім Володимир-Волинський, де він княжив до 1146 року. По смерті Всеволода Ольговича почалася боротьба між Ізяславом Мстиславичем і Ольговичами. Ізяслав, якому Святослав доводився племінником по матері, вигнав його з Володимира, але дав кілька міст на Волині. Під час війни за Київ між Ізяславом та Юрієм Довгоруким Святослав підтримував Юрія, однак, коли той брав гору, переходив на бік його супротивника. Після смерті Ізяслава Мстиславича (13 листопада 1154 року) Святослав дістав від Ізяслава Давидовича Новгород-Сіверський. Після смерті Святослава Ольговича (1164) вокняжився у Чернігові.

У 1170-х pоках Святослав намагався будь-що (навіть наводив половців на Русь) оволодіти київським престолом. Вагомих династичних прав у нього на той стіл не було. Святослав розумів, що наскоком Київ не захопити — це не Чернігів. Тому він вирішив убезпечити себе з північного сходу. Після смерті Андрія Боголюбського наприкінці червня 1174 року Святослав втрутився в суперництво його братів і "їхніх небожів за великокнязівський стіл, і в червні 1175 року йому пощастило посадити у Владимирі-на-Клязьмі свого союзника Михайла Юрійовича. Забезпечивши тил, він перейшов до відкритих дій, спрямованих на оволодіння Києвом.

Влітку 1176 року Святослав скористався з невдачі Романа Ростиславича та його брата Рюрика Ростиславича у війні з половецькими ханами. Половці захопили й пограбували багато міст. У боях з ними загинуло чимало бояр і ще більше простих воїнів. Суспільство було обурене нерозпорядливими й млявими діями київського князя. Роман Ростиславич не став захищатися й пішов до брата Рюрика у Білгород. 20 липня 1176 року Святослав Всеволодович нарешті видерся на київський престол. Але не остаточно.

Ростиславичі, здавалось, розгублені й деморалізовані поразками в сутичках з половцями, зуміли об'єднати сили й стрімко пішли на Київ. Вони прагнули дати вирішальну битву Святославу, але він ухилився від неї, вийшов з Києва і переправився на лівий берег Дніпра, на Чернігівську землю.

Так Ростиславичі перемогли Святослава, не проливши жодної краплини крові. Але раптом вони добровільно повернули йому Київ, а Роман сів княжити в родовому гнізді Ростиславичів Смоленську.

Втім Ростиславичі не залишилися в накладі: за угодою із Святославом вони взяли собі південну «Руську землю», тобто фактично Київщину. У 1181-1194 роках у Південній Русі правив дуумвірат голів кланів Ольговичів і Ростиславичів. Це якоюсь мірою послабило міжкнязівські усобиці. В 1183-1194 роках Святослав як великий князь київський очолював походи південноруських князів проти половців, але непослідовність його політики стосовно кочовиків і намагання ухилитися від боротьби з ними призвели до активізації половецьких нападів на Русь з 1180-х pоків. Помер у Києві.

Князювання в Києві[ред.ред. код]

  1. 6 вересня 1173 - 18/19 грудня 1173
  2. березень 1174 - квітень 1174
  3. 20 липня 1176 - кінець липня 1176
  4. серепень 1176 - січень 1181
  5. літо 1181 - 25 липня 1194

Сім'я[ред.ред. код]

  • Батько: Всеволод Ольгович.
  • Мати: Агафія (Марія) Мстиславівна
  • Брати: ???
  • Сестри: ???
  • Дружина: Марія Василівна (Васильківна), донька половецького князя, померла 1190 року.
  • Діти:

Джерела та література[ред.ред. код]

Попередник
Ізяслав II Мстиславич
Alex Volhynia.svg Князь володимирський
1141-1146
Alex Volhynia.svg Наступник
Володимир Андрійович
Попередник
Мечислав Давидович
Буськ герб.png Князь буський
1146
Буськ герб.png Наступник
Володимирко Володарович
Попередник
Святослав Ольгович
Seal of Karibut.svg Князь сіверський
1157-1164
Seal of Karibut.svg Наступник
Олег Святославич
Попередник
Ярослав II Ізяславич
Alex K Kievan Rus..svg Великий князь Київський
1174
Alex K Kievan Rus..svg Наступник
Роман Ростиславич
Попередник
Святослав Ольгович
Alex Chernigiv.svg Князь чернігівський
1164-1177
Alex Chernigiv.svg Наступник
Ярослав Всеволодович
Попередник
Роман Ростиславич
Alex K Kievan Rus..svg Великий князь Київський
1176-1181
вдруге
Alex K Kievan Rus..svg Наступник
Рюрик Ростиславич
Попередник
Рюрик Ростиславич
Alex K Kievan Rus..svg Великий князь Київський
1181-1194
втретє
Alex K Kievan Rus..svg Наступник
Рюрик Ростиславич