128-мм зенітна гармата FlaK 40

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
128-мм FlaK 40
Тип Зенітна гармата
Походження Третій Рейх
Історія використання
Війни Друга світова війна
Історія виробництва
Розробник Rheinmetall-Borsig
Розроблено 1936
Виробник Rheinmetall-Borsig
Виготовлення 1942-1945
Виготовлена
кількість
1125
Варіанти 12.8 cm FlaK 40
12.8 cm FlaK 40 Zwilling
Характеристики
Вага 27000 кг
Довжина загальна: 7835 мм

Снаряд 27.9 кг
Калібр 128 мм
Лафет Статичне
Підвищення від -3° до 88°
Траверс 360°
Дульна швидкість 880 м/с
Дальність вогню
Максимальна 14800 м

128-мм зенітна гармата FlaK 40 у Вікісховищі

12.8 cm FlaK 40 — німецька зенітна гармата часів Другої світової війни.

Історія[ред. | ред. код]

Розробка гармати почалась у 1936 році одним з підрозділів корпорації Rheinmetall. Перший прототип пройшов тестування в кінці 1937 року. Гармата важила близько 12 тон, а для транспортування доводилось демонтувати ствол. Це здалось непрактичним, тому у 1938 році було прийнято рішення про необхідність вдосконалення конструкції.

Врешті розробники вирішили спростити основу гармати, вважаючи, що у більшості випадків її буде надійно закріплено у бетоні. Загальна маса системи складала 26,5 тон, тому фактично вона була нетранспортабельною. Втім, це не мало великого значення, оскільки ця зброя застосовувалась переважно у статичних захисних спорудах. Наприклад, такі гармати встановлювались у баштах протиповітряної оборони в Берліні та інших містах. Приблизно 200 гармат були змонтовані на платформи для пересування залізницею.

Гармата стріляла снарядом вагою 27,9 кг зі швидкістю 880 м/с на максимально можливу висоту у 14800 м. Снаряд був у чотири рази потужніший, ніж ті, що використовувались у гарматах калібру 88 мм, але при цьому летів майже з тією ж самою швидкістю.

Варіанти[ред. | ред. код]

Flakzwilling 40
  • базовий 12.8 cm FlaK 40
  • спарені гармати на одній платформі 12.8 cm Flakzwilling 40/2. Всього було випущено 34 таких системи[1]
  • протитанковий варіант 12.8 cm PaK 40. Використовувались у САУ Sturer Emil[2], але не попали у серійне виробництво.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ww2technik.de [Архівовано 28 травня 2013 у Wayback Machine.] 12,8 cm Flakzwilling 40
  2. achtungpanzer.com [Архівовано 14 лютого 2021 у Wayback Machine.] 12.8cm Selbstfahrlafette L/61 (Panzerselbstfahrlafette V) «Sturer Emil / Stubborn Emil»