105-мм польова гармата leFH 18/40

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
105-мм польова гармата leFH 18/40
105-мм польова гармата leFH 18/40 на експозиції просто неба Артилерійського музею Фінляндії[en]. 2006
105-мм польова гармата leFH 18/40 на експозиції просто неба Артилерійського музею Фінляндії[en]. 2006
Тип легка польова гаубиця
Походження Третій Рейх Третій Рейх
Історія використання
На озброєнні 19431945
Оператори Третій Рейх Третій Рейх
Війни Друга світова війна
Громадянська війна в Нігерії
Історія виробництва
Розробник Rheinmetall
Розроблено 1942-1943
Виробник Rheinmetall
Виготовлення 1943-1945
Виготовлена
кількість
10 265
Характеристики
Вага 1 955 кг
Довжина 2 941 мм (ствол)
Довжина ствола L/28
Обслуга 6

Снаряд 105×155 mm R
Вага снаряду 14,81 кг
Калібр 105 мм
Казенник клиновий горизонтально-ковзний
Відбій противідкотний пристрій
Підвищення -6° — +40
Траверс 56°
Темп вогню 6-8 постр/хв.
Дульна швидкість 540 м/с
Дальність вогню
Максимальна 12 325 м

105-мм польова гармата leFH 18/40 у Вікісховищі

105-мм польова гармата leFH 18/40 (нім. 10.5 cm leFH 18/40) — німецька 105-мм легка польова гаубиця, яка використовувалася під час Другої світової війни. 10,5-см гаубиця LeFH 18/40 є модифікацією гармат 10,5 cm leFH 18 та 10,5 cm leFH 18M і доповнила артилерійське озброєння як стандартна дивізійна польова гаубиця піхотних формувань вермахту та сухопутних військ Фінляндії. Вона була розроблена з метою полегшити вагу 105-мм артилерійської гармати та спростити її виробництво.

Історія[ред. | ред. код]

10,5-см гаубиця LeFH 18/40 розроблялася як полегшена версія гаубиць LeFH 18 та LeFH 18M. Як правило, нею не оснащували окремі артилерійські дивізіони до Сталінградської битви 1943 року. Деякі з них були також експортовані до Фінляндії, де вони були відомі як 105 H 33-40. Румунська армія придбала кілька LeFH 18/40 у 1943 році, щоб компенсувати втрати в артилерії, зазнані в ході Сталінградської битви. У післявоєнний час гармату активно використовували під час нігерійсько-біофранської війни, коли Чехословаччина подарувала Біафрі кілька гармат.

Опис[ред. | ред. код]

У березні 1942 року вермахт оголосив про потребу в легшій гаубиці, яка також повинна була бути якнайшвидше готова і здатна до швидкого виробництва. Цю вимогу було виконано шляхом встановлення ствола гаубиці leFH 18M на лафет для 75-мм протитанкової гармати PaK 40. Для підвіски коліс на новому лафеті були використані торсіонні балки, що проходять по всій довжині лафета. Оригінальні колеса лафета PaK 40 були замалі для використання гаубиці і були замінені на більші колеса зі штампованої сталі з суцільнолитими гумовими шинами. Нова установка збільшила швидкострільність, а також зробила гаубицю дещо легшою. У гаубиці leFH 18/40 були встановлені дульні гальма, які використовувались у гаубиці leFH 18M. Після Другої світової війни Чехословаччина продовжувала використовувати leFH 18/40 під позначенням M18/49. M18/49 використовував пневматичні шини замість суцільнолитих гумових.

Зброя схожа за ТТХ та часом застосування[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Виноски
Джерела

Бібліографія[ред. | ред. код]

  • Engelmann, J. (1995) [1990]. Deutsche leichte Feldhaubitzen 1935—1945. Translated by Johnston, D. Atglen, PA: Schiffer Publishing. ISBN 978-0887407604.
  • Engelmann, Joachim and Scheibert, Horst. Deutsche Artillerie 1934—1945: Eine Dokumentation in Text, Skizzen und Bildern: Ausrüstung, Gliederung, Ausbildung, Führung, Einsatz. Limburg/Lahn, Germany: C. A. Starke, 1974
  • Gander, Terry and Chamberlain, Peter. Weapons of the Third Reich: An Encyclopedic Survey of All Small Arms, Artillery and Special Weapons of the German Land Forces 1939—1945. New York: Doubleday, 1979 ISBN 0-385-15090-3(англ.)
  • Hogg, Ian V. German Artillery of World War Two. 2nd corrected edition. Mechanicsville, PA: Stackpole Books, 1997 ISBN 1-85367-480-X (англ.)
  • А. Иванов. Артиллерия Германии во Второй мировой войне. — СПб.: Нева, 2003. — 64 с. — ISBN 5-7654-2634-4.(рос.)

Посилання[ред. | ред. код]