105-мм польова гармата sK 18

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
105-мм польова гармата sK 18
105-мм важка польова гармата sK 18 в Національному музеї військової історії Болгарії. Софія. 2 жовтня 2012
105-мм важка польова гармата sK 18 в Національному музеї військової історії Болгарії. Софія. 2 жовтня 2012
Тип важка польова гармата
Походження Веймарська республіка Веймарська республіка
Історія використання
На озброєнні 1935—1945
Оператори Веймарська республіка Веймарська республіка
Третій Рейх Третій Рейх
Албанія
 Третє Болгарське царство
Війни Перша світова війна
Друга світова війна
Історія виробництва
Розробник Крупп, Rheinmetall
Розроблено 1926-1929
Виробник Крупп, Rheinmetall
Виготовлення 1934-1945
Виготовлена
кількість		 1 433
Характеристики
Вага 5 642 кг
Довжина 5 460 мм
Довжина ствола L/52
Снаряд 105×504 mm R
Вага снаряду 15,14 кг
Калібр 105 мм
Казенник горизонтальний ковзний блок
Відбій противідкотний пристрій
Підвищення 0° до +48°
Траверс 64°
Темп вогню 6 постр/хв.
Дульна швидкість 835 м/с
Дальність вогню
Максимальна 19 075 м
105-мм польова гармата sK 18 у Вікісховищі

105-мм важка польова гармата sK 18 (нім. Schwere 10-cm-Kanone 18) — німецька 105-мм польова гармата періоду Другої світової війни. Випускалася протягом усього періоду війни й перебувала на озброєнні артилерійських з'єднань вермахту. 10 cm sK18 і 15 cm sFH18 по суті являли собою одну і ту ж артилерійську систему з різними стволами, за деякими відомостями — взаємозамінними. У перші воєнні роки гармату з метою збільшення далекобійності було модернізовано — індекс 10,5 cm K 18/40 (пізніше 10 cm sK42). У повоєнний час гармати були на озброєнні армій Албанії та Болгарії.

Зміст[ред. | ред. код]

105-мм польова гармата sK 18 була розроблена компанією Rheinmetall у 1926—1929 роках на основі 105-мм гармати K 17, яка відмінно зарекомендувала себе у Першій світовій війні.

23 травня 1935 року гармата була прийнята наказом ОКГ одночасно з 150-мм важкою польовою гаубицею sFH 18 на озброєння сухопутних військ вермахту. Ці дві артилерійські системи розроблялися паралельно, і кожна була представлена ​​у варіантах для транспортування механічними засобами та кінною упряжжю. Оскільки вага гармати виявилася занадто великою для кінного варіанту, систему довелося розділити на дві частини, ствол доводилося транспортувати окремим візком. Двоколісний лафет для обох гармат надійшов від Круппа.

Коли 1 вересня 1939 року почалася війна, вермахт мав у своєму розпорядженні вже 402 гармати sK 18. З літа 1940 року їх було виготовлено ще 40 штук, у 1941 році було поставлено 108 одиниць, з другої половини 1942 року — 135 одиниць, з 1943 року у зростаючому виробництві — 454 одиниці, у 1944 році — 675, і в 1945 році ще 100 шт. У квітні 1945 року було прийнято рішення про поетапне згортання виробництва.

Зброя схожа за ТТХ та часом застосування[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Виноски
Джерела

Бібліографія[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: 105-мм польова гармата sK 18
  • Engelmann, Joachim and Scheibert, Horst. Deutsche Artillerie 1934—1945: Eine Dokumentation in Text, Skizzen und Bildern: Ausrüstung, Gliederung, Ausbildung, Führung, Einsatz. Limburg/Lahn, Germany: C. A. Starke, 1974
  • Gander, Terry and Chamberlain, Peter. Weapons of the Third Reich: An Encyclopedic Survey of All Small Arms, Artillery and Special Weapons of the German Land Forces 1939—1945. New York: Doubleday, 1979 ISBN 0-385-15090-3(англ.)
  • Hogg, Ian V. German Artillery of World War Two. 2nd corrected edition. Mechanicsville, PA: Stackpole Books, 1997 ISBN 1-85367-480-X
  • А. Иванов. Артиллерия Германии во Второй мировой войне. — СПб.: Нева, 2003. — 64 с. — ISBN 5-7654-2634-4.

Посилання[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=105-мм_польова_гармата_sK_18&oldid=42321808