105-мм польова гармата leFH 18М

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
105-мм польова гармата leFH 18М
Стрільба зі 105-мм польової гармати leFH 18М. Східний фронт. Січень 1944
Стрільба зі 105-мм польової гармати leFH 18М. Східний фронт. Січень 1944
Тип легка польова гаубиця
Походження Третій Рейх Третій Рейх
Історія використання
На озброєнні 19411945
Оператори Третій Рейх Третій Рейх
Війни Друга світова війна
Колоніальна війна Португалії
Громадянська війна в Сирії
Історія виробництва
Розробник Rheinmetall
Розроблено 1940-1941
Виробник Rheinmetall
Виготовлення 1941-1945
Варіанти leFH 18/40
Характеристики
Вага 1 985 кг
Довжина 2 941 мм (ствол)
Довжина ствола L/28
Обслуга 6

Снаряд 105×155 mm R
Вага снаряду 14,81 кг
Калібр 105 мм
Казенник клиновий горизонтально-ковзний
Відбій противідкотний пристрій
Підвищення -6°30' — +40°30'
Траверс 56°
Темп вогню 4-6 постр/хв.
Дульна швидкість 540 м/с
Дальність вогню
Максимальна 12 325 м

105-мм польова гармата leFH 18М у Вікісховищі

105-мм польова гармата leFH 18М з дульним гальмом (нім. 10,5 cm leichte Feldhaubitze 18 Mündungsbremse) — німецька 105-мм легка польова гаубиця, яка використовувалася під час Другої світової війни як стандартна артилерійська система піхотних формувань вермахту. Ця гаубиця також постачалась обмеженими партіями союзникам Німеччини: Фінляндії, Угорщині, а також і іншим країнам: Нідерландам, Бразилії, Іспанії. Після війни польова гаубиця залишилася на озброєнні Чехословаччини, Югославії та Австрії.

Як і багато інших гаубиць ця мала низку боєприпасів, серед них бронебійні, осколково-фугасні та димові. Гармата, за винятком лафета та щита, також використовувалась як озброєння Sd.Kfz. 124 Wespe — самохідна артилерійська установка, яка мала більшу дальність стрільби.

Історія[ред. | ред. код]

З огляду на те, що точність стрільби 105-мм польової гармати leFH 18 на практиці виявилася не настільки високою, як було потрібно, було вирішено використовувати дулове гальмо. Гальмо знизило віддачу гармати на 27 %, що дало змогу не тільки підвищити точність стрільби, а й застосовувати нові постріли підвищеної дальності (зі збільшеним метальним зарядом).

У результаті 105-мм польова гармата leFH 18М замінила 10,5-см гаубицю leFH 18 як стандартну німецьку дивізійну польову гаубицю, що використовувалась під час Другої світової війни. Вона була спроектована і розроблена компанією Rheinmetall після початку війни з метою збільшення дальності стрільби з базової конструкції leFH 18. Було встановлено дульне гальмо та відрегульовано систему віддачі, щоб дозволити використання більш потужного заряду та нового далекобійного снаряду. Як правило, нею не оснащували окремі артилерійські дивізіони до Сталінградської битви у 1943 році. 53 гармати були також експортовані до Фінляндії, де вони були відомі як 105 H 33.

У 1943 році з метою уніфікації було створено чергову модифікацію — leFH 18/42. Тепер 105-мм гармату ставили на лафет протитанкової гармати Pak 40. Новий лафет мав торсіонну підвіску, ширші колеса. У цій модифікації також вдалося підвищити ефективність дульного гальма.

105-мм польова гармата leFH 18М також перебувала на озброєнні сирійської армії, один екземпляр зберігається у Військовому музеї в Дамаску. Цей тип періодично використовувався повстанськими угрупованнями під час громадянської війни в Сирії, в липні 2013 і травні 2015 року.

Зброя схожа за ТТХ та часом застосування[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Виноски
Джерела

Бібліографія[ред. | ред. код]

  • Engelmann, J. (1995) [1990]. Deutsche leichte Feldhaubitzen 1935—1945. Translated by Johnston, D. Atglen, PA: Schiffer Publishing. ISBN 978-0887407604.
  • Engelmann, Joachim and Scheibert, Horst. Deutsche Artillerie 1934—1945: Eine Dokumentation in Text, Skizzen und Bildern: Ausrüstung, Gliederung, Ausbildung, Führung, Einsatz. Limburg/Lahn, Germany: C. A. Starke, 1974
  • Gander, Terry and Chamberlain, Peter. Weapons of the Third Reich: An Encyclopedic Survey of All Small Arms, Artillery and Special Weapons of the German Land Forces 1939—1945. New York: Doubleday, 1979 ISBN 0-385-15090-3(англ.)
  • Hogg, Ian V. German Artillery of World War Two. 2nd corrected edition. Mechanicsville, PA: Stackpole Books, 1997 ISBN 1-85367-480-X (англ.)
  • А. Иванов. Артиллерия Германии во Второй мировой войне. — СПб.: Нева, 2003. — 64 с. — ISBN 5-7654-2634-4.(рос.)

Посилання[ред. | ред. код]