12 стільців (фільм, 1971)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Дванадцять стільців
Двенадцать стульев
12 стільців.jpg
Жанр Пригоди
Комедія
Режисер Тім Гайст
Леонід Гайдай
Сценарист Леонід Гайдай
Владлен Бахнов
У головних
ролях
Арчіл Ґоміашвілі
Сергій Філіппов
Михайло Пуговкін
Оператор Сергій Полуянов
Валерій Шувалов
Композитор Олександр Зацепін
Кінокомпанія Мосфільм
Тривалість  161 хв.
Мова  Російська
Країна  СРСР
Дата виходу  1971
IMDb: ID 0065670

«Дванадцять стільців» — перша радянська двосерійна екранізація однойменного класичного роману Ільфа та Петрова.

Сюжет[ред.ред. код]

Під час революції та наступного за нею короткого періоду військового комунізму багато людей ховали свої цінності якомога надійніше. І ось Іполіт Матвійович Вороб'янінов, колишній світський лев, а нині-скромний робітник ЗАГСу, дізнається від помираючої тещі, що колись вона сховала свої діаманти і перли вартістю 150 тисяч золотих рублів під оббивку одного з дванадцяти стільців вітального гарнітуру роботи відомого майстра Гамбса.

Іполіт Матвійович все покидає та вирушає на пошуки діамантів, а допомагає йому у пошуках молодий шахрай на ім'я Остап Бендер.

У ролях[ред.ред. код]

Арчіл Ґоміашвілі у ролі Бендера

Знімальна група[ред.ред. код]

Ролі озвучували[ред.ред. код]

Цікаві факти[ред.ред. код]

  • Роман Ільфа та Петрова збирався екранізувати Георгій Данелія, але потім передумав і передав зйомки проекту Гайсту та Гайдаю, які про це мріяли.
  • На роль Остапа Бендера випробовувалися такі актори як: Володимир Висоцький, Олексій Баталов, Олег Борисов, Валентин Гафт, Андрій Миронов. Арчіла Ґоміашвілі режисер знайшов у провінції. Через хворобу (за іншою версією — через сильний кавказький акцент) артист не зміг озвучити Бендера, тому у фільмі він говорить голосом Юрія Саранцева.
  • Спочатку Ґоміашвілі вважав цей фільм за «тупе» кіно.

Посилання[ред.ред. код]