Очікує на перевірку

148-ма окрема артилерійська бригада (Україна)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з 148-й окремий гаубичний самохідний артилерійський дивізіон (Україна))
Перейти до навігації Перейти до пошуку
148-ма окрема артилерійська бригада
(з 2023)
148-й окремий гаубичний самохідно-артилерійський дивізіон
(2015—2023)
Нарукавний знак бригади
На службі20 березня 2015 року
Країна Україна
Тип Десантні війська
Гарнізон/ШтабЖитомир
ГаслоПолум'я перемоги
Війни/битвиРосійсько-українська війна
Нагороди
Почесна відзнака «За мужність та відвагу»
Почесна відзнака «За мужність та відвагу»
Почесні найменуванняЖитомирська
Вебсайтfacebook.com/148Guns
Знаки розрізнення
Прапор

148-ма окрема артилерійська Житомирська бригада (148 ОАБр, в/ч А3316)[1] — артилерійське з'єднання у складі Десантно-штурмових військ Збройних сил України. Базується у місті Житомир.

У березні 2015 року, після початку російської агресії, на базі 81 ОАеМБр був сформований 148-й гаубичний самохідно-артилерійський дивізіон. Бойове хрещення дивізіон отримав влітку 2015 року, під час оборони Донецького аеропорту і прилеглих до нього районів.

У 2022 році дивізіон брав участь у відбитті російського повномасштабного вторгнення. 2023 року дивізіон переформований на бригаду. Бригада вела бої на Запорізькому напрямку.

Історія

[ред. | ред. код]

Передумови

[ред. | ред. код]

У лютому 2014 року почалася російська збройна агресія проти України: Росія вторглася до Криму та анексувала його. Вже у квітні розпочалися бойові дії війни на сході, після захоплення Слов'янська Донецької області російськими диверсійними загонами під командуванням Ігоря Гіркіна. Влітку українські війська вели важкі бої на російсько-українському кордоні, під Донецьком, Луганськом, та на Приазов'ї. Після втручання регулярної російської армії, українські сили зазнали низку поразок і були змушені відійти з-під Луганська, Іловайська та Новоазовська.

Створення

[ред. | ред. код]

У березні 2015 року спільною директивою Міністра оборони України та начальника Генерального штабу України Збройних Сил України було прийнято рішення про створення 148-го дивізіону. Він формувався на базі підрозділів 81-ї окремої аеромобільної бригади. Одразу після формування у смт Дружківка та бойового злагодження приступив до виконання завдань у зоні бойових дій.

Бойовий шлях

[ред. | ред. код]

Бойовий шлях 148-го дивізіону у складі 81-ї окремої аеромобільної бригади розпочався у липні 2015 року з боїв за Донецький аеропорт та продовжився обороною Опитного та Водяного до березня 2016 року. Окрім того, в січні 2016 року виконував бойові завдання поблизу Зайцевого, що біля Горлівки.[джерело?]

Після чого була оборона Новгородського, 8 місяців безперервних боїв з проросійським бойовиками у промисловій зоні Авдіївки. З грудня 2016 року бригада вела бої на Світлодарській дузі. У 2017 році військовослужбовці дивізіону тримали оборону в Мар'їнському районі Донецької області.[джерело?]

Після цього підрозділ постійно виконував завдання в зоні ООС.

Російське вторгнення 2022 року

[ред. | ред. код]

4 вересня 2023 року президент Зеленський повідомив, що 148-ма бригада у складі ОСУВ «Таврія» вела бої на Запорізькому напрямку.[2][3] На той час бригада була озброєна 155-мм гаубицями M777.[4]

23 серпня 2024 року указом президента України бригаді було присвоєно почесне звання «Житомирська».[5]

Озброєння

[ред. | ред. код]
  • 155-мм гаубиці M777[4]
  • 155-мм самохідні артилерійські установки CAESAR[6]

Традиції

[ред. | ред. код]

Після переформатування 148-го ОГСАДНу в 148-му окрему артилерійську бригаду, гасло «Вогонь запеклих не пече» було змінене на «Полум'я перемоги»[джерело?].

6 грудня 2021 року, до 30-ї річниці створення Збройних сил України, у місті Краматорську Донецької області командувач Операції об'єднаних сил генерал-лейтенант Олександр Павлюк вручив бойовий прапор частини 148-му дивізіону.[7][8]

День військової частини 148 ОГСАДн відзначався 20 березня.[9]

17 листопада 2022 року 148 окремий гаубичний самохідно-артилерійський дивізіон Десантно-штурмових військ Збройних Сил України указом Президента України Володимира Зеленського відзначений почесною відзнакою «За мужність та відвагу».[10]

Втрати

[ред. | ред. код]
  • 02023-10-1111 жовтня 2023 — Зиблий Сергій. 27 жовтня 1992, м. Борзна. Загинув під час виконання бойового завдання на Запорізькому напрямку.[11]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Десантно-штурмові війська. ukrmilitary.com. 14 грудня 2021. Процитовано 22 жовтня 2023.
  2. Зеленський відвідав військових у Донецькій та Запорізькій областях. Українська правда (укр.). Процитовано 18 жовтня 2023.
  3. Володимир Зеленський відвідав бойові бригади, які беруть участь у відбитті російської агресії на Запорізькому напрямку. Міністерство оборони України. 4 вересня 2023.
  4. а б Артилеристи ДШВ ефективно знищують військові об’єкти та особовий склад окупантів. Десантно-штурмові війська. 4 вересня 2023.
  5. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №529/2024. president.gov.ua.
  6. Від ДАПу до Вугледара: хто такі артилеристи зі 148 бригади.
  7. У день святкування 30-ї річниці Збройних сил України дві військові частини ДШВ ЗС України отримали бойові прапори. dshv.mil.gov.ua. 7 грудня 2021.
  8. Юрія Тютюнника, Січових стрільців: Президент присвоїв нові найменування частинам ЗСУ. Збруч (укр.). 6 грудня 2021. Процитовано 22 жовтня 2023.
  9. 20 березня 148-й окремий гаубичний самохідно-артилерійський дивізіон Десантно-штурмових військ ЗС України святкує 6-ту річницю з дня створення. www.facebook.com (укр.). 19 березня 2021. Процитовано 22 жовтня 2023.
  10. Указ Президента України від 17 листопада 2022 року № 784/2022 «Про відзначення почесною відзнакою "За мужність та відвагу"»
  11. Загинули на Донеччині та Запоріжжі: у громадах Чернігівщини прощались із загиблими бійцями ЗСУ.