Павлюк Олександр Олексійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Олександр Павлюк
Олександр Олексійович Павлюк
Погон генерал-лейтенанта ЗСУ (2020) гор.svg Генерал-лейтенант
Олександр Павлюк.jpg
Загальна інформація
Народження 20 серпня 1970(1970-08-20) (51 рік)
Новоград-Волинський, Житомирська область, Українська РСР, СРСР
Військова служба
Роки служби від 1991
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС Emblem of the Ukrainian Ground Forces.svg Сухопутні війська
Формування Об'єднані сили
Війни / битви Миротворча місія в Косово
Російсько-українська війна
Командування
з 2022 по 21.05.2022 Київської ОДА, голова
2021—2022 ООШ ЗСУ.png, командувач
Нагороди та відзнаки
Герой України
Орден Богдана Хмельницького II ступеня (Україна) — 2016 Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна) — 2012
Медаль «За військову службу Україні»
Медаль «10 років Збройним Силам України» (Міністерство оборони України)
Медаль «15 років Збройним Силам України» (Міністерство оборони України)

Олекса́ндр Олексі́йович Павлю́к (нар. 20 серпня 1970, м. Новоград-Волинський) — український військовослужбовець, генерал-лейтенант Збройних сил України. Герой України (2022).

Командувач Об'єднаних сил28 липня 2021[1] до 15 березня 2022[2] року). Голова Київської ОДА15 березня[3] по 21 травня 2022 року).

Життєпис[ред. | ред. код]

Олександр Павлюк народився 20 серпня 1970 року в місті Новоград-Волинський Житомирської області.

Закінчив Харківське гвардійське вище танкове командне училище (1991), Національний університет оборони України імені Івана Черняховського (2004, 2017).

Служив командиром танкового взводу 47 гвардійської танкової дивізії (1991—1993; с. Гіллерслебен, Німеччина); командиром танкової роти (1993—1997, 30 тд), заступником начальника штабу танкового полку (1997—1999), командир танкового батальйону (1999—2003), заступником командира бригади (2005—2006) м. Новоград-Волинський на Житомирщині; командиром українського миротворчого контингенту в Косово (2006—2007)[4], начальником штабу 30 омбр (2007-2010).

У 2010—2015 роках став командиром 24 окремої механізованої бригади (м. Яворів Львівської області). З березня 2014 був залучений до відбиття збройної агресії Російської Федерації проти України. Під його командуванням бригада брала участь в боях за звільнення Слов'янська, Красного Лиману, Краматорська, Лисичанська та інших міст Донецької та Луганської областей. У червні 2014 року окремі підрозділи 24 бригади разом з 95, 79 та 72 бригадами ЗСУ взяли участь у захопленні та утриманні 240-кілометрової ділянки українського кордону (Амвросіївка-Ізварине). 11 липня 2014 року бригада понесла важкі втрати в результаті ракетної атаки російських військ під Зеленопіллям. 6-7 серпня частини бригади, що утримували ввірені рубежі поблизу Должанського та на інших ділянках південної оперативної зони, взяли участь у так званому «Ізваринському прориві» — виведенні українських підрозділів із часткового напівоточення вздовж україно-російського кордону. Завдяки вмілим та рішучим діям особового складу вихід відбувся у визначені терміни, з мінімальними втратами. Після відновлення сил та доукомплектування бригада під командуванням Олександра Павлюка повернулася до виконання завдань за призначенням на сході України.

В лютому 2015 року полковник Олександр Павлюк поступив на навчання в Національний університет оборони ім. І.Черняхівського, передавши командування бригадою своєму наступнику, полковнику Шевченку Анатолію Михайловичу.

В березні 2017, закінчивши навчання стратегічного рівня, став командувачем військ Оперативного командування «Захід» Сухопутних військ Збройних Сил України[5][6]. Влітку 2020 був призначений начальником підготовки Командування Сухопутних військ Збройних сил України[7].

Від 28 липня 2021 до 15 березня 2022 року — командувач Операції об'єднаних сил. Перебуваючи на посаді, він керував обороною населених пунктів на сході України. Ведучи тяжкі бої з переважаючими силами противника, військові частини Об'єднаних сил ЗСУ втримали Сєвєродонецьк, Лисичанськ, Попасну та інші міста Донецької та Луганської областей. Місто Маріуполь, заблоковане військами РФ, продовжує оборонятися, незважаючи на артилерійські обстріли, ракетні удари та авіаційні бомбардування російських окупантів по мирним мешканцям цього українського міста.

Наприкінці січня 2022 року генерал-лейтенант Олександр Павлюк в інтерв'ю британській газеті The Times назвав величезною помилкою відмову України від ядерного озброєння в 1994 році. Як досвідчений бойовий командир, він точно передбачив орієнтовну дату повномасштабного нападу російських військ РФ на суверенну Україну і встиг підготувати підпорядковані підрозділи до ефективного спротиву.

Від 15 березня по 21 травня 2022 року — голова Київської ОВА. Саме Олександру Павлюку доручена організація оборони та забезпечення столиці України — міста-героя Київ. Станом на початок квітня 2022 року, спільними зусиллями підрозділів, задіяних в обороні міста, противника вдалося відтіснити від Києва на кілька десятків кілометрів на всіх напрямках.

Нагороди та відзнаки[ред. | ред. код]

  • звання «Герой України» з врученням ордена «Золота Зірка» (4 березня 2022) — за особисту мужність і героїзм, вагомий внесок у захист державного суверенітету та територіальної цілісності України[8].
  • орден Богдана Хмельницького II ступеня (2 грудня 2016) — за особистий внесок у зміцнення обороноздатності Української держави, мужність, самовідданість і високий професіоналізм, виявлені під час виконання військового обов'язку, та з нагоди Дня Збройних Сил України[9].
  • орден Богдана Хмельницького III ступеня (6 грудня 2012) — за значний особистий внесок у зміцнення обороноздатності Української держави, зразкове виконання військового обов'язку, високий професіоналізм та з нагоди Дня Збройних Сил України[10].
  • медаль «За військову службу Україні» (4 грудня 2007) — за вагомий особистий внесок у зміцнення обороноздатності і безпеки України, зразкове виконання військового обов'язку, високий професіоналізм та з нагоди 16-ї річниці Збройних Сил України[11].
  • подяки голови Кабінету Міністрів України (24 серпня 2007) — з нагоди Дня незалежності України та 750-річчя першої літописної згадки про Новоград-Волинський[12].

Військові звання[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Указ Президента України від 28 липня 2021 року № 329/2021 «Про призначення О.Павлюка Командувачем об'єднаних сил»
  2. Указ Президента України від 15 березня 2022 року № 135/2022 «Про звільнення О.Павлюка Командувачем об'єднаних сил»
  3. Указ Президента України від 15 березня 2022 року № 138/2022 «Про призначення О.Павлюка головою Київської обласної державної адміністрації»
  4. Основи воєнної політики - Довідка: Участь Збройних Сил України в миротворчих операціях. Центр воєнної політики та політики безпеки. Архів оригіналу за 29 листопада 2014. Процитовано 19 липня 2014. 
  5. У Рівному представили нового керівника ОК «Захід», 22.03.2017. Архів оригіналу за 24 березня 2017. Процитовано 26 березня 2017. 
  6. Командувачем військ ОК «Захід» призначено Героя України генерал-майора Сергія Шапталу. Архів оригіналу за 13 листопада 2020. Процитовано 12 листопада 2020. 
  7. Командувач підготовки Командування Сухопутних Військ відвідав 169-й НЦ «Десна»
  8. Указ Президента України від 4 березня 2022 року № 107/2022 «Про присвоєння О.Павлюку звання Герой України»
  9. Указ Президента України від 2 грудня 2016 року № 538/2016 «Про відзначення державними нагородами України»
  10. Указ Президента України від 6 грудня 2012 року № 683/2012 «Про відзначення державними нагородами України»
  11. Указ Президента України від 4 грудня 2007 року № 1182/2007 «Про відзначення державними нагородами України військовослужбовців і працівників Збройних Сил України»
  12. Високі відзнаки з нагоди свята — кращим представникам громади. «Звягель». Архів оригіналу за 27 липня 2014. Процитовано 20 липня 2014. 
  13. Указ Президента України від 23 серпня 2015 року № 495/2015 «Про присвоєння військових звань»
  14. Указ Президента України від 23 серпня 2018 року № 242/2018 «Про присвоєння військових звань»

Посилання[ред. | ред. код]