Коное Фумімаро
Коное Фумімаро | |
---|---|
яп. 近衛文麿 | |
Народився | 12 жовтня 1891[1][2][…] Kōjimachi-kud, Токіо, Японія |
Помер | 16 грудня 1945[1][2][…] (54 роки) Tekigaisō Parkd, Ogikubod, Район Суґінамі, Токіо, Японія ·отруєння ціаністим каліємd |
Поховання | Konoe Family Cemeteryd |
Країна | Японія |
Діяльність | політик |
Alma mater | Кіотський університет і Kyoto University Graduate School of Law & Faculty of Lawd |
Знання мов | японська[1] |
Членство | Kayōkaid |
Напрямок | Японський націоналізм |
Суспільний стан | Кадзоку |
Титул | герцог |
Посада | прем'єр-міністр Японії, прем'єр-міністр Японії, прем'єр-міністр Японії і член Палати перів Японіїd |
Партія | Асоціація допомоги трону |
Рід | Konoe familyd |
Батько | Konoe Atsumarod |
Мати | Sawako Konoed[4] |
Брати, сестри | Tadamaro Miyagawad, Naomaro Konoed і Коное Хідемаро |
У шлюбі з | Chiyoko Konoed |
Діти | Fumitaka Konoed, Noguchi Akikod, Michitaka Konoed і Yoshiko Hosokawad |
Автограф | |
Нагороди | |
Фумімаро Коное (яп. 近衞文麿; 12 жовтня 1891, Токіо — 16 грудня 1945, Токіо) — японський політик, 34-й (4 червня 1937 — 5 січня 1939), 38-й (22 липня 1940 — 18 липня 1941) і 39-й (18 липня — 18 жовтня 1941) прем'єр-міністр Японії. Іноді прізвище невірно передають як «Коноє».
Біографія
Член знатного роду Фудзівара, родич імператорської родини. Один з прихильників та ініціаторів територіальної експансії Японії в ході Другої світової війни, спрямованої, зокрема, на захоплення Китаю та індокитайських колоній європейських держав. Прихильник зміцнення союзу Японії з фашистською Італією та нацистською Німеччиною, спрямованого на переділ світу. Під його керівництвом Японія підписала посилений варіант «Антикомінтернівського пакту» — «Пакт трьох держав» 27 вересня 1940 року. Крупний акціонер дзайбацу «Сумітомо».
У 1938 році провів закон про загальний національної мобілізації, згідно з яким парламент відмовлявся від права контролю над урядом, а кабінет міністрів повинен бути здійснювати владу за допомогою імператорських указів. Цей закон активно підтримувався японськими монополіями — дзайбацу. Наприкінці 30-х років був прихильником розпуску політичних партій і створення замість них фашистської організації — «Асоціації допомоги трону», що й було здійснено в 1940 році. У червні 1945 року японський уряд планував відправити Коное до Москви для того, щоб умовити радянське керівництво виступити посередником між Японією і союзниками, таким чином японський уряд сподівався уникнути беззастережної капітуляції. СРСР відповідно до союзницьких зобов'язань від ролі посередника відмовився.
Після капітуляції Японії Фумімаро Коное був внесений у список військових злочинців, які підлягають суду Міжнародного трибуналу і повинен був стати одним з головних обвинувачуваних на процесі. 6 грудня 1945 японський парламент під тиском Макартура ухвалив рішення про арешт Коное. Але завдяки процедурі арешту японських військових злочинців (їм давалося 10-15 днів після наказу про арешт для добровільної явки в тюрму) в ніч на 16 грудня 1945 року за кілька годин до закінчення терміну явки до в'язниці Коное наклав на себе руки, прийнявши отруту.
Примітки
Посилання
Це незавершена стаття про Японію. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Це незавершена стаття про політичного діяча. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Народились 12 жовтня
- Народились 1891
- Уродженці Японії
- Померли 16 грудня
- Померли 1945
- Померли в Токіо
- Випускники Кіотського університету
- Кавалери ордена Вранішнього сонця 1 класу
- Кавалери ордена Священного скарбу
- Кавалери Великого Хреста ордена Корони Італії
- Нагороджені пам'ятною медаллю вступу на престол імператора Тайсьо
- Нагороджені пам'ятною медаллю вступу на престол імператора Сьова
- Прем'єр-міністри Японії
- Уродженці Токіо
- Політики-самогубці
- Випускники Токійського університету
- Політики Японії
- Кавалери ордена Вранішнього сонця 2 класу
- Коное