19-та фольксгренадерська дивізія (Третій Рейх)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 09:56, 17 червня 2020, створена АтаБот (обговорення | внесок) (→‎top: розмір файлу задано через параметр // за допомогою AWB)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
19-та фольксгренадерська дивізія (Третій Рейх)
19. Volksgrenadier-Division
Емблема 19-ї фольксгренадерської дивізії Вермахту
На службі 9 жовтня 1944 — 8 травня 1945
Країна Третій Рейх Третій Рейх
Належність Вермахт Вермахт
Вид Сухопутні війська Німеччини Сухопутні війська
Тип ополчення
Роль фольксгренадери
Чисельність піхотна дивізія
У складі Див. Командування
Війни/битви

Друга світова війна
Західний фронт

Командування
Визначні
командувачі
генерал-лейтенант Вальтер Віссмат

19-та фольксгренадерська дивізія (Третій Рейх) (нім. 19. Volksgrenadier-Division) — піхотна дивізія народного ополчення (фольксгренадери), що входила до складу вермахту на завершальному етапі Другої світової війни. Дивізія сформована у жовтні 1944 року шляхом переформування 19-ї гренадерської дивізії й билася на Західному фронті до кінця війни.

Історія

19-та фольксгренадерська дивізія сформована 9 жовтня 1944 року шляхом переформування 19-ї гренадерської дивізії. На той час дивізія перебувала в районі Діденгофена. Звідсіля частини дивізії були переміщені спочатку до району поблизу Меца, а потім у район в 12 км на північ-північний захід від Бламона, у розпорядження командувача 1-ї армії генерала від інфантерії Ганса фон Обстфельдера.

9 листопада 1944 року на цьому напрямку американські війська розпочали масштабні наступальні дії, в ході яких велися важкі бої, які завдали дивізії великих втрат. На початку листопада дивізія була практично знищена в боях з противником.

З 31 грудня 1944 року дивізія взяла участь в операції «Нордвінд», що носила відволікаючий характер, і проводилася з метою полегшити відступ німецьких військ після їхньої поразки в Арденнській операції. 19-та фольксгренадерська дивізія входила до західної штурмової групи, тоді як 36-та фольксгренадерська дивізія і 17-та танково-гренадерська дивізія СС «Гьотц фон Берліхінген» наступали на долину Сарр проти підрозділів 44-ї та 100-ї американських піхотних дивізій, що тримали тут оборону. 3 січня 1945 року через невеликий прогрес у цьому секторі усі подальші спроби наступу були припинені.

Коли в результаті успішного контрнаступу союзників німецькі війська, що діяли в операції «Нордвінд» були зупинені, проти 19-ї фольксгренадерської дивізії розпочала наступати 44-та піхотна дивізія США.

6 лютого 1945 року розпочався локальний наступ американських військ на праве крило вже значно ослабленої 19-ї дивізії. Американські війська змогли завдати серйозної поразки німецькому з'єднанню, на початок березня дивізія зменшилася до розмірів невеликої бойової групи. В подальшому залишки 19-ї дивізії билися на рубежах лінії Зігфрида, під Кайзерслаутерном. 24 березня у неї залишилося тільки 400 осіб.

26 березня 1945 року дивізія була офіційно розпущена. Залишився штаб дивізії, решта частин були об'єднані в бойову групу і придані на посилення до 2-ї гірської дивізії. На початку квітня 1945 року рештки бойової групи вели бої південніше від Дерцбаха. 21 квітня залишки бойової групи билися під Крайльсгаймом.

Райони бойових дій

Командування

Командири

Підпорядкованість

Час Корпус Армія Група армій
(округ)
Штаб
1944
9 жовтня LXXXII ак 1-ша армія Група армій «G» Саарпфальц
26 грудня XIII корпус СС 1-ша армія Група армій «G» Саарпфальц
1945
1 січня XIII корпус СС 1-ша армія Група армій «G» Саарпфальц
20 березня LXXX ак 1-ша армія Група армій «G» Кайзерслаутерн
26 березня XIII корпус СС 1-ша армія Група армій «G» Дерцбах

Склад

1944
59-й гренадерський полк
73-й гренадерський полк
74-й гренадерський полк
719-й артилерійський полк
119-й протитанковий дивізіон
119-й інженерний батальйон
119-й загін зв'язку

Див. також

Посилання

  • 19. Volks-Grenadier-Division. на lexikon-der-wehrmacht.de. (нім.)
  • 19. Volksgrenadier-Division. на axishistory.com. (англ.)
  • 19. Volks-Grenadier-Division. на okh.it. (італ.)
  • 19. Volksgrenadierdivision
  • 19.Volksgrenadier-Division

Література

Примітки

Виноски
Джерела