371-ша піхотна дивізія (Третій Рейх)
| 371-ша піхотна дивізія (Третій Рейх) 371. Infanterie-Division | |
|---|---|
 Емблема 371-ї піхотної дивізії Вермахту | |
| На службі | 17 лютого 1942 — 8 травня 1945 |
| Країна |
.svg){kind=small} Третій Рейх |
| Належність |
.svg){kind=small} Вермахт |
| Вид |
 Сухопутні війська |
| Роль | піхота |
| Чисельність | піхотна дивізія |
| У складі | Див. Командування |
| Гарнізон/Штаб |
.svg){kind=small} Беверло (Берінген) |
| Прізвиська |
«Дивізія колоса» (нім. Ähren-Division) |
| Війни/битви | |
| Командування | |
| Визначні командувачі |
генерала від інфантерії Герман Ніхоф |
| Знаки розрізнення | |
| Вимпел дивізії |
 |
| Варіант емблеми |
 |
371-ша піхотна дивізія (Третій Рейх) (нім. 371. Infanterie-Division) — піхотна дивізія Вермахту за часів Другої світової війни. Дивізія 19-ї хвилі мобілізації Сухопутних військ Третього Рейху, билася на Східному фронті на південному фланзі німецько-радянської війни, у січні 1943 розгромлена в Сталінградській битві. Згодом відтворена вдруге й знову знищена в боях з радянськими військами у травні 1945 на території Чехії під Дойче-Бродом.
Історія[ред. | ред. код]
371-ша піхотна дивізія розпочала процес формування 17 лютого 1942 року в Кельні в VI-му військовому окрузі під час 19-ї хвилі мобілізації Вермахту, але невдовзі підрозділи були перекинуті до Бельгії, де в районі Беверло (Берінген) тривало формування дивізії. На укомплектування з'єднання надходив особовий склад підрозділів 306-ї, 321-ї, 711-ї, 716-ї та 719-ї дивізій, котрі перебували на той час у Північній Франції, Бельгії та Нідерландах.
На початку червня 1942 року дивізію передислокували до Краматорська на південний фас німецько-радянського фронту, де вона увійшла до складу IV-го армійського корпусу генерал від інфантерії В. фон Шведлера.
З липня 1942 року 371-ша дивізія брала активну участь у наступі на Ворошиловград, в операції «Фішрайер», наступі німецького Вермахту на Сталінград. Вела наступальні бої на Дону, за станиці Ніколаєвську й Володимировську. Німецькі підрозділи неодноразово атакували село Абганерове, що знаходилося на середньому обводі оборонного рубежу на підступах до Сталінграду й стало ареною запеклих боїв. Бої за цей населений пункт тривали 17 днів — село кілька разів переходило з рук в руки. Потім частини дивізії билися на південних підступах до Сталінграду, за Бекетівку, Стародубівку проти військ 62-ї та 64-ї радянських армій.
У результаті проведення стратегічного наступу Червоної армії у листопаді 1942 року виявилася в оточенні з іншими формуваннями 6-ї польової армії генерал-полковника Ф.Паулюса. Тримала оборону на південному фланзі оточеного угруповання, де протягом грудня 1942 — січня 1943 вела запеклі бої. Дивізія розгромлена у ході операції «Кільце». Разом з нею капітулювали в цілому двадцять німецьких дивізій: 14-та, 16-та і 24-та танкові, 3-тя, 29-та і 60-та моторизовані, 100-та егерська, 44-та, 71-ша, 76-та, 79-та, 94-та, 113-та, 295-та, 297-ма, 305-та, 376-та, 384-та, 389-та піхотні дивізії. Крім того, здалися румунські 1-ша кавалерійська і 20-та піхотна дивізії. У складі 100-ї єгерської здався хорватський полк. Також капітулювали 91-й полк ППО, 243-й і 245-й окремі батальйони штурмових гармат, 2-й і 51-й полки реактивних мінометів.
26 січня 1943 року її командир генерал-лейтенант Р.Штемпель, бачачи неможливість прориву з оточення та знищення усього з'єднання, покінчив життя самогубством.
Повторне формування 371-ї піхотної дивізії розпочалося у лютому 1943 року в Каллаку, у французькій Бретані. Пізніше її передислокували до західної частини півострову в Юельгоа, де вона протягом весни-літа 1943 року виконувала завдання з протидесантної оборони західного узбережжя окупованої Франції. Гарнізони з'єднання стояли в бретанських містечках Морле, Понріє, Бель-Іль-ан-Терр, Каре-Плуге, охороняли канал Нант-Брест.
На початку жовтня 1943 року 371-шу дивізію терміново перекинули до Італії в район В'яреджо та Креспіна-Лоренцана. Протягом жовтня-листопада з'єднання обороняло адріатичне узбережжя Італії від ймовірного вторгнення союзних армій у смузі Пйомбіно-П'єтразанта-Чечина.
18 листопада 1943 року її у спішному порядку перекинули до Хорватії, де вона у складі III-го танкового СС СС-обергрупенфюрера Ф.Штайнера та XV гірського корпусів генерала від інфантерії Е.фон Лейзера діяла проти югославських партизанів у гірській місцевості[1][2].
У січні 1944 року 371-шу дивізію у черговий раз перекидають на Східний фронт у район Житомира, де включають до складу 4-ї танкової армії. Дивізія брала активну участь у зимових битвах в Україні, билася під Жмеринкою, Кам'янець-Подільським, у березні-квітні сприяла прориву з оточення 1-ї танкової армії генерала Г.-В. Губе з Кам'янець-Подільського котла. З літа 1944 — бої в Польщі в ході Львівсько-Сандомирської та Вісло-Одерської операцій в районі м. Тарнів, Баранова-Сандомирського, Кракова.
Згодом відступала південною Польщею, далі до Моравії, де взимку-весною 1945 змагалася з радянськими військами в Моравсько-Остравській операції. Урешті-решт капітулювала Червоній армії у травні 1945 року під містом на території Богемії під Дойче-Брод.
Райони бойових дій[ред. | ред. код]
- Бельгія, Франція (лютий — червень 1942);
- Східний фронт (південний напрямок) (червень — жовтень 1942);
- Східний фронт (Сталінград) (жовтень 1942 — січень 1943);
- Франція (лютий — листопад 1943);
- Італія, Словенія (листопад — грудень 1943);
- Хорватія (грудень 1943 — січень 1944);
- Східний фронт (південний напрямок) (січень 1944 — лютий 1945);
- Польща, Чехословаччина (лютий — травень 1945).
Командування[ред. | ред. код]
Командири[ред. | ред. код]
- генерал-майор, з 20 січня 1943 генерал-лейтенант Ріхард Штемпель (нім. Richard Stempel) (1 квітня 1942 — 26 січня 1943)[3];
генерал від інфантерії Герман Нігофф (нім. Hermann Niehoff) (1 квітня 1943 — 10 червня 1944);- оберст Ганс-Йоахім Баурмайстер (нім. Hans-Joachim Baurmeister) (10 червня — 10 липня 1944);
- генерал від інфантерії Герман Нігофф (10 липня 1944 — 2 березня 1945);
- генерал-майор Рольф Шеренберг (нім. Rolf Scherenberg) (2 березня — 8 травня 1945).
Підпорядкованість[ред. | ред. код]
Склад[ред. | ред. код]
| березень 1942[4] | 1942-1945 |
|---|---|
| 669-й піхотний полк | 669-й гренадерський полк |
| 670-й піхотний полк | 670-й гренадерський полк |
| 671-й піхотний полк | 671-й гренадерський полк |
| 371-й артилерійський полк | |
| 371-й запасний батальйон[5] | |
| 371-й розвідувальний батальйон[6] | |
| 371-й інженерний батальйон | |
| 371-й дивізійний батальйон зв'язку[7] | |
| Управління постачання 371-ї дивізії[8] | |
| Санітарна служба 371-ї дивізії[9] | |
Див. також[ред. | ред. код]
- Донбаська операція (1942)
- 502-й важкий танковий батальйон (Третій Рейх)
- Орловська операція
- Ворошиловградська операція (1943)
- Піхотна дивізія Вермахту
- Список антипартизанських операцій в Хорватії
Посилання[ред. | ред. код]
- 371. Infanterie-Division. на lexikon-der-wehrmacht.de. Архів оригіналу за 9 березня 2016. Процитовано 24 серпня 2016. (нім.)
- 371. Infanterie-Division. на axishistory.com. Архів оригіналу за 15 серпня 2017. Процитовано 24 серпня 2016. (англ.)
- 371. Infanterie-Division. на okh.it. Архів оригіналу за 18 серпня 2017. Процитовано 24 серпня 2016. (італ.)
- 371. Infanterie-Division(нім.)
- 371. Infanterie-Division (UNIT HISTORY) [Архівовано 24 червня 2016 у Wayback Machine.]
Література[ред. | ред. код]
- Georg Tessin: Verbände und Truppen der deutschen Wehrmacht und Waffen-SS im Zweiten Weltkrieg 1939—1945. Band 8: Die Landstreitkräfte 201—280. 2. Auflage. Biblio-Verlag, Bissendorf 1979, ISBN 3-7648-1174-9.
- Samuel W. Mitcham. German Order of Battle, 291st 999th Infantry Divisions, Named Infantry Divisions, and Special Divisions in WWII. — Paderborn : Stackpole Books, 2007. — Т. 1. — 400 с. — (Stackpole military history series) — ISBN 0-8117-3416-1. (англ.)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Operation Wolf (iii). Архів оригіналу за 8 травня 2018. Процитовано 25 серпня 2016.
- ↑ Operation «Panther» (1943-12-07). Архів оригіналу за 20 вересня 2016. Процитовано 25 серпня 2016.
- ↑ 26 січня 1943 покінчив життя самогубством
- ↑ 371. Infanterie-Division. Архів оригіналу за 9 березня 2016. Процитовано 24 серпня 2016.
- ↑ Feldersatz-Bataillon 371
- ↑ Aufklärungs-Abteilung 371
- ↑ Divisions-Nachrichten-Abteilung 371
- ↑ Infanterie-Divisions-Nachschubführer 371
- ↑ Sanitätsdienste 371
.svg){kind=small}
