98-ма піхотна дивізія (Третій Рейх)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
98-ма піхотна дивізія (Третій Рейх)
98. Infanterie-Division
Logo-98-infantry.jpg
Емблема 98-ї піхотної дивізії Вермахту
На службі 18 вересня 1939 — 8 травня 1945
Країна Третій Рейх Третій Рейх
Належність Вермахт Вермахт
Вид Сухопутні війська Німеччини Сухопутні війська
Роль піхота
Чисельність піхотна дивізія
У складі Див. Командування
Гарнізон/Штаб Графенвер
Прізвиська «Німецький орел Судет»
(нім. Sudetendeutscher Adler)
Війни/битви

Друга світова війна
Західний фронт

Східний фронт

Середземномор'я

Командування
Визначні
командувачі
генерал-лейтенант Альфред Герман Райнхардт
Знаки розрізнення
Емблема дивізії 98. Infanterie Division.png

98-ма піхотна дивізія (Третій Рейх) (нім. 98. Infanterie-Division) — піхотна дивізія Вермахту за часів Другої світової війни. Дивізія 5-ї хвилі мобілізації Сухопутних військ Третього Рейху брала участь у Французькій кампанії, билася на Східному та Італійському фронтах.

Історія[ред. | ред. код]

98-ма піхотна дивізія сформована 18 вересня 1939 на навчальному центрі Графенвер (нім. Truppenübungsplatz Grafenwöhr) у XIII-му військовому окрузі під час 5-ї хвилі мобілізації Вермахту. Особовий склад, що надходив на укомплектування дивізії, в основному мав бойовий досвід Польської кампанії. До початку загального наступу німецьких військ на Західному фронті, підрозділи з'єднання займалися бойовою підготовкою, проходили етапи бойового злагодження на полігонах Німеччини.

Німецькі війська в Україні. 1 вересня 1941
Карта Ржевського виступу з дислокацією 98-ї піхотної дивізії напередодні початку операції «Бюффель». Ржевська битва. Зима 1943
Карта Керченсько-Ельтигенської десантної операції, де билася 98-ма піхотна дивізія. Листопад-грудень 1943

Взимку 1939–1940 98-му дивізію передислокували на західні кордони Рейху і включили до штату IX-го армійського корпусу 1-ї армії. У Французькій кампанії дивізія брала участь у бойових діях майже з першого дня, билася у Люксембурзі, Бельгії, на півночі Франції. В операції «Рот» вела бої з формуваннями французької армії під Орлеаном. Деякий час розташовувалася у Пітів'є.

З серпня 1940 до лютого 1941 98-ма піхотна дивізія була тимчасово розпущена. Напередодні вторгнення до Радянського Союзу, з'єднання було знов укомплектоване ветеранами дивізії й зосереджене у районі французьких міст Шалон-ан-Шампань і Еперне, де її підрозділи змінили 78-му та 253-ю піхотні дивізії, що прямували на східні кордони Рейху. Але вже наприкінці червня 1941 98-му змінила з окупаційними функціями нова — 335-та піхотна дивізія, а 98-му направили на східну ділянку німецько-радянського фронту, як резерв ОКХ.

З липня 1941 дивізія увійшла, як посилення LI-го армійського корпусу 6-ї армії, що бився з військами Південно-Західного фронту генерала Кирпоноса під Рівним, Житомиром, Радомишлем, Барановкою, Маліном, Києвом та Черніговом.

У запеклих боях в Україні дивізія зазнала серйозних втрат і значно втратила свій бойовий потенціал. Через високі втрати три батальйони дивізії були скорочені (II./282, III./289, III./290), й надалі з'єднання вело бойові дії в скороченому складі.

На початку жовтня 98-му дивізію передали до складу ударного угруповання групи армій «Центр», що готувався до операції «Тайфун», рішучого наступу гітлерівських військ на Москву. Дивізія увійшла до XII-го армійського корпусу 4-ї танкової групи генерал-полковника Е. Гепнера. Через значний брак військової техніки, що була втрачена у попередніх боях з радянськими військами, на дооснащення дивізії була надані трофейні радянські танки Т-26 та Т-70, а також захоплені бронеавтомобілі типу БА-6 і БА-10.

10 жовтня 1941 німецькі XII-й генерала від інфантерії В.Шрота і XIII-й армійські корпуси генерала від інфантерії Г. Фельбера проривають оборону на Калузькому і Малоярославецькому напрямах. 98-ма піхотна дивізія діяла в першому ешелоні наступаючих військ, вела запеклі бої під Рославлем, Кіровом, Можайськом, на річці Нара.

Після важких та кровопролитних боїв на московському напрямку, дивізія практично вичерпала свій потенціал, а після переходу радянських військ у контрнаступ перейшла до оборони в районі Юхнова та річки Угра.

Протягом зими 1942 — зими 1943 дивізія вела затяті оборонні бої у Ржевському виступі. Під час Ржевської битви формування 98-ї піхотної дивізії протистояли спробам радянських Західного і Калінінського фронтів вибити війська німецької групи армій «Центр» на Ржевсько-Сичовському напрямку в районі Гжатська.

17 січня 1943 року радянські частини Калінінського фронту опанували місто Великі Луки. У результаті цього німецькі війська опинились перед загрозою оточення на Ржевському виступі. 6 лютого, після багаторазових звернень командування групи армій «Центр» і начальника Генштабу генерала Цейтлера, Гітлер дозволив відвести 9-ту і частину 4-ї армії на лінію Духовщина — Дорогобуж — Спас-Деменськ. німецьке командування розпочало поступове виведення своїх військ за планом операції «Бюффель». 30 березня 1943 року евакуація німецьких військ із Ржевського виступу була завершена.

98-ма піхотна дивізія після виходу з-під Ржеву була виведена до резерву на доукомплектування та відновлення боєздатності. Протягом весни 1943 вона перебувала у районі Брянська, Мгліна.

У середині червня 1943 дивізію передислоковують на південний фланг німецько-радянського фронту, через Крим з'єднання перекидають на Таманський півострів, де вона входить до складу XXXXIV-го армійського корпусу 17-ї армії групи армій «A», що б'ється на Кубані за утримання плацдарму на Північному Кавказі.

Протягом літа-осені 1943 98-ма піхотна дивізія вела бойові дії на Кубані, згодом відступила до Криму, тримала оборону в районі Керчі. З висадкою радянського морського десанту зазнала значних втрат у живій силі та техніці, відступала вглиб Кримського півострову. У складі V-го армійського корпусу вела бої на Керченському півострові, на мисі Тархан, з боями відступала до Севастополя, де була практично розгромлена весною 1944 року. У травні 1944 залишки дивізії встигли евакуювати до Румунії.

Рештки дивізії були зосереджені спочатку в Румунії, а згодом у Хорватії, поблизу Загреба. 5 червня 1944 98-ма піхотна дивізія розпочала повне реформування на фондах вцілілих військ та додатково підрозділів 387-ї піхотної дивізії та інших формувань, що евакуювали з Криму. До серпня 1944 дивізія відновила свою боєздатність і передана до складу LXXVI-го танкового корпусу 10-ї армії.

98-ма піхотна дивізія брала участь у бойових діях на Італійському театрі дій до кінця Другої світової війни. Билася поблизу Ріміні, Імола, Ровіго, Болоньї, Луго на півночі Італії. Капітулювала 8 травня 1945 американським військам у передгір'ях Східних Альп.

Райони бойових дій[ред. | ред. код]

Командування[ред. | ред. код]

Командири[ред. | ред. код]

Підпорядкованість[ред. | ред. код]

Час Корпус Армія Група армій
(округ)
Штаб
1939
грудень IX-й ак 1-ша армія Група армій «C» Саарпфальц
1940
січень IX-й ак 1-ша армія Група армій «C» Саарпфальц
червень V-й ак 6-та армія Група армій «B» Франція
липень 9-та армія Група армій «A» Франція
серпень тимчасово розформована
1941
січень тимчасово розформована
березень LX-е КОП 1-ша армія Група армій «D» Франція
квітень XXVII-й ак 1-ша армія Група армій «D» Франція
липень Резерв ОКХ Україна
серпень LI-й ак 6-та армія Група армій «Південь» Київ
жовтень XII-й ак 4-та танкова група Група армій «Центр» Вязьма, Підмосков'я
грудень LVII-й мк 4-та армія Група армій «Центр» Підмосков'я
1942
січень LVII-й мк 4-та армія Група армій «Центр» Юхнов
лютий XII-й ак 4-та армія Група армій «Центр» Юхнов
вересень резерв армії 3-тя танкова армія Група армій «Центр» Гжатськ
жовтень IX-й ак 3-тя танкова армія Група армій «Центр» Гжатськ
1943
січень IX-й ак 3-тя танкова армія Група армій «Центр» Гжатськ
лютий XX-й ак 4-та армія Група армій «Центр» Спас-Деменськ
квітень XII-й ак 4-та армія Група армій «Центр» Спас-Деменськ
травень резерв армії 4-та армія Група армій «Центр» Брянськ
липень XXXXIV-й ак 17-та армія Група армій «A» Кубань
жовтень XXXXIX-й гк 17-та армія Група армій «A» Кубань
листопад V-й ак 17-та армія Група армій «A» Крим
1944
січень V-й ак 17-та армія Група армій «A» Крим
квітень V-й ак 17-та армія Група армій «Південна Україна» Севастополь
травень Резерв групи армій Група армій «Південна Україна» Румунія
червень Евакуація Група армій «F» Загреб
липень LXIX-й ак 2-га танкова армія Група армій «F» Хорватія
серпень LXXVI-й тк 10-та армія Група армій «C» Ріміні
жовтень LI-й ак 10-та армія Група армій «C» Апенніни
листопад XIV-й тк 10-та армія Група армій «C» Апенніни
1945
січень 10-та армія Група армій «C» Сеніо
лютий LXXVI-й тк 10-та армія Група армій «C» Сеніо, По, Східні Альпи

Склад[ред. | ред. код]

Вересень 1939[1] 1941 1944 1945
282-й піхотний полк 282-й гренадерський полк 117-й гренадерський полк
289-й піхотний полк 289-й гренадерський полк
290-й піхотний полк 290-й гренадерський полк
198-й артилерійський полк
198-й велосипедний батальйон[2]
198-й протитанковий дивізіон[3] 198-й розвідувальний самохідно-протитанковий дивізіон[4] 198-й самохідно-протитанковий дивізіон[5] 3-тя зенітна батарея[6]
98-й фузілерний батальйон
198-й інженерний батальйон
198-й дивізійний батальйон зв'язку
198-ме дивізійне управління постачання[7] 198-ме управління постачання піхотної дивізії[8] 198-й полк забезпечення[9]
198-й запасний батальйон

Нагороджені дивізії[ред. | ред. код]

Нагороджені дивізії[10]
Нагороджені Сертифікатом Пошани Головнокомандувача Сухопутних військ для військових формувань Вермахту за збитий літак противника
DeutschesKreuzinGold.jpg Кавалери Золотого Німецького Хреста 71
Deutsches Kreuz in Silber.jpg Кавалери Срібного Німецького Хреста 1
Knight's Cross of the Iron Cross2.jpg Кавалери Лицарського хреста Залізного хреста з Дубовим листям та Мечами 1
(№ 118 командир 98-ї пд генерал-лейтенант Альфред Герман Райнхардт — 24.12.1944 )
Ritterkreuz des Eisernen Kreuzes-I.png Кавалери Лицарського хреста Залізного хреста[11] 24
у тому числі 1 непідтверджене
Ehrenblattspange Heer.jpg Кавалери Почесної застібки Сухопутних військ
«Почесна застібка на орденську стрічку для Сухопутних військ»
30
Orde van Michael de Dappere met Zwaarden.jpg Кавалери ордену Михая Хороброго ІІІ ступеня (Румунія) 1

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Georg Tessin: Verbände und Truppen der deutschen Wehrmacht und Waffen-SS im Zweiten Weltkrieg 1939–1945. Band 8: Die Landstreitkräfte 201–280. 2. Auflage. Biblio-Verlag, Bissendorf 1979, ISBN 3-7648-1174-9.
  • Burkhard Müller-Hillebrand: Das Heer 1933–1945. Entwicklung des organisatorischen Aufbaues. Vol.III: Der Zweifrontenkrieg. Das Heer vom Beginn des Feldzuges gegen die Sowjetunion bis zum Kriegsende. Mittler: Frankfurt am Main 1969, p. 286.
  • Samuel W. Mitcham. German Order of Battle: 1st—290th Infantry Divisions in World War II. — Paderborn : Stackpole Books, 2007. — Т. 1. — 400 с. — (Stackpole military history series) — ISBN 0-8117-3416-1. (англ.)
  • Мартин Гарайс. 98-я пехотная дивизия = 98. Infanterie-division: Kampf und Ende der Frankisch-Sudetendeutschen. — М. : Центрполиграф, 2007. — 352 с. — (Дивизии вермахта на Восточном фронте) — 3000 прим. — ISBN 978-5-227-04216-3. (рос.)
  • Gareis, Martin (2004). Kampf und Ende der fränkisch-sudetendeutschen 98. Infanterie Division. Verlag: Dörfler. ISBN 978-3-89555-184-0.(нім.)
  • Schulz, W. (1978). Der Weg der 98. Infanterie Division 1939–1945. Selbstverlag, Wulfsfelde.(нім.)

Примітки[ред. | ред. код]

  1. 98. Infanterie-Division
  2. Radfahr-Schwadron 198
  3. Panzerabwehr-Abteilung 198
  4. Panzerjäger- und Aufklärungsabteilung 198
  5. Panzerjäger-Abteilung 198
  6. 3. Flak-Kompanie
  7. Infanterie-Divisions-Nachschubführer 198
  8. Kommandeur der ID-Nachschubtruppen 198
  9. Versorgungs-Regiment 198
  10. Holders of high awards (англ.)
  11. Knight's Cross Holders of 98. Infanterie-Division