Координати: 50°51′48.999996100003″ пн. ш. 26°57′54.000000099999″ сх. д. / 50.86361° пн. ш. 26.96500° сх. д. / 50.86361; 26.96500

Надслучанський регіональний ландшафтний парк

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Регіональний ландшафтний парк
«Надслучанський»
50°51′48.999996100003″ пн. ш. 26°57′54.000000099999″ сх. д. / 50.86361° пн. ш. 26.96500° сх. д. / 50.86361; 26.96500
Країна Україна
РозташуванняРівненська область,
Березнівський район
Найближче містоБерезне
Водні об'єктиСлуч
Площа17271 га
Засновано2000 р.
Надслучанський регіональний ландшафтний парк. Карта розташування: Рівненська область
Надслучанський регіональний ландшафтний парк
Надслучанський регіональний ландшафтний парк (Рівненська область)
Мапа

CMNS: Надслучанський регіональний ландшафтний парк у Вікісховищі

Регіона́льний ландша́фтний парк «Надслуча́нський» — природоохоронна територія в Березнівському районі Рівненської області. Розташований у долині річки Случ.

Землі парку займають площу 17000 га. Створений у 2000 році.

Охорона природи

Заповідна зона парку поєднує в собі 14 природоохоронних об'єктів (6 заказників, 7 пам'яток природи та 1 заповідне урочище).

На території Надслучанського парку переважають типові для Полісся соснові і дубово-соснові ліси. Тут зростає 77 рідкісних видів рослин, 19 видів занесено до Червоної книги України, серед яких: молодильник озерний, береза низька, декілька видів верб та інші.

У Надслучанському РЛП виявлено 124 види мохоподібних: 17 — печіночників і 107 видів мохів (Вірченко, 2014). Особливий науковий інтерес тут викликають петрофіти, що ростуть на відслоненнях Українського кристалічного щита і становлять специфіку бріофлори Житомирського Полісся. Це цинклідот фонтиналісовий, бартрамії прямолиста і яблукоподібна, тамнобрій лисохвостий, види родів грімія, схістидій та інші. Один з них, дикран зелений, занесений до Червоної книги мохоподібних Європи.

Багато тут і червонокнижних тварин: п'явка медична, дозорець-імператор, махаон, джміль моховий, жаба очеретяна, мідянка, лелека чорний, гоголь, скопа, глухар, журавель сірий. Трапляються регіонально-рідкісні види тварин: гагара, баклан великий, чапля велика біла, чапля руда, лебідь-шипун.

На території парку розташований ландшафтний заказник місцевого значення — «Соколині Гори».

Території природно-заповідного фонду у складі РЛП «Надслучанський»

Нерідко, оголошенню національного парку або заповідника передує створення одного або кількох об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення. В результаті, великий РЛП фактично поглинає раніше створені ПЗФ. Проте їхній статус зазвичай зберігають.

До складу території регіонального ландшафтного парку «Надслучанський» входять такі об'єкти ПЗФ України:

Історичне та рекреаційне значення

На обох берегах Случі, в районі сіл Більчаки (правий берег) і Маринин (лівий берег), 1974 року в ході археологічної експедиції були виявлені два давньоруські городища ХІ—ХІІІ століть. Навколо тих же сіл, Більчаків і Маринина, розташовано декілька радонових джерел, що виникли завдяки близькому заляганню порід кристалічного щита. Джерела відомі з давніх часів своїми цілющими властивостями. У деяких місцях такі джерела живлять невеликі струмочки, що стікають по балках і ярах у Случ. Поруч із Більчаками на площі 3 га створений гідрогеологічну пам'ятку природи «Більчаківське джерело».

На території парку також розташована історична пам'ятка — Губківський замок.

Про назву

Інша назва Надслучанського парку — «Надслучанська Швейцарія». Існує легенда, що назва місцевості завдячує жінці. Ніби місцевий князь одружився зі швейцаркою, і коли її батьки приїхали в гості, на березі річки Случ вони вигукнули: «О, ця чудова Швейцарія!». А «Надслучанською» місцевість стала завдяки річці, в долині якої розташована.

Галерея


Посилання

Література

  • Вірченко В.М. Мохоподібні природно-заповідних територій Українського Полісся. - Київ: ТОВ "НВП "Інтерсервіс", 2014. - 224 с.
  • Регіональний ландшафтний парк "Надслучанський": еколого-економічні передумови раціонального природокористування : монографія / Т. М. Микитин [та ін.]. — Рівне : Волин. обереги, 2017. — 246 с., [4] арк. іл. : іл., табл., карто-схеми ; 21 см. — Бібліогр.: с. 237—246 (136 назв). — 100 пр. — ISBN 978-966-416-496-9