Кінбурнська коса (регіональний ландшафтний парк)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Регіональний ландшафтний парк місцевого значення «Кінбурнська коса»
Експедиція Причорноморьє квітень 2008 300.jpg
46°30′30″ пн. ш. 31°42′05″ сх. д. / 46.50833° пн. ш. 31.70139° сх. д. / 46.50833; 31.70139Координати: 46°30′30″ пн. ш. 31°42′05″ сх. д. / 46.50833° пн. ш. 31.70139° сх. д. / 46.50833; 31.70139
Розташування: Україна Україна
Миколаївська область,
Очаківський район
Найближче місто: Очаків
Площа: 17800,2 га
Заснований: 15 жовтня 1992
Керівна
організація:
Миколаївська обласна рада
Регіональний ландшафтний парк місцевого значення «Кінбурнська коса». Карта розташування: Миколаївська область
Регіональний ландшафтний парк місцевого значення «Кінбурнська коса»
Регіональний ландшафтний парк місцевого значення «Кінбурнська коса»

Кі́нбурнська ко́са — об'єкт природно-заповідного фонду України, розташований на півдні Миколаївської області, в межах Очаківського району на Кінбурнському півострові, регіональний ландшафтний парк місцевого значення.

Історія та призначення[ред. | ред. код]

Степова ділянка на Кінбурнській косі
Кінбурнська коса восени
Рослинність Кінбурнської коси
Квіти Кінбурнської коси
Мартини та баклани на Кінбурнській косі
Змії на Кінбурнській косі
Кінбурнська коса
Зелене море кінбурнської весни.

Регіональний ландшафтний парк «Кінбурнська коса» був оголошений рішенням Миколаївської обласної ради народних депутатів № 16 від 15 жовтня 1992 року.

Має на меті відродження та збереження ландшафту, флори і фауни коси, рекреацію, а окрім того й задоволення потреб населення навколишніх сіл.

Входить до складу Національного природного парку «Білобережжя Святослава».

Ландшафт[ред. | ред. код]

Територія входить до меж Очаківського району. Площа складає 17890 га, з них 5631 га становить акваторія.

До складу парку входить Кінбурнській півострів та прилегла кілометрова акваторія Дніпровсько-Бузького лиману, Чорного моря, Ягорлицької затоки. Південна частина суходолу Кінбурнської коси та акваторія Ягорлицької затоки з 1995 р. мають статус водно-болотного угіддя міжнародного значення під назвою «Ягорлицька затока».

Дирекція парку раніше перебувала у селі Покровка, а зараз в райцентрі.

Флора[ред. | ред. код]

Домінуючим типом рослинності природного походження на Кінбурнській косі є піщані степи. Трапляються лісові, лучні, гігрофільні й солончакові рослинні угруповання. Флора складається зі значної кількості ендемічних, рідкісних і зникаючих видів рослин, що перебувають під охороною. Серед них: береза дніпровська, волошка короткоголова, чебрець дніпровський, білоцвіт літній та багато інших. Тут розташоване найбільше в Європі поле орхідей — Покровське орхідне поле. На ньому зростають зозулинці болотний, блощичний та розмальований, запашний, салеповий. Ці види, занесені до Червоної книги України. В середньому на 1 м² зростає 30 — 40, а в окремі роки — до 100 особин. Всього тут знайдено 465 видів рослин, з них 36 — ендеміки Нижньодніпровських пісків, 6 — занесені до Європейського червоного списку, 9 — до Червоної книги України.

Фауна[ред. | ред. код]

Багатою є фауна ландшафтного парку. Тут зустрічаються понад 4700 видів тварин, з них 132 — види Червоної книги України. Серед червонокнижних видів тут зафіксовані: скарабей священний, емпуза смугаста, осетер європейський, гадюка степова, ходуличник, орлан-білохвіст, сліпак піщаний, ємуранчик звичайний, афаліна чорноморська та багато інших.

Комахи[ред. | ред. код]

Ентомофауна представлена рідкісними видами, такими як: дибка степова, махаон, подалірій, поліксена, сколії велетенська і степова, бджола-тесляр звичайна і фіолетова, цератофій багаторогий, красотіл пахучий, волочиця велетенська, емпузи смугаста і піщана, скарабей священний та інші.

Плазуни[ред. | ред. код]

Однією з найріноманітніших в Україні є герпетофауна парку. Тут розташоване одне з основних ядер збереження популяції гадюки степової. Популяція полоза Палласова, що мешкає тут, у зв'язку з численністю, є чи не найважливішою для збереження генофонду цього виду в Україні. Серед інших рідкісних плазунів можна зустріти ящірку прудку чорноморську — підвид, ендемічний для Північно-Західного Причорномор'я.

Птахи[ред. | ред. код]

Кінбурнська коса лежить на природному міграційному шляху багатьох видів птахів. Тут вони збираються для відпочинку, гніздування, зимують. Тут зустрічається понад 240 видів птахів. На Кінбурнській косі мешкають пелікани, великі колонії чапель, на островах Довгому і Круглому — гага.

Ссавці[ред. | ред. код]

Серед ссавців, що належать до плавневих комплексів та колків та занесені до Червоної книги України, тут мешкають: кутора мала, горностай, річкова видра, сліпак піщаний. Останній є ендемічним для Нижньодніпровських пісків.

Безхребетні[ред. | ред. код]

Значну наукову і практичну цінність мають донні безхребетні реліктової понто-каспійської фауни (всього 96 видів).

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Сторінка парку на сайті «Форт-Гелиос»