Дібрівський гідрологічний заказник

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Дібрівський заказник
51°44′47″ пн. ш. 26°06′01″ сх. д. / 51.74639000002777323° пн. ш. 26.100280000027780147° сх. д. / 51.74639000002777323; 26.100280000027780147Координати: 51°44′47″ пн. ш. 26°06′01″ сх. д. / 51.74639000002777323° пн. ш. 26.100280000027780147° сх. д. / 51.74639000002777323; 26.100280000027780147
Країна  Україна
Розташування Україна Україна
Рівненська область,
Зарічненський район
Найближче місто смт Зарічне
Площа 881 га
Засновано 1980 р.
Оператор Зарічненський лісгоспзаг
Дібрівський гідрологічний заказник. Карта розташування: Рівненська область
Дібрівський гідрологічний заказник
Дібрівський гідрологічний заказник (Рівненська область)
Мапа

Дібрі́вський зака́зник — гідрологічний заказник загальнодержавного значення в Україні. Розташований у межах Зарічненського району Рівненської області, на північний захід від села Дібрівськ (неподалік від села Вовчиці).

Площа 881 га[1]. Створений 1980 року. Перебуває у віданні Зарічненського лісгоспзагу.

Заказник розташований у заплаві річки Стир. Охороняється територія з типовою для Полісся лучною і болотною рослинністю. Переважають заболочені ліси і лісові болота. У північній частині заказника зростає рідкісна темна береза — береза Котула. Вона трапляється по краях вільшаників та в сосновому лісі крушиново-чорницевому. Серед вільшняків росте висока рослина з білими зонтиковими суцвіттями — цикута (дуже отруйна) і розрив-трава зі світло-фовтими квітами. Трапляється росичка проміжна, занесена до Червоної книги України, а також рідкісний реліктовий вид — шейхцерія болотна.

Окрасою заказника є два озера: Біле, площею 27 га, та Чорне — удвічі менше. Прозора, чиста вода Білого озера контрастує з коричневою від торфу водою озера Чорне. Озера і прилеглі території є місцем оселення водоплавних та болотних птахів.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Про затвердження Положення про гідрологічний заказник загальнодержавного значення «Дібрівський» у новій редакції. Архів оригіналу за 19 травня 2014. Процитовано 31 травня 2013.

Джерела[ред. | ред. код]