Регіональний ландшафтний парк «Бахчисарай»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Регіональний ландшафтний парк «Бахчисарай»
Категорія МСОПV (Охоронюваний ландшафт)
Околиці Бахчисарая. Схили Чуфут-Кале
Околиці Бахчисарая. Схили Чуфут-Кале
44°44′00″ пн. ш. 33°55′00″ сх. д. / 44.73333° пн. ш. 33.91667° сх. д. / 44.73333; 33.91667Координати: 44°44′00″ пн. ш. 33°55′00″ сх. д. / 44.73333° пн. ш. 33.91667° сх. д. / 44.73333; 33.91667
Розташування: Україна Україна
Крим
Найближче місто: м. Бахчисарай
Площа: 10300 га
Заснований: 2011
Регіональний ландшафтний парк «Бахчисарай». Карта розташування: Автономна Республіка Крим
Регіональний ландшафтний парк «Бахчисарай»

«Бахчисарай» (крим. «Bağçasaray», «Багъчасарай» «Bağçasaray», «Баг'часарай») — регіональний ландшафтний парк в Україні, розташований у Кримських горах на території Бахчисарайського району (Автономна Республіка Крим). Площа — 10 300 га. Землекористувачі — Бахчисарайський держлісгосп — 4 950 га; Куйбишевський держлісгосп — 4 720 га; Бахчисарайський державний історико-культурний заповідник.[1]

Природа[ред. | ред. код]

Парк має ландшафтне, природне та історико-культурне, ландшафтне та біологічне різноманіття. У парку зафіксовано 33 види вищих рослин та 52 види тварин, занесених до Червоної книги України, а також міжнародних природоохоронних списків та конвенцій. [1]

Історія[ред. | ред. код]

Регіональний ландшафтний парк був створений Постановою Верховної Ради Автономної Республіки Крим від 21.12.2011 № 643-6/11 «Про розширення і впорядкування мережі територій та об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення в Автономній Республіці Крим»[1].

Розпорядженням Ради Міністрів Автономної Республіки Крим від 11.09.2012 № 657-р Республіканському комітету Автономної Республіки Крим з охорони навколишнього природного середовища доручено замовити розробку проектів землеустрою з організації та встановлення меж об'єкту.[2].

Після незаконної анексії Криму Російською Федерацією були прийняті нові розпорядження щодо об'єктів природно-заповідного фонду.

Зокрема, регіональний ландшафтний парк «Бахчисарай» названо ландшафтно-рекреаційним парком регіонального значення, згідно з Розпорядженням Ради Міністрів Республіки Крим від 5 лютого 2015 року № 69-р Про затвердження Переліку особливо охоронюваних природних територій регіонального значення Республіки Крим'[3].

Наказом Міністерства екології та природних ресурсів Республіки Крим від 13.02.2017 № 295 «Про затвердження Положення про ландшафтно-рекреаційний парк регіонального значення Республіки Крим „Бахчисарай“» визначено режим господарського використання і зонування території парку.

Опис[ред. | ред. код]

Парк розташований на Внутрішньому пасмі Кримських гір, що на південний схід від міста Бахчисарай. Парк складається з 8 окремих ділянок.

Всього на території парку розташовано 53 об'єкти культурної спадщини національного та місцевого значення. До складу Бахчисарайського історико-культурного заповідника входять: Ханський палац у Бахчисараї, Чуфут-Кале, Мангуп-Кале, Ескі-Кермен, середньовічна фортеця князівства Феодоро на Мангупі, Юсупівський палац у Соколиному та інші.

На території парку розташовані не включені до складу самостійні об'єкти природно-заповідного фонду (ПЗФ): заказники Бельбецький тисовий гай та Качинський каньйон, пам'ятки природи Столова гора-останець Тепе-Кермен, Бакла, Священний гай Балта-Тіймез, Гора-останець Мангуп-Кале, Бельбецький каньйон .

Найближчий населений пункт — місто Бахчисарай .

На території Парку розташовано 11 об'єктів культурної (археологічної) спадщини державного значення, режим особливої охорони і підпорядкованість яких встановлюються відповідно до чинного законодавства:

На території Парку розташований 21 об'єкт культурної (археологічної) спадщини регіонального значення, режим особливої охорони і підпорядкованість яких встановлюються відповідно до чинного законодавства:

  • село Пхе-Іолго;
  • таврський притулок Кизик-Кулак-Кая;
  • поселення біля мису Топчан-Кая;
  • ранньосередньовічна стіна;
  • могильник біля підніжжя Мангупа;
  • зміцнення на скелі Бурун-Кая;
  • стоянка Алімівський навіс;
  • таврський притулок;
  • могильник із кам'яних ящиків;
  • городище Фицкі;
  • стоянка Кая-Араси;
  • печерна стоянка Старосілля ;
  • могильник;
  • поселення і могильник;
  • могила П. А. Вревського;
  • могила П. В. Веймарна;
  • таврське поселення;
  • святилище в печері Беш-Кош 1;
  • святилище в печері Беш-Кош 2;
  • пізньоантичний поселення Беш-Кош;
  • таврське поселення.

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання та джерела[ред. | ред. код]