Вальтер Блюме

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Перевірена версія цієї сторінки, затверджена 1 березня 2021, заснована на цій версії.

Вальтер Блюме
Walter Blume
Лейтенант Блюме під час Першої світової війни
Лейтенант Блюме під час Першої світової війни
Лейтенант Блюме під час Першої світової війни
Народився10 січня 1896(1896-01-10)
Німецька імперія Гіршберг, Сілезія, Німецька імперія
Помер27 травня 1964(1964-05-27) (68 років)
ФРН Дуйсбург, Північний Рейн-Вестфалія, ФРН
ПохованняCelle War Cemeteryd[1]
Країна Німеччина
 Німецький Райх
Національністьнімець
Діяльністьльотчик-винищувач, бортінженер
Alma materТехнічний університет Ганновера
Галузьавіабудування
Заклад«Arado Flugzeugwerke»
Вчене званняПрофесор
ЧленствоАсоціація німецьких інженерівd
ВійнаПерша світова війна
Військове званняпідпоручик
Відомий завдяки:• німецький ас Першої світової війни
• конструктор літальних апаратів
Нагороди
Орден «Pour le Mérite» (Пруссія)
Орден «Pour le Mérite» (Пруссія)
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Лицарський хрест ордена дому Гогенцоллернів з мечами на військовій стрічці
Лицарський хрест ордена дому Гогенцоллернів з мечами на військовій стрічці
За поранення (нагрудний знак)
За поранення (нагрудний знак)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Лідер воєнної економіки
Лідер воєнної економіки
CMNS: Вальтер Блюме у Вікісховищі

Вальтер Блюме (нім. Walter Blume; 10 січня 1896, Гіршберг, Німецька імперія — 27 травня 1964, Дуйсбург, ФРН), німецький льотчик-ас Першої світової війни, інженер та авіаційний конструктор провідних авіабудівних компаній, зокрема «Albatros Flugzeugwerke» та «Arado Flugzeugwerke»[2].

Ранні роки

Вальтер Блюме народився у Гіршберзі 10 січня 1896. Навчався у вищому реальному училищі. Рано почав цікавитися авіацією. У 1913, за власними кресленнями, побудував з друзями «голуба», що планує, на який пізніше передбачалося вбудувати мотор. Від січня 1914, після закінчення школи, працює інженером-практикантом на машинобудівний фабриці[3].

Перша світова війна

Блюм поруч зі своїм Fokker D.VII, 25 вересня 1918

З початком Першої світової війни пішов добровольцем на фронт. Проходив службу у 5-му Сілезькому батальйоні єгерів. 19 вересня 1914 потрапив на Східний фронт. У жовтні 1914 в бою під Елком був поранений у верхню частину стегна. Через місяць повернувся в стрій і отримав звання обер-єгеря. Одночасно написав заяву про перехід до авіації. Від 30 червня 1915, проходив річне навчання в льотній школі[3].

Від 18 червня 1916 по 20 січня 1917 літав на двомісному біплані-розвіднику Aviatik у складі FA 65, потім у FA (A) 280. За бойові заслуги 24 липня 1916 нагороджено Залізним Хрестом 2-го класу. У серпні 1916 отримав звання віце-фельдфебель[4].

Від січня 1917 у лавах винищувальної ескадрильї Jasta 26 (нім. Jagdstaffel 26). 31 січня 1917 — лейтенант. Свою першу перемогу здобув 10 травня 1917. 14 серпня 1917 отримав Залізний Хрест 1-го класу. 29 листопада 1917, під час бою з Bristol F.2 Fighter британської 48-ї ескадрильї (англ. No. 48 Squadron RAF), отримав серйозне поранення у груди. Був госпіталізований більше ніж на три місяці. 5 березня 1918 повернувся на фронт. Після недовгого перебування в складі FEA 3, що діяла над сектором фронту в Шампані — від 14 березня 1918 і до кінця війни 11 листопада командир винищувальної ескадрильї Jasta 9. Здобув в її лавах 22 перемоги, загалом, у повітряних боях, здобув 28 перемог, переважно над винищувачами. У загальному заліку німецьких асів посів 39-те місце[2].

7 серпня 1918 Вальтера Блюме нагороджено Лицарським Орденом дому Гогенцоллернів, а 2 жовтня 1918 — Орденом «За заслуги».

Звільнився з військової служби 15 січня 1919.

Конструктор

Планер «Вампір»
Навчально-тренувальний літак Albatros L 75 Ass

Влітку 1919 Блюме стає диспетчером польотів навчальної зони Рейхсверу у Доберітці (нім. Döberitz), у березні та квітні 1920 у 10-й кур'єрській ескадрильї Рейхсверу в якості пілоту-добровольця. Влітку літав у Голландії.

У 1921 допомагав професору Георгу Маделунгу (нім. Georg Madelung; 31 липня 1889 — 17 серпня 1972) у розробці проекту планера «Вампір», що заклав основні тенденції у сучасному планеризмі.

Після війни Блюме навчається на авіаційного інженера в Технічному університеті Ганновера і завершує свою освіту в 1922. Літав на планерах на горі Вассеркуппі.

Влітку 1922 працює над проектами літаків в компанії «Rumpler Flugzeugwerke». У 1923 Блюм і Хентзен (нім. Hentzen) побудували два невеликих літака в Адлерсхофі біля Берліну, що обладнані мотоциклетними двигунами. Перший літак було розбито під час польоту. Влітку 1925 взяв участь у першому німецькому повоєнному «пробному» польоті на спортивному літаку фірми «Юнкерс». У 1925—1926 був призначений на посаду консультанта з авіаційної техніки у Управління озброєнь сухопутних сил (нім. Heereswaffenamt) Рейхсверу[6].

Від листопаду 1926 і до кінця 1931 у компанії «Albatros Flugzeugwerke». Замінив на посаді головного конструктора Роберта Шуберта (нім. Robert Schubert). Переробляє Albatros L 68 та створює навчально-тренувальний літак Albatros L 75 Ass, що призначався для підвищення кваліфікації льотчиків. Перший політ відбувся у 1928[7].

Arado Flugzeugwerke

Навчально-тренувальний та цивільній літак Ar 79

Від 1 січня 1932 технічний директор у «Arado Flugzeugwerke» — німецькому виробнику авіаційної техніки. Розпочав свою роботу із вдосконалення розробленого Вальтером Ретелем (нім. Walter Rethel) навчально-тренувального літака Arado Ar 66. На початку 1933 призначено головним інженером-конструктором цієї компанії, від січня 1938 член Правління компанії. Працював над створенням таких моделей, як Арадо Ar 95, Ar 96 та Ar 196[8].

Ar 234 Blitz

10 грудня 1937, за значний внесок у зміцнення оборони Рейху, отримав звання «Лідера військової економіки» (нім. Wehrwirtschaftsführers)[9].

У наступні роки, Блюме відповідав за створення перших реактивних літаків, які довго вдосконалювали і в підсумку прийшли до створення першого в світі серійного реактивного бомбардувальника Ar 234 Blitz (укр. Блискавка). Ці літаки були першими реактивними бомбардувальниками, що брали участь у реальних бойових діях[6]. До кінця Другої світової війни Блюме запропонував модернізувати «Блискавку», забезпечивши літак чотирма реактивними двигунами, однак проект не було реалізовано.

Від 1 липня 1943 — головний конструктор «Арадо». 12 жовтня 1944 Альберт Шпеєр нагородив Вальтера Блюме званням професора.

Повоєнний період

Blume Bl 500

У 1953, з метою відродження авіаційної промисловості, заснував інженерний офіс легких конструкцій та механіки рідини в Дуйсбурзі. Але в нього не вистачало колишніх висококваліфікованих фахівців, які б бачили майбутнє німецького літакобудування[10].

У середині 1950-х почав роботу над проектом чотиримісного легкого суцільнометалевого моноплана. Прототип Blume Bl.500 був побудований фірмою Focke-Wulf і зробив перший політ 14 березня 1957[11]. Але спроба відновити один із своїх колишніх проектів Arado Ar 79, у вигляді Blume Bl 502 для цивільної авіації, не справила очікуваного комерційного успіху і згодом він утримувався від подібних розробок.

Деякий час працював у авіакомпанії «Weser Flugzeugbau». Брав участь у розробці франко-німецького консорціума середнього військово-транспортного літака Transall C-160 (перший політ 25 лютого 1963).

Дружина — Марія Блюме (Scheidt)[6].

Вальтер Блюме помер 27 травня 1964 у Дуйсбурзі, у віці 68 років, поховано на Військовому кладовищі в Целле[12].

Див. також

Примітки

  1. ↑ Find a Grave — 1996.
  2. ↑ а б в theaerodrome.com
  3. ↑ а б РетропланЪ
  4. ↑ airaces
  5. ↑ Літаки супротивника з 1 по 6 збито в лавах Jasta 26, з 7 по 28 — в Jasta 9
  6. ↑ а б в web.archive
  7. ↑ «Куточок неба»
  8. ↑ germanaircraftwwii
  9. ↑ fliegerweb
  10. ↑ arado196
  11. ↑ airspot. Архів оригіналу за 25 жовтня 2018. Процитовано 23 жовтня 2018.
  12. ↑ findagrave.com
Зовнішні зображення
В парадному однострої
Ернст Гайнкель, Ернст Удет, Вальтер Блюме, Лухт та Віллі Мессершмітт, 1938
В робочому кабінеті
На місті поховання

Джерела з інтернету та література

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Вальтер Блюме
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Вальтер_Блюме&oldid=30895763