Едвін Лаченс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Едвін Лаченс
Народився29 березня 1869(1869-03-29)[4][2][…]
Лондон, Сполучене Королівство[1]
Помер1 січня 1944(1944-01-01)[1][2][…] (74 роки)
Лондон, Велика Британія[1]
Похованнясобор Святого Павла
Країна Велика Британія
Діяльністьмістобудівник, архітектор, унаочнювач
Галузьархітектура[5]
Alma materКоролівський коледж мистецтв
Знання мованглійська[6]
ЧленствоКоролівська академія мистецтв, Королівський інститут британських архітекторів, Royal Fine Art Commissiond і Бьорлінгтонський клуб витончених мистецтвd
Роки активності1884[7]1944[7]
Magnum opusCheylesmore Memoriald, St Jude's Church, Hampstead Garden Suburbd, Кенотаф, Thiepval Memoriald, Liverpool Metropolitan Cathedrald, Tower Hill Memoriald, Gledstone Halld, Hampton Court Bridged, Patiala Housed, Ліндісфарнський замок, Посольство Великої Британії в СШАd[8], Брама Індії, Abbey House, Barrow-in-Furnessd, 100 King Streetd, Ednaston Manord, Runnymede Bridged, Goddardsd, Greywallsd, Hyderabad Housed, Johannesburg Art Galleryd, Раштрапаті-Бхаван, Castle Drogod, Canberra Housed, Queen Mary's Dolls' Housed і Spalding War Memoriald
ПосадаPRAd і президент[d]
БатькоCharles Augustus Henry Lutyensd[9][10]
МатиMary Theresa Gallweyd[9][10]
У шлюбі зEmily Lutyensd[10]
ДітиMary Lutyensd[11][10], Elisabeth Lutyensd[11][10], Robert Lutyensd[9][10], Barbara Lutyensd[9][10] і Ursula Lutyensd[9][10]
Нагороди

Сер Едвін Ландір Лаченс (англ. Sir Edwin Landseer Lutyens, OM, KCIE, Kt, PRA, FRIBA, 29 березня 1869 — 1 січня 1944) — британський архітектор, видатний представник британського неокласицизму, президент Королівської академії мистецтв з 1938 року до своєї смерті.

Лаченс здобув популярність ще в 1890-ті роки, коли під впливом ідей руху arts and crafts в співдружності з садівницею Гертрудою Джекілл створив сучасний тип комфортної приміської садиби. Серед різних форм історизму особливо виділяв стиль приватних особняків тюдорівськой епохи. У замку Дрого (1910) дав сучасне трактування образу середньовічного замку.

Після Першої світової війни Лаченс фактично став офіційним архітектором британського уряду. Серед його замовлень цього часу видне місце займали військові меморіали і тріумфальні арки, найзнаменитіші з них, — Кенотаф у Вайтхолле (1919–1920) і Ворота Індії в Делі (1921–1931). У 1927–1928 роках він спроектував британське посольство в США, запропонував модель католицького собору в Ліверпулі.

Починаючи з 1912 року основним проектом Лачинса було планування нової індійської столиці — Нью-Делі. Проект Лачинса знаходився в руслі традиції британського містобудування, а прагненням архітектора було перетворити столицю Британської Індії на «місто-сад». Будівництво грандіозної резиденції віце-короля Індії (нині — президента Індії) стало вінцем кар'єри Лаченса, а збудований ним район і зараз має назву Лаченсівського Делі.

Примітки