Координати: 48°35′10″ пн. ш. 26°8′9″ сх. д. / 48.58611° пн. ш. 26.13583° сх. д. / 48.58611; 26.13583

Перебиківці

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Перебиківці
Країна Україна Україна
Область Чернівецька область
Район Хотинський район
Рада Перебиковецька сільська рада
Код КАТОТТГ UA73040050080089036
Облікова картка Перебиківці 
Основні дані
Перша згадка 1598
Населення 2292(2001рік),2695(2019рік)
Поштовий індекс 60010
Телефонний код +380 3731
Географічні дані
Географічні координати 48°35′10″ пн. ш. 26°8′9″ сх. д. / 48.58611° пн. ш. 26.13583° сх. д. / 48.58611; 26.13583
Середня висота
над рівнем моря
162 м
Водойми Р.Дністер
Відстань до
районного центру
55 км
Місцева влада
Адреса ради 60010, с.Перебиківці
Карта
Перебиківці. Карта розташування: Україна
Перебиківці
Перебиківці
Перебиківці. Карта розташування: Чернівецька область
Перебиківці
Перебиківці
Мапа
Мапа

CMNS: Перебиківці у Вікісховищі

Переби́ківці — село в Україні, у Хотинському районі, Чернівецькій області.

Розташування

Розташоване на правому березі річки Дністер,за 55 км від районного центру.Орган місцевого самоврядування — Перебиковецька сільська рада, до складу якої також входить село Зелена Липа.

Також село розташоване на пів острові, який омивається водами Дністра.

Історія

Біля села археологами було знайдено північно-західне поселення неолітичної Буго-Дністровської культури (близько 6500-5300 рр.до.н.е.), на території знайдені речі домашнього вжитку, Західноподільсько-Скіфської та Черняхівської культури давньоруського періоду.Такі поселення знайдено в урочищах Передустя, Лука, Хриплів, Городище.

В письменних джерелах вперше згадується в 1598 році.Згідно з архівними даними село засноване Іваном Перебиківським.Біля річки стояло поселення циган, яке і стало початком зародження села.

Територія знаходилась в складі Київської русі згодом і Галицько-Волинського князівства.1346-1567 рр територія входила до складу Молдавського князівства. Пізніше село відійшло до складу Османської імперії в 1568 році, в історії села Османська імперія залишила свій невеличкий слід побудувавши «турецьку школу»в селі.

В 1855 році територію на якій розташувалося село захопила Російська імперія.За даними на 1859 рік у селі Хотинського повіту Бессарабської губернії, мешкало 1126 осіб ( 588 чоловічої статі та 538 жіночої), налічувалось 194 дворових господарства, існувала православна церква.

У 1917 році румунські війська взяли Бессарабію до складу якого входило село, також в 1917 році в селі була збудована кам’яна церква-Св.Арх.Михайла.В 1946 році село відійшло до СРСР

В 1943-1944 рр пройшла мобілізація, понад 400 односельців було призвано до Радянської армії.В село з війни не повернулося понад 90 воїнів-односельчан, могили деяких і досі невідомі.

Багатовікова історія села Перебиківці зазнала не одне лихоліття.Та найстрашнішим був післявоєнний голод 1946-1947 рр.

В 1947 році в селі організовано колгосп їм.Суворова

Близько 1960 року діти знайшли турецькі золоті монети.

Легенди

Похилі односельці села розповідали, що за Османської імперії в селі мешкала дівчина (перебиківчанка), та хлопець (турок), вони хотіли бути разом, але батьки дівчини не вподобали хлопця та забороняли дівчині з ним спілкуватися, якось у вечері хлопець викрав дівчину з дому та поніс до криниці, він сказав щоб бути разом потрібно померти, і разом вони стрибнули в криницю. Перебиківчани розповіли що душа дівчини та хлопця до сьогодення бродить по селі

Сучасний стан

В 1989 році відкрила двері нова трьох поверхова школа,у селі працює Будинок культури, дільнична лікарня, аптека,бібліотека, які дійсно стали осередками культури та духовності в селі.

У 2007 році проведено газифікацію сіл Перебиківці і Зелена Липа.

У 2018 році збудовано міні стадіон, також є і великий стадіон.

В селі є футбольна команда «ФК Перебиківці».

Працюють більше ніж 5 магазинів, ресторан та мінімаркет» Наталі», дискотека та бар.

Сільське населення вирощують різні культури-помідори, капусту, полуницю та перець. Для роботи в полі працюють 2 агро-магазини.





а.

Румунією.

села.

 


Джерела

Примітки