Педро Пабло Рамірес

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Перевірена версія цієї сторінки, затверджена 19 червня 2021, заснована на цій версії.
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Рамірес.
Педро Пабло Рамірес
(ісп. Pedro Pablo Ramírez
Педро Пабло Рамірес (ісп. Pedro Pablo Ramírez
Педро Пабло Рамірес
(ісп. Pedro Pablo Ramírez
Президент Аргентини (de facto)
7 червня 1943 — 25 лютого 1944
ВіцепрезидентСаба Суегро (1943)
Едельміро Фаррелл (1943—1944)
ПопередникАртуро Росон (de facto)
НаступникЕдельміро Фаррелл (de facto)
Народився30 січня 1885(1885-01-30)[1][2]
Ла-Пас, Ентре-Ріос, Аргентина
Помер11 червня 1962(1962-06-11)[1] (77 років)
Буенос-Айрес, Аргентина
Похованийцвинтар Ла-Чакарітаd
Відомий яквійськовослужбовець, політик
КраїнаАргентина
Alma materNation Military Colleged
Політична партіянезалежний політик
Професіявійськовик
Нагороди
орден Визволителя Сан-Мартіна
Підпис
 Медіафайли у Вікісховищі

Пе́дро Па́бло Рамі́рес (ісп. Pedro Pablo Ramírez, нар.30 січня 1884 — пом.12 травня 1962) — аргентинський військовик, самопроголошений президент Аргентини у 1943—1944 роках.

Після завершення Аргентинського військового коледжу у 1904 році у званні молодшого лейтенанта Рамірес був призначений на посаду першого лейтенанта кавалерії у 1910 році. У 1911 році він вирушив до Німеччини для навчання у П'ятому гусарському полку кайзера Вільгельма. Він повернувся на батьківщину у 1913 році з дружиною-німкенею.[3] Він надавав допомогу Хосе Феліксу Урібуру під час перевороту, який усунув від влади Іполіто Ірігоєна у 1930 році. Після цього Рамірес вирушив до Рима, де спостерігав за армією Беніто Муссоліні до свого повернення в Аргентину у 1932 році.

Коли в Аргентині проходили вільні вибори, генерал Рамірес працював у тіні і планував повернення фашизму до влади. У 1942 році Раміреса було призначено на посаду міністра оборони в уряді президента Рамона Кастільйо, і він почав реорганізацію аргентинської армії. Проте Кастільйо звільнив Раміреса на засіданні кабінету 18 травня 1943 року. За два тижні, 4 червня 1943 року, Рамірес підтримав Артуро Росона в усуненні уряду Кастільйо, після чого був знову призначений на посаду військового міністра. Через три дні, 7 червня, Рамірес сприяв усуненню Росона з посту глави держави і намагався утримати нейтралітет Аргентини у Другій світовій війні. На той час Аргентина була затиснута між двома сторонами: Британією, яка наполягала на нейтралітеті країни, і США, які намагались втягнути Аргентину до війни на боці союзників. Попри це, Рамірес залишився нейтральним, через що США відмовили Аргентині у ленд-лізі. Нарешті Аргентина оголосила війну Німеччині та Японії, коли уряд очолив Едельміро Фаррелл.

Примітки

  1. ↑ а б Find a Grave — 1996.
  2. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. ↑ Current Biography 1943, стор. 608—611

Джерела

  • Mendelevich, Pablo (2010). El Final. Buenos Aires: Ediciones B. ISBN 978-987-627-166-0.

Посилання

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Педро_Пабло_Рамірес&oldid=32749881