Тулліо Леві-Чивіта

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 06:48, 31 серпня 2021, створена RarBot (обговорення | внесок) (Додав категорію: Категорія:Випускники Падуанського університету)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Тулліо Леві-Чивіта
італ. Tullio Levi-Civita
Народився29 березня 1873(1873-03-29)
Падуя
Помер29 грудня 1941(1941-12-29) (68 років)
Рим
Країна Королівство Італія
Національністьєвреї[1]
Діяльністьматематик, фізик
Alma materПадуанський університет
Галузьдиференціальна геометрія, теорія відносності, задача трьох тіл, теоретична механіка, гідродинаміка і тензорний аналіз
ЗакладРимський університет ла Сапієнца[2]
Падуанський університет[2]
ВчителіДжузеппе Веронезе
Відомі учніҐеорґ Вринчану
Октав Оніцеску
Аспіранти, докторантиRobert Mazetd[3]
Октав Оніческу[3]
Attilio Palatinid[3]
Libera Trevisani Levi-Civitad[3]
Carlo Cattaneod[3]
Umberto Cisottid[3]
Evan Tom Daviesd[3]
Mendel Haimovicid[3]
Albert Joseph McConnelld[3]
Gheorghe Picd[3]
Antonio Signorinid[3]
Ґеорґе Вринчану[3]
Robert Mazetd[3]
Gheorghe Picd[3]
ЧленствоЛондонське королівське товариство
Академія наук СРСР
Петербурзька академія наук
Папська академія наук[4]
Національна академія дей-Лінчей
Французька академія наук
Американська академія мистецтв і наук
Прусська академія наук
Леопольдина
Національна академія наук Італіїd
Нідерландська королівська академія наук
Academia pro Interlinguad
Туринська академія наук[5]
Відомий завдяки:тензор Леві-Чивіти
зв'язність Леві-Чивіти
У шлюбі зLibera Trevisani Levi-Civitad
Нагороди

іноземний член Лондонського королівського товариства[d] (1930)

медаль Сильвестра (1922)

Mathematical Prize of the Italian Academy of Sciencesd (1903)

doctor honoris causa from the University of Parisd (1933)

CMNS: Тулліо Леві-Чивіта у Вікісховищі

Ту́лліо Ле́ві-Чиві́та (італ. Tullio Levi-Civita; нар.29 березня 1873, Падуя — пом.29 грудня 1941, Рим) — італійський математик, член Лондонського королівського товариства, учень Грегоріо Річчі, винахідника тензорного числення. Відомий своїми працями з тензорного числення (тензор Леві-Чивіти) та його застосування в теорії відносності, аналітичної механіки (умови Леві-Чивіти розділення змінних в рівнянні Гамільтона — Якобі[6]), небесної механіки (зокрема задача трьох тіл), гідродинаміки[7] тощо.

Біографія

Тулліо Леві-Чивіта (приблизно 1900 рік)

Тулліо Леві-Чивіта народився 29 березня 1873 року в місті Падуя в родині юриста й італійського сенатора Джакомо Леві-Чивіта. В 1892 році закінчив математичний факультет Падуанського університету, а в 1894 році отримав право на викладання, після чого почав викладати на природознавчому факультеті Павійського університету. В 1898 році його запросили до кафедри раціональної механіки Падуанського університету, де він пізніше познайомився з однією з своїх майбутніх учениць Ліберою Тревісані і в 1914 році одружився з нею. Леві-Чивіта працював у Падуанському університеті до 1918 року, коли його запросили до кафедри вищого аналізу Римського університету. Крім того, два роки він працював на кафедрі механіки того самого університету.

В 1900 році Леві-Чивіта разом із Грегоріо Річчі опублікували важливу роботу Méthodes de calcul différentiel absolu et leurs applications, яка є фундаментальною для тензорного числення. За допомоги цієї роботи Альберт Ейнштейн опанував тензорне числення, яке потім він використовував як математичний апарат загальної теорії відносності. Пізніше, в 1915–1917 роках Леві-Чивіта активно обговорював із Ейнштейном серію своїх робіт, що були присвячені проблемі стаціонарного гравітаційного поля. Листування з Ейнштейном почав сам Леві-Чивіта після того, як він виявив декілька помилок у математичних розрахунках ЗТВ із використанням тензорного числення. Леві-Чивіта зберігав усі листи Ейнштейна, й хоча в Ейнштейна не збереглися відповіді, листування можна відновити за архівом Леві-Чивіти. Згідно з цими листами, обидва вчені з часом пройнялися повагою один до одного. В одному з листів, де обговорювалася нова робота Леві-Чивіти, Ейнштейн написав:

Я захоплений елегантністю Вашого методу обчислення; як же має бути приємно проскакати цими полями на коні істинної математики тоді, коли іншим треба подолювати цей шлях пішки.

Пізніше, коли Ейнштейна спитали, що йому найбільше подобається в Італії, він відповів:

Спагетті й Леві-Чивіта.

Підручник Леві-Чивіти з тензорного числення Lezioni di calcolo differenziale assoluto, написаний разом із Річчі, залишається одним із стандартних підручників більше століття після публікації; він перекладений багатьма мовами світу. В 1933 році Леві-Чивіта зробив значний внесок до розвитку квантовомеханічних рівнянь Дірака[8]. Серед відомих учнів Леві-Чивіти були такі вчені, як Ґеорґе Вринчану, Аттіліо Палатіні та Октав Оніцеску.

Після прийняття в Італії в 1938 році расистських законів Леві-Чивіта був позбавлений звання професора та членства в усіх наукових товариствах. Зокрема, як і Віто Вольтерра, який був євреєм і антифашистом, Леві-Чивіта був вигнаний із Італійської академії наук. Ізольований від науки, він помер вдома в Римі в 1941 році.

Нагороди

Окрім тензорного числення, Леві-Чивіта активно займався аналітичною механікою, зокрема, багато його статей присвячені задачі трьох тіл. Він мав роботи з гідродинаміки, теорії систем диференціальних рівнянь. Відомі його внески до теореми Коші-Ковалевської, з якої Леві-Чивіта в 1931 році написав книгу. Він винайшов поле Леві-Чивіти, числову структуру, що включала до себе нескінченно великі та нескінченно малі величини.

Лондонське королівське товариство нагородило Леві-Чивіту в 1922 році медаллю Сильвестра, а в 1930 році Леві-Чивіта став його членом. Також він був почесним членом Лондонського математичного товариства, Королівського товариства Единбурга, а також Единбурзького математичного товариства після участі в колоквіумі в Сент-Ендрюському університеті в 1930 році. Леві-Чивіта був також членом Національної академії деї Лінчеї та Папської академії наук.

Праці

Виноски

  1. ↑ https://royalsocietypublishing.org/doi/pdf/10.1098/rsbm.1942.0013 — С. 158.
  2. ↑ а б https://link.springer.com/chapter/10.1007/978-3-319-40082-2_9 — С. 3.
  3. ↑ а б в г д е ж и к л м н п р Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
  4. ↑ www.pas.va
  5. ↑ www.accademiadellescienze.it
  6. ↑ Levi-Civita T. Sulla integrazione della equazione di Hamilton-Jacobi per separazione delle variabili // Mathematische Annalen. — 1901. — Т. 59, вип. 12. — С. 383.
  7. ↑ MacTutor History of Mathematics archive: Tullio Levi-Civita
  8. ↑ Cattani C., de Maria M. Geniality and rigor: the Einstein – Levi-Civita correspondence (1915–1917) // Rivista di Storia della Scienza. — 1996. — Т. 4, вип. 1. — С. 1-22.

Див. також

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Тулліо_Леві-Чивіта&oldid=33304839