Буковський Володимир Костянтинович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Буковський.
Володимир Буковський
Владимир Буковский
Ім'я при народженнірос. Владимир Константинович Буковский
Народився30 грудня 1942(1942-12-30)[3][4][…]
Белебей, Башкирська АРСР, СРСР
Помер27 жовтня 2019(2019-10-27)[1][2] (76 років)
Кембридж, Англія, Велика Британія[6]
·зупинка серця[7]
ПохованняГайґейтський цвинтар
ГромадянствоСРСР СРСР
Велика Британія Велика Британія
Місце проживанняЛондон, Велика Британія
ДіяльністьПисьменник, дисидент
Галузьписьменник, викладач університету, нейрофізіологія[8], активізм[8] і права людини[8]
Alma materКоролівський коледж, Кембрідж і Стенфордський університет
Науковий ступіньмагістр
Знання мовросійська[9][8] і англійська[8]
ПартіяСолідарність[d]
БатькоБуковський Костянтин Іванович
Нагороди
IMDbID 3119739
Сайтvladimirbukovsky.com

Володимир Костянтинович Буковський (рос. Влади́мир Константи́нович Буко́вский; 30 грудня 1942(19421230), Белебей, Башкирська АРСР, СРСР — 27 жовтня 2019, Кембридж, Велика Британія) — російський політичний і громадський діяч, учений-нейрофізіолог, політолог, письменник, публіцист. Колишній радянський політичний в'язень та один із засновників дисидентського руху в СРСР[10].

Після 12 років політичного ув'язнення в СРСР в 1976 році був обміняний на генерального секретаря компартії Чилі Луїса Корвалана. В 1991 році був запрошений урядом Бориса Єльцина для підготовки судового процесу проти КПРС. Буковський засканував велику кількість секретних документів КПРС та КДБ, які стали основою вільно доступного в мережі «Архіву Буковського»[11].

Життєпис

Син відомого радянського письменника і журналіста Костянтина Буковського.

1960 — разом із Юрієм Галансковим, Едуардом Кузнєцовим організує регулярні зібрання молоді біля пам'ятника Маяковському в центрі Москви.

1963–1965 — 1-й арешт за спробу розмножити фотоспособом книжки югославського інакодумця Мілована Джиласа, примусове лікування в Ленінградській спецпсихлікарні, де він познайомився з генералом, українцем Петром Григоренком.

1965–1966 — 2-й арешт за підготовку мітингу на захист Андрія Синявського та Юлія Даніеля (примусова госпіталізація).

1967–1970 — 3-й арешт за організацію демонстрації протесту проти арешту Олександра Гінзбурга, Юрія Галанскова (3 роки таборів).

1971 — 4-й арешт, вирок — 7 років. У пермських політичних таборах у співавторстві зі Семеном Глузманом написав «Посібник із психіатрії для інакодумців».

1974 — як «злісного порушника режиму» його повертають до тюрми.

Грудень 1976 — В.Буковського обміняли на лідера Комуністичної партії Чилі Луїса Корвалана.

У 1977 р. був одним із підписантів Декларації в українській справі. Ініціатива написання Декларації належала польському еміграційному діячу Єжи Ґедройцу, головному редактору паризького видання "Культура". Цю Декларацію також підписали Юзеф Чапський, Юзеф Лободовський, Густав Герлінг-Ґрудзинський, Наталя Горбаневська, Павел Тіґрід та ін. У ній зокрема були такі слова: " [...] не буде справді вільних поляків, чехів чи угорців без вільних українців, білорусів та литовців. І, в кінцевому рахунку, без вільних росіян"[12].

Після висилки з СРСР Буковський оселився у Великій Британії, закінчив Кембриджський та Стенфордський університети за фахом «нейрофізіологія». Брав участь у створенні міжнародної антикомуністичної організації «Інтернаціонал опору», був обраний її президентом.

2007 — висувався кандидатом у президенти Росії на виборах 2008 року, але не був зареєстрований ЦВК.

2008 — брав участь в організації в Росії Об'єднаного демократичного руху «Солідарність».

2010 — підписав звернення російської опозиції до громадян Росії «Путін має піти» (підпис № 2).

2011 — подав позов до Лондонського суду з вимогою заборонити виїзд Михайла Горбачова з Великої Британії з метою його подальшого судового переслідування за звинуваченням у злочинах, скоєних ним на посаді генсека КПРС у Баку, Тбілісі та Вільнюсі.

Основний творчий доробок

  • «Московский процесс», 1996
  • «Золотой эшелон», Буковский В., Геращенко И., Ледин М., Ратушинская И., 2001
  • «И возвращается ветер», 2007
  • «Письма русского путешественника», 2008

Див. також

Примітки

  1. ↑ а б https://www.vladimirbukovsky.com/
  2. ↑ а б Babelio — 2007.
  3. ↑ SNAC — 2010.
  4. ↑ Discogs — 2000.
  5. ↑ AlKindi
  6. ↑ https://tass.com/society/1085546
  7. ↑ https://www.latimes.com/world-nation/story/2019-10-28/soviet-era-dissident-vladimir-bukovsky-dies
  8. ↑ а б в г д Czech National Authority Database
  9. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  10. ↑ 12 років у таборах і ненависть до Путіна: помер радянський дисидент Володимир Буковський // УНІАН, 28 жовтня 2019.
  11. ↑ Архів Буковського
  12. ↑ Kowalczyk, Andrzej Stanisław (1999). Giedroyc i "Kultura". Wrocław: Wydawnictwo Dolnośląskie. с. загально - 313 с., наведена інформація на 161 с. (пол.)

Джерела

Перегляд цього шаблону
  Аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Генеалогія та некрополістика
Література та бібліографія
Тематичні сайти
Словники та енциклопедії
Довідкові видання
Нормативний контроль
BIBSYS: 90168455 · BLBNB: 000405214 · BNF: 11893275q · CANTIC: 981058608190206706 · CONOR.BG: 10891365 · ERRR: a1126195x, a11261948 · FAST: 42046 · Freebase: /m/02sgbm · GND: 118517368 · GTAA: 83349 · ICCU: RAVV029679 · ISNI: 0000000114798664 · J9U: 987007259381905171 · LCCN: n79100644 · LIBRIS: gdsvvml05dvtrgn · LNB: 000012324 · MAK: 9810602799805606 · NKC: jo2002102897 · NLA: 797478 · NLI: 000026328 · NLP: a0000001178406 · NSK: 000168156 · NTA: 06823449X · NUKAT: n94100038 · PTBNP: 310390 · RERO: 02-A000023770 · SELIBR: 179640 · SHARE: 540839 · SUDOC: 026743515 · VIAF: 109299737
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Буковський_Володимир_Костянтинович&oldid=33666506