Шарапова Аріна Аянівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 00:16, 27 листопада 2021, створена Andriy.vBot (обговорення | внесок) (виправлення дат)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Шарапова Аріна Аянівна
рос. Арина Аяновна Шарапова
Народилася30 травня 1961(1961-05-30) (63 роки)
Москва, СРСР
Країна СРСР
 Росія
Діяльністьжурналістка, ведуча, викладачка, громадська діячка, редакторка, телеведуча
Alma materфілософський факультет МДУd (1984) і Московський державний лінгвістичний університет
Науковий ступінькандидат соціологічних наук
Знання мовросійська
Роки активності1985 — тепер. час
ДітиDanila Sharapovd
Нагороди
Орден Дружби (Російська Федерація) медаль «У пам’ять 850-річчя Москви»
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Шарапова.
(аудіо)
(аудіо)
Запис голосу Аріни Шарапової (російською)
noicon
З інтерв'ю радіостанції «Ехо Москви» від 27 вересня 2014 року.
Допомога по відтворенню

Аріна Аянівна Шарапова (нар.. 30 травня 1961, Москва, РРФСР, СРСР) — російська телеведуча, журналістка, викладачка та громадська діячка. Засновниця, президент і керівник майстер-курсів «Школи мистецтв та медіатехнологій» (м. Москва), що займається творчим розвитком дітей та підлітків[1][2].

Внесена до «чистилища» бази «Миротворець»[3].

Життєпис

Народилася 30 травня 1961 року в Москві.

Дід жив до Російської революції в Китаї. Бабуся була вчителькою, володіла маньчжурською мовою, багато працювала з китайцями, радила онучці побувати в Китаї.

Дитинство провела на Близькому Сході, бо батько — Аян Веніамінович — працював дипломатом, і вони з мамою Ганною Іванівною багато їздили світом[4].

Має дві вищі освіти: у 1984 році закінчила відділення прикладної соціології[5] філософського факультету Московського державного університету імені М. В. Ломоносова[6][7], потім — перекладацький факультет Московського державного педагогічного інституту іноземних мов імені Моріса Тореза за спеціальністю «перекладач з англійської мови»[8][9]. Кандидат соціологічних наук[10].

У 1985 році працювала в РІА «Новости».

У березні 2014 року заснувала в Москві «Школу мистецтв та медіатехнологій», що займається творчим розвитком дітей і підлітків. Є її президентом та керівником майстер-курсів[1][2].

Громадська діяльність

Член Громадської ради при Міністерстві внутрішніх справ Російської Федерації[11]. Дійсний член Імператорського православного палестинського товариства.

Була довіреною особою Сергія Собяніна на виборах мера Москви в 2013 році[12].

У березні 2016 року вона свідомо порушила державний кордон України з метою проникнення до окупованого Росією Криму. виступила на форумі «Відкритий Крим 2016», де розповіла, як залучити сюди туристів. На її думку, федеральні російські ЗМІ виконали величезну працю по створенню позитивного іміджу півострова, а тепер все залежить від кримчан[13][14].

З квітня 2016 року — заступник голови Громадської палати міста Москви[15].

У вересні 2016 року стала довіреною особою партії «Єдина Росія» на виборах до Державної думу Росії VII скликання[16].

Особисте життя

  • Батько — Аян Веніамінович Шарапов (нар. 13 серпня 1932) — був інженером, потім закінчив зовнішньоторговельну академію, став дипломатом, працював у Міністерстві торгівлі СРСР, народився в порту Аян, так його і назвали[17][18].
  • Дідусь по батькові — Веніамін Шарапов — був професором Петербурзького університету, помер у 1930-ті роки, вивчав Тунгуську мову, створював словник, займався етнографією[17][19].
  • Бабуся по батькові — Таїсія Костянтинівна Шарапова — філолог, вивчала маньчжурську та тюркську мови, викладачка російської мови, закінчила Петербурзький університет, добре малювала[17][19].
  • Мати — Ганна Іванівна Шарапова (нар. 9 лютого 1930), вчителька, працювала перекладачкою у фірмі «Інтурист»[18].
  • Чоловік — Едуард Арамович Карташов (нар. 27 січня 1963), колишній військовослужбовець, капітан-лейтенант військово-морського флоту Росії у запасі, з 1992 року менеджер у великій компанії, бізнесмен[20][21][22].
    • Син — Данило Олегович Шарапов (нар. 7 червня 1981), медіаменеджер, телепродюсер. З грудня 2014 року по листопад 2015 року був генеральним продюсером телекомпанії «НТВ»[23][24]. Одружений на Аліні Шараповій, має двох дітей.
      • Онуки — Микита (нар. вересень 2006) та Степан (нар. 1 вересня 2009)[25][26].

Робота на телебаченні

  • 1988—1991 — кореспондент Дирекції аудіо-візуальної інформації АПН (РІА «Новости»).
  • 1991 — спеціальний кореспондент головної редакції теленовин РІА «Новости».
  • 1991 — ведуча російсько-американської телевізійної програми «60 хвилин».
  • 1992 — коментаторка Дирекції інформаційних програм ВДТРК.
  • 1992—1995 — ведуча інформаційної програми «Вєстиі» ВГТРК.
  • 1996—1998 — ведуча інформаційної програми «Час» (ОРТ). У 1998 році пішла з програми, передавши своє місце в ефірі Сергію Доренку[27].
  • З 1998 по 1999 — ведуча ток-шоу «Аріна» (ОРТ, НТВ)[28][29].
  • З 1999 по 2000 — ведуча програми «Місце зустрічі з Аріною Шараповою» (ТБ-6)[30]. Програма була закрита через низькі рейтинги у червні 2000 року[31].
  • У 2000—2001 роках працювала на Красноярському телебаченні[32].
  • З липня 2001 року[33][34] — ведуча ранкового телеканалу «Доброго ранку» («Перший канал»)[35].
  • З липня 2007 року по вересень 2010 року — ведуча програми «Модний вирок» на «Першому каналі»[36].
  • У 2011 році перед виборами до Державної думи Росії та в 2012 році перед виборами Президента Росії була ведучою передвиборних дебатів на «Першому каналі» (по черзі з Петром Толстим)[37].
  • У 2013 році — ведуча телегри «Найкращий чоловік» на «Першому каналі»[38].
  • З березня 2014 року — засновниця, президент і керівниця майстер-курсів «Школи мистецтв та медіатехнологій» (Москва), що займається творчим розвитком дітей і підлітків[1][2].
  • У 2014 році — ведуча проекту «Острів Крим» на «Першому каналі»[39].
  • З серпня 2018 року — ведуча програми «Десять фотографій» на телеканалі «Зірка» (замість Олександра Стриженова).
  • Зіграла епізодичну роль в серіалі «Бальзаківський вік, або Всі мужики сво…» в серії «Любов до телебачення, або Як Соня втратила свого героя…».

Нагороди та премії

  • 2006 — орден Дружби — за великий внесок у розвиток вітчизняного телерадіомовлення та багаторічну плідну діяльність[40].

Примітки

  1. ↑ а б в «Школа мистецтв та медіатехнологій» Орисі Шарапової (Росія, Москва). // artmediaschool.ru
  2. ↑ а б в Аріна Шарапова відкрила свою Школу. // 7days.ru (31 березня 2014 року)
  3. ↑ Шарапова Арина Аяновна / Шарапова Арина Аянівна / SHarapova Arina Ayanovna(рос.)
  4. ↑ Аріна Шарапова. Посмішка для мільйонів. «Перший канал» // 1tv.ru
  5. ↑ Згодом, у 1989 році, це відділення було перетворено в самостійний соціологічний факультет МГУ.
  6. ↑ Аріна Шарапова Аяновна, фото, біографія. // persona.rin.ru
  7. ↑ Аріна Аяновна Шарапова: біографія. // belopolye.narod.ru
  8. ↑ Аріна Шарапова: «Через Зайцева я — блондинка». [Архівовано 27 серпня 2009 у Wayback Machine.] «Теленеделя» // teleweek.ru
  9. ↑ На інтернет-сайті Першого каналу відбулася онлайн-конференція з Аріною Шарапової. «Перший канал» // 1tv.ru (27 лютого 2009 року)
  10. ↑ Шарапова А. А. «Динаміка соціокультурних функцій телебачення в умовах постіндустріального суспільства»: Дис. … канд. социол. наук : 22.00.01 — М, 2005. — 190 с. РДБ ОД, 61:05-22/390.
  11. ↑ Склад Громадської ради при Міністерстві внутрішніх справ Російської Федерації. Офіційний сайт Міністерства внутрішніх справ Російської Федерації // mvd.ru (Перевірено 19 березня 2010)
  12. ↑ ВІДЕО. Програма «Тут і зараз» (випуск від 14 серпня 2013 року). Аріна Шарапова: «Мені подобається Сергій Семенович, я рада, що я довірена особа». Телеканал «Дощ» // tvrain.ru
  13. ↑ Аріна Шарапова потрапила в базу «Миротворця»
  14. ↑ «Миротворец» приютил известную российскую телеведущую(рос.)
  15. ↑ Картка члена Громадської палати міста Москви. Аріна Шарапова Аяновна, заступник голови Громадської палати. [Архівовано 23 вересня 2016 у Wayback Machine.] Офіційний сайт Громадської палати міста Москви // opmoscow.ru
  16. ↑ С агитацией помогут доверенные лица. В преддверии выборов партии привлекают к избирательной кампании известных людей. «Парламентская газета». 27 липня 2016.
  17. ↑ а б в Аріна Шарапова — Без дурнів — Ехо Москви, 05.11.2008
  18. ↑ а б «Аріна Шарапова» | Цілком таємно ТБ
  19. ↑ а б Вечірня Москва — Москвичка — Аріна Шарапова: «У мене чиста і світла кар'єру телеведучої». Архів оригіналу за 23 березня 2019. Процитовано 23 березня 2019.
  20. ↑ Арініна любов | Архів | Аргументи і Факти
  21. ↑ Аріна Шарапова, телеведуча, журналіст, викладач. Біографія. // 7days.ru
  22. ↑ http://nfsbih.net/televedushhaya-arina-sharapova-biografiya/
  23. ↑ Данила Шарапов. Портал МИА «Россия сегодня». Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 21 березня 2015.
  24. ↑ «10 знаковых назначений в медиа 2014». Sostav.ru. 26 грудня 2014. Процитовано 21 березня 2015.
  25. ↑ У Аріни Шарапової народився другий онук — 7днів.ру
  26. ↑ Телеведущая Арина Шарапова: биография. // nfsbih.net. 11 лютого 2015. Процитовано 21 березня 2015.
  27. ↑ Арина Шарапова: "Боялась, что отнимут все нажитое". Аргументы и факты. 22 лютого 2005.
  28. ↑ Шарапова вернется вместе с русским Бондом!. Аргументы и факты. 6 січня 1999.
  29. ↑ Вещатель всегда прав. — На канале НТВ объявлено о том, что программа «Арина» уходит в отпуск. Газета «Коммерсантъ». 27 травня 1999.
  30. ↑ Арина Шарапова: белая и пушистая. Газета «Аргументы и факты». 5 серпня 2003.
  31. ↑ ТВ-6 отправляет боссов в отставку. За провал политических передач. Собеседник. 1 червня 2000.
  32. ↑ Арина Шарапова на НТВ не рвётся. Газета «Аргументы и факты». 13 червня 2001.
  33. ↑ Элина Николаева (12 липня 2001). Многоканальные новости. Газета «Московский комсомолец». Архів оригіналу за 9 червня 2013. Процитовано 23 березня 2019.
  34. ↑ Аріна Шарапова буде вести ранкове шоу на ОРТ. // newsru.com (9 липня 2001 року)
  35. ↑ «АиФ» трудоустроил Арину Шарапову. Газета «Аргументы и факты». 18 липня 2001.
  36. ↑ Надежда Шульга (12 вересня 2010). Арина Шарапова ушла из «Модного приговора». Газета «Комсомольская правда».
  37. ↑ Предвыборные дебаты на федеральных каналах будут вести Арина Шарапова, Пётр Толстой и Владимир Соловьёв. NEWSru.com. 31 жовтня 2011.
  38. ↑ Арина Шарапова рассказала о своих страхах. // 7days.ru. 22 жовтня 2013.
  39. ↑ Юрий Богомолов (12 квітня 2014). Битва за Украину. — Передовая линия российского телефронта вплотную приблизилась к выборам в соседней стране. «The New Times».
  40. ↑ Указ Президента Російської Федерації Ст. Путіна від 27 листопада 2006 року № 1316 «Про нагородження державними нагородами Російської Федерації». Офіційний сайт Президента Російської Федерації // kremlin.ru

Посилання

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Шарапова_Аріна_Аянівна&oldid=33888646