Собянін Сергій Семенович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Сергій Семенович Собянін
Сергій Семенович Собянін

Coat of Arms of Moscow.svg Мер Москви
Нині на посаді
На посаді з 21 жовтня 2010
Попередник Володимир Ресін (в.о.)
Юрій Лужков

Government.ru logo.svg Заступник Голови Уряду Російської Федерації — Керівник Апарату Уряду
Час на посаді:
12 травня 2008 — 21 жовтня 2010
Прем'єр-міністр   Володимир Путін
Попередник Сергій Наришкін
Наступник В'ячеслав Володін

Час на посаді:
14 листопада 2005 — 12 травня 2008
Президент Володимир Путін (до 7 травня 2008 року)
Дмитро Медведєв
(7-12 травня 2008 року)
Попередник Дмитро Медведєв
Наступник Сергій Наришкін

Flag of Tyumen Oblast (1995-2008).svg Губернатор Тюменської області
Час на посаді:
26 січня 2001 — 14 листопада 2005
Попередник Леонід Рокецкій
Наступник Володимир Якушев

Народився 21 червня 1958(1958-06-21) (59 років)
с. Няксімволь, Березовський район, Ханти-Мансійський автономний округ, Тюменська область, РРФСР, СРСР
Громадянство СРСР СРСРРосія Росія
Національність Мансі, Комі (народ)
Політична партія КПРС (1986—1991),
Єдина Росія (з 2001)
Нагороди

 

Іменна вогнепальна зброя
Іменна вогнепальна зброя

Wikiquote-logo.svg Висловлювання у Вікіцитатах

Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

Сергій Семенович Собянін (рос. Сергей Семёнович Собянин, * 21 червня 1958, с. Няксімволь, Березовський район, Ханти-Мансійський автономний округ, Тюменська область, РРФСР, СРСР) — російський політичний і державний діяч, 3-й мер міста Москви, обраний на дострокових виборах, які відбулися 8 вересня 2013 року (51,37 % підтримки). Член партії «Єдина Росія».

Мер Москви[ред.ред. код]

Напрями діяльності на посаді мера[ред.ред. код]

Церемонія інавгурації мера Москви Сергія Собяніна

28 вересня 2010 року Президент Росії Дмитро Медведєв відправив у відставку мера Москви Юрія Лужкова "у зв'язку з втратою довіри Президента РФ». 9 жовтня Собянін був включений в список чотирьох кандидатів на пост мера Москви, запропонованих президентові «Єдиною Росією» (інші кандидати - Людмила Швецова[ru], Ігор Левітін, Валерій Шанцев[ru]). 15 жовтня Медведєв вніс кандидатуру Собяніна в Московську міську думу[ru]. 21 жовтня депутати Мосміськдуми таємним голосуванням (32 парламентарія проголосували «за», 2 - «проти») затвердили Собяніна на посаді мера на найближчі п'ять років. У той же день президент звільнив його з посади заступника Голови Уряду - керівника Апарату Уряду.

7 листопада 2010 року Дмитро Медведєв включив Собяніна до складу Ради безпеки Російської Федерації[ru] як члена Ради, одночасно виключивши зі складу постійних членів Ради. Собянін став першим мером Москви, який увійшов до Ради безпеки. 23 листопада він був обраний в бюро Вищої ради партії «Єдина Росія».

За кілька днів до голосування в Мосміськдумі Собянін розповідав, що у нього «немає цілісної програми дій, але є бачення проблем, які необхідно вирішувати». На зустрічі з президентом через місяць на посаді мера Собянін заявив, що бюджетні пріоритети були радикально переглянуті, в результаті чого, наприклад, обсяг коштів на вирішення транспортних проблем вдалося збільшити в три з гаком рази - з 60 до 200 млрд рублів.

При Собянін за прийнятим президентом Росії Медведєвим рішенням відбулося різке розширення території Москви за рахунок приєднання частини південного заходу Московської області. З 1 липня 2012 року площа Москви збільшилася в 2,4 рази, а населення зросло на 250 тисяч.

У жовтні 2017 року Сергій Собянін заявив про плани брати участь у виборах мера Москви у вересні 2018 року.

Транспортна політика[ред.ред. код]

Собянін відразу після призначення охарактеризував криза транспортної системи як «самий видимий дисбаланс у розвитку Москви». Неконтрольована автомобілізація призвела до того, що до 2011 року в Москві було зареєстровано 4 мільйони автомобілів, в 2013 році місто зайняв перше місце в світі по довжині пробок, а при сильних снігопадах рух зупиняється (так, 25 грудня 2014 року в Москві зафіксовано рекордні за всю історію міста пробки: вісім годин поспіль вулиці блоковані 10-бальними пробками, при цьому найбільша пробка простягнулася на 60 км. Одним із наслідків є забруднене повітря, що перевищує норми ГДК по дрібнодисперсним частинкам).

На думку мерії і експертів, найефективніша стратегія вирішення проблем - на 500 тисяч скоротити число автомобілів, що виїжджають на вулиці міста. Для цього планувалося підвищувати ціну володіння автомобілем і одночасно розширювати можливості громадського транспорту разом з оновлення парку.

Громадський транспорт

У 2011 році Сергій Собянін підписав розпорядження про закупівлю на 2011-2012 рік понад 2100 автобусів модифікацій 5292.21 і 5292.22, що призвело до деякого поліпшення якості обслуговування пасажирів, і ще з 2011 року їм була реалізована програма впровадження Сасово по виділених смугах для руху громадського міського транспорту . У 2012 році Собянін оголосив про плани побудувати 70 нових станцій Московського метро. Прийнята програма розвитку Московського метрополітену до 2020 року вартістю близько 1 трильйона рублів передбачає будівництво 76 станцій і понад 150 км ліній. Кілька нових станцій - «Жулебіно», «Новокосіно», «Котельник» і «Румянцево» - розташовані за межами МКАД. Програма включає як продовження існуючих гілок, так і будівництво нових, в тому числі другий великої кільцевої лінії метро (третій пересадочний контур). На 2017 рік заплановано введення 16 метростанций.

10 вересня 2016 року в присутності Сергія Собяніна і Володимира Путіна було відкрито рух електропоїздів по Московському центральному кільцю (МК МЗ), що включає 31 зупинний пункт з пересадками на 10 ліній метро і 9 радіальних напрямків залізниці. Система міського електропоїзда МЦК інтегрована з Московським метро по оплаті проїзду і пересадки, що створює єдине з метрополітеном простір. До травня 2017 року МЦК скористалися понад 62 млн пасажирів.

У жовтні 2016 року в центральних районах міста була запущена «Магістраль» - програма оптимізації маршрутної мережі громадського транспорту та реорганізація маршрутів магістрального, міжрайонного та соціального значення.

Критиці експертів і городян піддавалася проводиться з 2014 року політика щодо закриття тролейбусних маршрутів в центрі міста. В ході робіт за програмою благоустрою «Моя вулиця[ru]» знімалася контактна мережа, а самі маршрути скорочувалися. З запуском «Магістралі» ще ряд тролейбусних маршрутів був замінений автобусами. У ЗМІ фігурували відомості про плани аж до 2020 року щодо подальшого скорочення тролейбусного руху. У січні 2017 року на Суворовської площі відбувся мітинг за збереження тролейбусної мережі, на якому були присутні близько 900 осіб.

За офіційними даними, в 2016 році громадським транспортом скористалися на 600 млн (12%) пасажирів більше, ніж у 2010 році; пасажиропотік економічно активних громадян в порівнянні з 2010 роком зріс на 63%. Одночасно департамент транспорту Москви заявляв, що наземний транспорт став краще дотримуватися розклад (точність 94% в 2015 році проти 76% в 2010 році).

Політика щодо приватного транспорту і будівництво доріг

Сергій Собянін виступав за введення плати за парковку в центрі Москви. Перша зона платного паркування була запущена в листопаді 2013 року, в грудні 2014 року вона розширилася до кордонів Третього транспортного кільця, а також з'явилася на 25 вулицях за його межами. Після розширення зони платного паркування в грудні 2016 року його охоплює більш ніж 1200 вулиць і 47 районів міста. Введення і розширення зони платних парковок неодноразово викликало протести городян: восени 2015 року було проведено 12 протестних мітингів, в грудні 2016 року акція проти паркувальної політики пройшла на Пушкінській площі. За даними аналітиків компанії «Яндекс», розширення зони платних парковок до кордонів Третього транспортного кільця прискорило рух машин на 7-10% між Садовим кільцем і ТТК.

З приходом Собяніна в столиці активізувалися роботи по ремонту доріг. У 2011 році мер заявив про необхідність раз в 3 роки повністю перекладати асфальт на дорогах, при цьому підрядники за умовами договору дають місту трирічну гарантію за свій рахунок. Перший трирічний цикл ремонту з використанням нових асфальтно-бітумних сумішей був проведений в 2011-2013 роках (до цього покриття ремонтувалося раз в 7,5 років). У 2011-2015 роках в Москві було побудовано 400 км нових доріг. У тому числі була проведена реконструкція Варшавського, Каширського, Можайського, Ленінградського, Ярославського шосе, Балаклавського проспекту і декількох розв'язок на МКАД. У грудня 2015 завершилося десятирічне будівництво Алабяна-Балтійського тунелю. З 2010 по 2015 роки влада закінчила будівництво або реконструкцію 12 розв'язок МКАД з вильотну магістралями. При цьому Собянін відмовився від проекту будівництва Четвертого транспортного кільця, розпочатого за Лужкова. Замість цього Уряд Москви почало будівництво двох хордових трас, які зв'яжуть між собою вильотну магістралі в середній частині міста і матимуть прямий вихід на МКАД. Північно-Східна хорда пройде від дублера Ленінградського шосе до розв'язки Вешняки-Люберці. Північно-Західна хорда - від Дмитровського до Сколковского шосе. Очікується, ці магістралі зменшать транспортне навантаження на МКАД, ТТК, вильотну магістралі, а також на центр Москви.

За оцінкою виробника навігаторів TomTom, в 2015 році Москва перемістилася по довжині пробок на п'яте місце в світі, а індекс завантаженості доріг в Москві знизився до 44% (у 2012 році - перше місце і 57% відповідно). У 2017 році Москва була виключена з топ-10 міст з найбільш завантаженими дорогами за версією рейтингу TomTom. Втрати часу через затори скоротилися з 43 хвилин в день в 2016 році проти 57 хвилин в день в 2012 році. При цьому середня швидкість руху автопотоку зросла з 45 км / год у 2010 році до 51 кv / год в 2016 році

Містобудівна політика
Собянін на відкритті Московської соборної мечеті після реконструкції

Собянін, розповідаючи в жовтні 2015 року про роботі в області градозащіти, заявив, що «Москва за останні роки стала безумовним лідером по відновленню пам'яток архітектури», назвавши збереження культурної спадщини одним із пріоритетних напрямків мерії. За його словами, було відновлено 600 об'єктів, відновлено 4000 фасадів історичних будівель і збережено 189 будівель, які раніше планувалося знести. Зокрема, був спрощений порядок визнання історичних будівель пам'ятками архітектури і культури. У той же час архітектурні експерти відзначають, що реставрація багатьох будівель закінчується створенням «новодела».

Одночасно при Собянін продовжилася практика знищення історичних будівель заради нового будівництва, за яку сильно критикувався попередній мер Москви Юрій Лужков. У 2013 році координатор руху «Архнадзор» Рустам Рахматуллін зазначив, що з приходом собянінской команди ставлення до збереження пам'яток змінилося лише на декларативному рівні: «При Собянін все триває, але меншими темпами і трохи парадоксальним чином, оскільки змінилися декларації». Деяке зниження рівня будівельної активності в центрі Москви Рахматуллін пов'язав з «багаторічним суспільним запитом» а також з відтоком грошей через кризу. При цьому він негативно відзначив той факт, що громадським радником Собяніна був призначений найбільший девелопер, власник будівельної корпорації «Барклі» Леонід Казінец, відомий тим, що пропонував знести старий місто на 70% і поклав на мерію відповідальність за втрату серед інших таких історичних об'єктів, як садиба Шаховський-Глєбової-Стрешнєва, будинок Волконського, «Дитячий світ» на Луб'янській площі, Соборна мечеть і будівлі комплексу Ново-Катерининської лікарні. Практика знесення цінних об'єктів міського середовища під нове будівництво тривала і наступні роки: так, в 2016 році була знесена конструктивістська Таганська автоматичну телефонну станцію, травнем 2017 року - будинок Неклюдова на Малій Бронній.

З жовтня 2010 року за дорученням Собяніна розпочато скорочення числа об'єктів вуличної торгівлі. Москомархитектура затвердила типові проекти ларьків, а число точок було зменшено з 14 тисяч до 9,9 тисяч. До початку 2015 року в Москві працювало близько 7 тисяч кіосків, з них близько 2 тисяч - газетні і квиткові. Навесні 2015 року м замінив 205 приватних павільйонів на нові, що належать місту. Мерія здала їх в оренду підприємцям і до середини 2017 роки планує замінити на державні залишилися 4811 приватних кіосків. У грудні 2015 року влада Москви прийняли рішення про знесення 104 торгових павільйонів біля станцій метро. Правова колізія дозволила місту визнати самобудом об'єкти на міських комунікаціях, на які раніше були зареєстровані права власності. Знесення об'єктів в ніч на 9 лютого 2016 роки спричинив широкий суспільний резонанс. У ніч на 29 серпня стартувала «друга черга» знесення ще 107 об'єктів.

У 2011 році в рамках програми благоустрою міста був ініційований масштабний проект по заміні на тротуарах асфальтобетонного покриття на плитку за прикладом і стандарту міст розвинених країн Заходу, Далекого Сходу і Китаю. Планувалося тільки в 2011 році направити на ці цілі 4 мільярди рублів і замінити 1,1 мільйона м2 асфальтового покриття, однак масштаб робіт виявився скромнішим, і в 2011-2012 роках на ці цілі було витрачено 2,5 мільярда рублів. Передбачалося, що плитка зробить тротуари естетичніше і більш довговічними, а поточний ремонт - більш економічним. Ініціатива викликала нарікання частини членів бюджетно-фінансової комісії Мосміськдуми і жителів міста. В запереченнях депутатів від КПРФ вказувалося, що це далеко не першочергова необхідність, а бюджетні мільярди можна було б освоїти з більшою користю. Критиці піддалися як якість самої плитки, так і акуратність робіт з її укладання: організація «Лівий фронт» пікетувала мерію, а префектура Центрального округу відмовилася приймати роботи на частині вулиць. У 2012 році політик Олексій Навальний через «розпис» звертався до Федеральної антимонопольної служби, вважаючи, що московські чиновники незаконно обмежують коло учасників держзамовлення на укладку плитки. Однак міське управління ФАС підтвердило, що дорожні роботи в Москві потрібно узгоджувати з Федеральною службою охорони, інакше отримати підряд не вдасться. Напередодні виборів мера в 2013 Навальний знову звинуватив Собяніна в «замаху на шахрайство». У 2015 році в рамках нової програми «Моя вулиця», яка передбачає реконструкцію вулиць відповідно до сучасних стандартів, бетонну плитку на тротуарах почали замінювати на гранітні плити.

У 2014 році виставковий комплекс ВДНХ перейшов у власність Москви, з цього моменту почалася активна реконструкція об'єкта. Уже в 2015 році відбулося відкриття найбільшого ковзанки в Європі, розрахованого на 5 тис. Чоловік, а в березні 2016 головному павільйоні ВДНГ Собянін відкрив горельєф Вучетича «Прапороносці світу, радянському народові слава!». У 2015 році було завершено благоустрій території навколо Новодівичого монастиря і на набережній Фрунзе.

При цьому окремі проекти, наприклад, озеленення Тверській вулиці за 300 мільйонів рублів, ставали предметом критики: співзасновник фонду «Міські проекти» Ілля Варламов відзначав слабку архітектурну опрацювання рішення, а політик Олексій Навальний під час московської передвиборної кампанії в 2013 році прямо звинувачував мерію в неефективному витрачання коштів і корупційних схемах. У січні 2017 року Олексій Навальний в публікації про покупках прикрас для вулиць Москви звинуватив Собяніна і мерію Москви в п'ятикратному завищенні витрат при закупівлі новорічних прикрас для вулиць міста витраті коштів. Через кілька днів після цього Собянін запропонував прибрати дані про держзакупівлі Москви з федерального порталу держзакупівель, що критикувалося юристами Фонду боротьби з корупцією.

У грудні 2015 року архітектурний критик Григорій Ревзін відзначав, що при Собянін у Москви вперше з'явилася «виразна містобудівна політика», особливо виділяючи скасування дісталися від минулого мерії інвестиційних контрактів на 24 мільйони квадратних метрів. Новизна політики також в тому, що, крім назрілих інвестицій в транспортну систему і реконструкцію інфраструктури, уряд міста при Собянін звернуло увагу на громадські простору. На думку Ревзіна, на символічному рівні «автомобіль репресований, пішохід став головним», що на практиці втілилося, зокрема, в переосмислено парку Культури і відпочинку на Кримському валу, нових набережних Москви-ріки, реконструйованих вулицях в центрі міста, де була звужена проїжджа частина і з'явилися гранітні тротуари.

У той же час в лютому 2016-го Григорій Ревзін охарактеризував масовий знос торгових павільйонів у метро в Москві кінцем «собянінского урбанізму» - містобудівної політики з 2010 року, в якій поєдналися ідеї модернізації та відмови від тіньової, на його думку, економіки часів Юрія Лужкова: «до певної міри це нагадує існування міст в феодальної Європі -" повітря Москви робив вільним ". Формула була наступною - замість того, щоб стати європейськими громадянами, вам пропонується стати європейськими городянами ». Однак в 2016 році грошей на мирну модернізацію зверху, «коли всім все компенсували, з усіма домовлялися», стало недостатньо, що і змусило московська влада піти на «акцію залякування» у вигляді нічного знесення павільйонів.

Соціальна політика[ред.ред. код]
Святкування Дня міста на Красній площі, 2015

У травні 2013 Сергій Собянін в інтерв'ю «Московським Новинам[ru]» заявив, що існує небезпека формування в Москві мононаціональних кварталів, які перетворяться в «гетто» і джерело соціальної нестабільності. Слова, що «людям, які погано говорять по-російськи, у яких зовсім інша культура, краще жити в своїй країні» викликали широку суспільну дискусію.

У Серпень 2015 Собянін розпорядився посилити контроль за нелегальними мігрантами, яких в Москві все ще може бути до 2 млн осіб (ФМС заявляли про 1 млн працюючих іноземців в Москві). ФМС Росії оцінює, що 35% міграційного потоку припадає на Москву і Московську область. Раніше для легалізації трудових мігрантів в підмосковному селі Сахарове був відкритий центр з видачі патентів; влади Москви розраховували, що завдяки їм бюджет міста отримає до 12 мільярдів додаткових зборів. Собянін порадив Федеральній міграційній службі (ФМС) і поліції «активно зачищати» місто від нелегалів, які не отримали патент на роботу.

1 квітня 2015 був прийнятий закон, що підвищує мінімальний розмір оплати праці (МРОТ) до 16,5 тисяч рублів.

Разом з тим, зростання рентних зборів (платна парковка, збільшення податку на майно), на думку експертів, можуть вказувати на бажання московської влади запустити процес джентрифікації, що витіснить з центру міста низькомаржинального бізнес і малозабезпечених людей.

Екологічна політика[ред.ред. код]

У вересні 2014 року Собянін закрив сміттєспалювальний завод «Еколог» в районі Некрасовки, в червні наступного року він заборонив будівництво сміттєспалювального заводу на Вагоноремонтній вулиці в САО.

За підтримки Уряду Москви і за участю мера з 2011 року в столиці проходить Московський урбаністичний форум[ru].

У серпні 2013 року стартувала кампанія «Мільйон дерев», в рамках якої до листопада 2015 було висаджено понад 40 тисяч дерев і 950 тисяч чагарників. Планується, що до 2020 року висадять в цілому 3,5 мільйона дерев і чагарників. У 2016 році в зв'язку з масовими вирубками дерев в Москві ряд активістів і організацій неодноразово зверталися до Сергія Собяніна з проханням зупинити знищення лісопарків.

Адміністративна політика[ред.ред. код]

З приходом на пост мера Собянін став поступово змінювати команду управлінців. Через п'ять років з восьми віце-мерів лише один - курирує ЖКГ Петро Бірюков[ru] - залишився з часів мера Юрія Лужкова. Помітними кадровими рішеннями Собяніна стали залучення Сергія Капкова[ru] на пост керівника департаменту культури, Максима Ліксутова на посаду глави департаменту транспорту і Марата Хуснуллін для керівництва містобудуванням і будівництвом в Москві.

Мерія послідовно вибудовувала управлінську вертикаль. Спершу був урізаний коло питань, за які відповідають 146 муніципалітетів міста: їх наділили правом погоджувати плани капітального ремонту будинків, благоустрою дворів і парків, схеми розміщення малих торгових об'єктів і будівництва місцевого значення, але при цьому з основних питань рішення приймаються на рівні префектур. Надалі уряд стало урізати права префектур на користь адміністрації міста.

У березні 2015 Собянін оголосив про скорочення штату московських держслужбовців на 30% або 3 тисячі людей. Тоді ж своїм указом він урізав свою зарплату і виплати членам столичного уряду.

Дострокові вибори мера Москви в 2013 році[ред.ред. код]

Сергій Собянін на зустрічі з Володимиром Путіним 5 червня 2013 року
Сергій Собянін і Хуан Карлос I, 19 липня 2012

5 червня 2013 року Президент Росії Володимир Путін підписав указ про відставку Собяніна за власним бажанням і призначення його виконуючим обов'язки мера до проведення дострокових виборів. Мосгордума призначила вибори на єдиний день голосування - 8 вересня 2013 року.

Експерти пов'язували оголошення дострокових виборів в столиці бажанням Собяніна підтвердити свою легітимність в якості обраного мера. Під час кампанії він згадувався низкою експертів в якості потенційного претендента на прем'єрське крісло або в якості наступника Путіна, однак через тиждень після виборів Собянін на форумі «Валдай» сказав, що не буде балотуватися в президенти Росії в 2018 році.

Собянін вважав за краще балотуватися не від партії «Єдина Росія», і, згідно із законом, як самовисуванцю йому потрібно було зібрати голоси 110 муніципальних депутатів для подолання муніципального фільтра і підписи 70 тисяч городян. Будучи зацікавленим у перемозі на конкурентних виборах, він лобіював звільнення Олексія Навального з кіровського сизо і допуск його до виборів, а самого Навального закликав не бойкотувати виборчу кампанію. Зібравши голосу ще до 1 липня, Собянін попросив лояльних йому депутатів допомогти своїми підписами пройти іншим кандидатам муніципальний фільтр, в тому числі Навальному.

В ході передвиборної кампанії Навальний кілька разів привертав увагу ЗМІ до персони Собяніна. Зокрема, він подавав скаргу в Мосміськсуд на реєстрацію Собяніна кандидатом, так як нібито була відсутня згода президента на повторне висунення, необхідне згідно із законом для достроково покинув свій пост глави регіону; пізніше Виборчком показав документ про згоду Путіна на висунення Собяніна. Також Навальний публікував детальну інформацію про власність і бізнесі дочок Собяніна, вважаючи, що офіційні доходи сім'ї мера та кошти від продажу квартири в Тюмені недостатніми для таких придбань. Сергій Собянін у відповідь заявив, що «ці претензії - витрати виборчої кампанії, оскільки його суперники не мають позитивної програми і тому займаються політичними спекуляціями».

Собянін став єдиним з кандидатів, хто відмовився від участі в передвиборних дебатах і не підписав Хартію про захист історичного міста Москви, запропоновану «Архнадзор[ru]». За словами Собяніна, він вважав за краще «зосередиться на передвиборчій роботі і безпосередньому спілкуванні з москвичами». Надалі, з огляду на невдоволення інших кандидатів, він відмовився від проведення запланованої «прямої лінії» з журналістами державних ЗМІ на каналі ТВ Центр, де повинен був виступити в якості виконуючого обов'язки мера.

Восьмого вересня 2013 переобраний на пост мера в першому турі, набравши 51,37% голосів при явці 32,03%. 12 вересня відбулася інавгурація Сергія Собяніна

Нагороди[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Указ Президента України № 915/2010 від 20 вересня 2010 р.; див. Оружие от президента. Полный список владельцев именных пистолетов // Александр Хорольский, Денис Иванеско / ІнА «Українські Новини», 8 грудня 2016 р. (рос.)
  2. Указ Президента України № 1142/2010 від 18 грудня 2010 р.; див. Оружие от президента. Полный список владельцев именных пистолетов // Александр Хорольский, Денис Иванеско / ІнА «Українські Новини», 8 грудня 2016 р. (рос.)

Посилання[ред.ред. код]


Персоналії Росії Це незавершена стаття про особу Росії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.