Площа Героїв Майдану (Кропивницький)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 13:15, 5 грудня 2021, створена Andriy.vBot (обговорення | внесок) (виправлення дат)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Площа Героїв Майдану
Кропивницький
Площа Героїв Майдану — центральна площа Кропивницького
Площа Героїв Майдану — центральна площа Кропивницького
Площа Героїв Майдану — центральна площа Кропивницького
Місцевістьцентр
РайонПодільський район
Розміщенняміж вулицями Дворцовою, Великою Перспективною‎, Віктора Чміленка та В'ячеслава Чорновола
Назва на честьгероїв Євромайдану
Колишні назви
Кірова
Загальні відомості
Координати48°30′37″ пн. ш. 32°16′00″ сх. д. / 48.51028° пн. ш. 32.26667° сх. д. / 48.51028; 32.26667
поштові індекси25022
Транспорт
Тролейбуси№№ 4,10
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Державні установиКіровоградська обласна державна адміністрація
Кіровоградська обласна рада
Заклади культуриКіровоградська обласна державна телерадіокомпанія
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMapпошук у Nominatim
Мапа
Мапа
CMNS: Площа Героїв Майдану у Вікісховищі

Площа Героїв Майдану — центральна площа Кропивницького.

Площа Героїв Майдану розташована в Подільському районі Кропивницького й міститься у просторі між вулицями Дворцовою, Віктора Чміленка, Великою Перспективною‎ та В'ячеслава Чорновола.

Історія

Сучасна площа Героїв Майдану — найстаріша площа Кропивницького, яка 14 вересня 2009 року відзначила своє 170-ліття. Розбито її було на місці, подарованому Єлисаветграду Іваном Івановичем Фундуклеєм, сином колишнього міського голови комерції радника Івана Юрійовича Фундуклея, за його заповітом у 1839 році.

До того часу тут були розташовані цегляні споруди з глибокими підвалами, знищеними, проте, великою пожежею 1834 року.

Спершу територію обладнали під плац на зразок Ковалівського у військовому містечку (тепер ПКтВ «Ковалівський») — висадили алеї дерев.

Згодом відбулася реконструкція майдану, його обнесли залізною огорожею з гранітними колонами, спорудили 2 павільйони — в одному розмістився громадський розважальний клуб, в іншому — буфети. Після появи міського водогону на майдані було обладнано фонтан, розведено квітники.

У такому стані площа лишалась до 1920-х років. Однак, уже за СРСР 1924 року в клубі-павільйоні відкрили музей ім. Леніна, буфет закрили.

У 1930-ті площу нарекли на честь першого секретаря Ленінградського обкому Компартії, члена Політбюро ЦК КПРС Сергія Кірова, і в листопаді 1936 року в її центрі встановили йому великий бронзовий пам'ятник.

Площа Героїв Майдану традиційно є міським центром, місцем проведення всенародних гулянь у свята, на ньому встановлюється головна міська новорічна ялинка, тут проводяться мітинги, концерти, спортивні та інші культурно-масові заходи тощо.

24 серпня 1991 року тисячі жителів Кіровограда під звуки національного Гімну України гучними оплесками вітали встановлення на головному приміщенні обласної державної адміністрації Державного прапора України, у такий спосіб схвалюючи утвердження незалежності української держави.

24 лютого 2014 року Кіровоградська міська рада прийняла рішення про перейменування площі Кірова на Героїв Майдану.[1][2]

Транспорт

Площа Героїв Майдану, будучи центральним міським майданом, має важливе транспортне значення, — повз неї минають численні маршрутні таксі і тролейбуси.

Об'єкти

У центральній будівлі на площі (буд. № 1) розташовані:

Раніше в центрі майдану знаходився пам'ятник Сергію Кірову, встановлений у 1936 році (скульптор М. Г. Манізер, архітектор В. Вітман). За рішенням народного віче Кіровограда пам'ятник було демонтовано 23 лютого 2014 року.

Примітки

  1. Площу Кірова перейменували на Героїв Майдану. Архів оригіналу за 4 березня 2014. Процитовано 24 лютого 2014.
  2. Рішення Кіровоградської міськради № 2881 від 24 лютого 2014 року «Про перейменування площі Кірова, вулиць Дзержинського та Орджонікідзе» [Архівовано 5 березня 2014 у Wayback Machine.] [Архівовано з першоджерела 1 березня 2014.]

Джерела і посилання