Кіровоградська обласна державна телерадіокомпанія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
НТКУ «Кіровоградська регіональна дирекція»
Національна телекомпанія України «Кіровоградська регіональна дирекція»
Країна Україна Україна
Місто реєстрації Кропивницький Кропивницький
Зона мовлення Кіровоградська область Кіровоградська область
Мультиплекс (DVB-T2) MX-5
Засновник Державний комітет телебачення і радіомовлення України
Власник(и) Державний комітет телебачення і радіомовлення України
Керівник(и) Мурований Вадим Жоржович
Мова мовлення Україна Українська
Інтернет http://tv.kr.ua/

Філія Національної суспільної телекомпанії України «Кіровоградська регіональна дирекція» (раніше - Кіровоградська обласна державна телерадіокомпанія, Кіровоградська ОДТРК, КОДТРК) — обласна телерадіокомпанія в місті Кропивницький.

З 2017 року є філією українського Суспільного мовлення — Національної суспільної телерадіокомпанії України.

Кіровоградська обласна державна телерадіокомпанія розміщується в приміщенні облдержадміністрації

Загальні дані[ред. | ред. код]

Кіровоградська обласна державна телерадіокомпанія розташована в самому серці міста в будівлі Кіровоградської обласної державної адміністрації за адресою:

пл. Героїв Майдану, буд. 1, м. Кропивницький, 25022, Україна.

Генеральний директор — Мурований Вадим Жоржевич

Основні напрями діяльності Кіровоградської облдержтелерадіокомпанії — організація теле- і радіомовлення, трансляції, зйомки, записи найважливіших подій у Кропивницькому та області, літературних, драматичних, музичних та інших творів для використання у програмах телебачення і радіомовлення[1].

Станом на початок 2010 року здійснюється 16-годинне мовлення Кіровоградської обласної державної телерадіокомпанії протягом доби щодня на каналі «Кіровоград», як у обласному центрі місті Кропивницькому, так і області (неповне покриття).

Кіровоградська ОДТРК також має власну радіостанцію з позивним «Скіфія — Центр» на хвилі 106.7 FM-діапазону.

Сучасне технологічне оснащення і добротна професійна підготовка колективу дозволяють забезпечувати високий рівень аудіо- і відеопрограм та рекламної продукції.

З історії компанії[ред. | ред. код]

Телевізійна вежа м.Кропивницький

Днем заснування кропивницької студії телебачення вважається 16 квітня 1960 року, коли в ефір вийшли перші місцеві телепередачі. Готувала їх редакція телебачення, створена на базі аматорської телестудії заводу сільськогосподарських машин «Червона зірка», обладнана умільцями на чолі з Володимиром Чоломбітьком[2].

1964 року збудовано приміщення телецентру і нової телевізійної вежі.

1971 року створено технічні умови для ведення прямих позастудійних передач на область і Україну.

У 1982 році запроваджено кольорове телебачення на позастудійних техзасобах.

Протягом піввікової історії колектива Кіровоградська ОДТРК сформувались славні традиції, а найкращих його представників відмічено державними і професійними нагородами, відзнаками та званнями. Багато років режисерську службу студії очолював Михайло Барський, який на посаді головного режисера телебачення був удостоєний звання «Заслужений діяч мистецтв України»; автор і ведучий низки популярних телепередач Віталій Ципін одержав звання «Заслужений журналіст України»; начальник цеху телебачення, головний інженер Анатолій Шевченко — «Заслужений працівник промисловості України».

У 19902000-і роки тривало технічне переоснащення й творче зростання телекомпанії вже в нових, як економічних (ринкові відносини), так і політичних (незалежність України) умовах. Так, КОДТРК повністю відмовилась від плівкової технології і перейшла на цифрову. На ВАТ «Відеотехніка» (м. Кропивницький) компанія побудувала нову трикамерну репортажну телевізійну станцію (ПРТС), а у 2006-му отримала повний комплект трикамерної студії, комплект нових телекамер, комплект з 5 цифрових монтажних апаратних.

Сучасний стан[ред. | ред. код]

У теперішній час (2-а половина 2000-х років) Кіровоградська ОДТРК є чи не єдиною серед обласних телерадіокомпаній, що має 2 автономні телецентри, які працюють в різних районах Кропивницького, 2 пересувні телевізійні станції, обласне ефірно-проводове радіомовлення і трансляція на FM-хвилі (106,7)[3]. Власна мережа мовлення працює на 14-ти передавачах, що забезпечує охоплення понад 80% населення Кіровоградської області.

Сьогодні в компанії працює близько 40 журналістів, 30 — режисерів та операторів і понад 50 осіб — інженерно-технічних працівників, що цілком достатньо для забезпечення телевізійного мовлення протягом 24 годин на добу. Теле- та радіожурналісти компанії постійно беруть участь у багатьох престижних міжнародних і всеукраїнських теле- та радіофестивалях.

Зокрема, 2004 року Кіровоградська облдержтелерадіокомпанія стала номінантом Міжнародного Академічного Рейтингу популярності «Золота Фортуна», у 2005 році вперше посіла почесне місце серед лідерів зв'язку та інформатизації України. У 2012 році КОДТРК отримала найвищу відзнаку в ХVІІ Всеукраїнському фестивалі телевізійних і радіопрограм «Калинові острови» у конкурсі інформаційних телевізійних програм («День за днем» (керівник творчого об’єднання – Юлія Лісняк)).

Власне виробництво[ред. | ред. код]

Велику увагу Кіровоградська обласна державна компанія приділяє виробництву кіно, в першу чергу це стосується документалістики та хроністики, але вирускаються також і публіцистичні та художні стрічки. Такі фільми, як «Незгасимий вогонь Холодного Яру» (2003), «Передзвін віків» (200304), «Місія Євгена Чикаленка» (2005), «З благословення української терпсихори» (2006) стали лауреатами престижного Міжнародного теле- кіно форуму «Разом» у місті Ялта.

Серед телепрограм власного виробництва Кіровоградської ОДТРК[4]:

  • «День за днем» — інформаційна програма, яка інформує кіровоградців і жителів області, як про те, що відбувається в країні та світі, так і з особливим акцентом на місцеві події;
  • Ранкове шоу в прямому ефірі «Ранкова кава» — розважальна програма, яка залучає глядачів до інтерактивного спілкування з ведучими та знайомить з цікавими особистостями;
  • низка культурно-просвітницьких і розважальних проектів.

Виноски[ред. | ред. код]

Джерела і посилання[ред. | ред. код]